Очікує на перевірку

Східні обіцянки (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Східні обіцянки
Eastern Promises
Міжнародний постер
Жанртрилер
драма
РежисерДевід Кроненберг
ПродюсерСтівен Гаррет
Роберт Лантос
СценаристСтівен Найт
У головних
ролях		Наомі Воттс
Вігго Мортенсен
Венсан Кассель
Шинед К'юсак
Армін Мюллер-Шталь
Єжи Сколімовський
Сара-Джинн Лабросс
Дональд Самптер
Майкл Сарн
Джозеф Алтін
ОператорПітер Сушицький
КомпозиторГовард Шор
Кінокомпанія
Дистриб'юторFocus Features (США)
Aurora Films (Україна)
Тривалість100 хв.
Моваанглійська
російська
турецька
українська
урду
КраїнаВелика Британія
Канада
Рік2007
Дата виходу8 вересня 2007 (TIFF)
14 вересня 2007 (США)
26 жовтня 2007 (ВБ)
15 листопада 2007 (Україна)
Кошторис$50 млн.[1]
Касові збори$56.1 млн.[2]
IMDbID 0765443
filminfocus.com/focusfeatures/film/eastern_promises?
CMNS: Східні обіцянки у Вікісховищі

«Східні обіцянки» в українському прокаті йшов під назвою «Порок на експорт» (англ. Eastern Promises) — гостросюжетний фільм канадського режисера Девіда Кроненберга, присвячений життю російських злодіїв у законі в Лондоні. У головних ролях — Вігго Мортенсен, номінований за неї на премії «Оскар» та «Золотий глобус», Наомі Воттс та Венсан Кассель.

Зміст

[ред. | ред. код]

Лондон — «місто повій і голубих». Так вважає Семен — один із представників злодюг з СРСР, що влаштувався в Англії. Тому він не ускладнює собі життя моральними рамками, займаючись усіма послугами кримінального бізнесу — від дитячої проституції та торгівлі наркотиками до вбивств. Однак колишня батьківщина Семена експортувала не тільки пороки. Потрапляли в Лондон і чесні люди, які ставилися до нового світу зовсім з інших позицій. Цього Семен не врахував.

Знімання

[ред. | ред. код]

Задовго до початку зйомок, ще в США, Вігго Мортенсен спілкувався з одним із колишніх російських ув'язнених, познайомився з блатним сленгом і розучував російські фрагменти сценарію, займаючись з викладачем Принстонського університету Станіславом Швабріним.

Фільм американського кінодокументаліста Алікс Ламберт «Печатка Каїна», а також «Енциклопедія російських кримінальних татуювань» Д. С. Балдаїва використовувалися Мортенсеном для створення образу Миколи Лужина. Ближче до знімання Мортенсен кілька днів провів у Санкт-Петербурзі, Москві та Єкатеринбурзі, щоб побачити батьківщину його екранного персонажа. Під час знімання у Лондоні наставником Вігго з російської вимови і екранної поведінки був актор Олег Федоров, виконавець епізодичної ролі татуювальника. Своєю чергою гример фільму Стефан Дюпуа на початку майже кожного знімального дня протягом двох годин покривав Мортенсена накладними злодійськими татуюваннями.

Ролі

[ред. | ред. код]
Актор Роль
Вігго Мортенсен Микола Лужин Микола Лужин
Наомі Воттс Анна Анна
Венсан Кассель Кирило Кирило
Армін Мюллер-Шталь Семен Семен
Шинейд К'юсак Елен Елен
Дональд Самптер Юрій Юрій
Єжи Сколімовський Степан Степан
Олег Федоров татуювальник татуювальник
Майкл Сарн Валерій Валерій
Девід Папава чеченець чеченець
Юрій Климов російський мафіозі російський мафіозі
Борис Ісаров російський мафіозі російський мафіозі
Тереза Србова Кириленко Кириленко
Анджей Борковсій Циган Циган
Тамер Гассан чеченець чеченець

Сексуалізація насильства

[ред. | ред. код]

Кроненберг визначив фільм як «гомоеротичний трилер», натякаючи на те, що кримінальний світ згуртовують витіснення потягу гомосексуальної властивості[3]. Він схарактеризував Миколу та Кирила як «гарячу парочку»: Микола свідомо намагається «охмурити» Кирила, знаючи, що той — латентний гей[3]. Секс між чоловіком і жінкою показано в холодних тонах, в той час як сцени насильства подані як пристрасна близькість. «Братки близькі один до одного до інтимності», — міркує Кроненберг про витіснену гомосексуальному потязі, на якому будуються закриті чоловічі колективи, від футбольних команд до військових організацій (улюблена думка Жижека). "Я не мав наміру знімати фільм у дусі «Борна», — пояснює режисер причини, що змусили його підкреслити прихований еротизм чоловічої боротьби[3].

За зауваженням критика Джим Гоберман, «гомоеротичний підтекст прориває греблю і майже запруджують екран у парній лазні, де, напевно, не менше тижня довелося знімати приголомшливу сцену боротьби голяка»[4].

Реліз

[ред. | ред. код]

Прем'єра відбулася на Торонтському фестивалі 8 вересня 2007 року; фільм був удостоєний призу глядацьких симпатій. Картина відкривала кінофестиваль у Сан-Себастьяні 2007 року і брала участь в основному конкурсі. «Порок на експорт» номінувався на «Золотий глобус» за трьома номінаціями («найкращий драматичний фільм», «найкраща акторська робота», «найкраща музика»); на «Оскар» був номінований Вігго Мортенсен як найкращий актор. У обмежений російський кінопрокат фільм вийшов 4 жовтня 2007 року.

Оцінки критиків

[ред. | ред. код]

Західні кінокритики захоплено зустріли акторську роботу Мортенсена. Кінокритик Роджер Еберт у своїй рецензії виставив стрічці максимально можливу оцінку (4 зірок з 4).[5] Джим Гоберман зазначив, що за доступною фабулою ховається щось набагато темніше і дивніше;[4] Джонатан Розенбаум уточнив, що атмосфера заряджена гомоеротикою.[6] Ентоні Скотт виділив нео-нуарову роботу оператора Пітера Сушицького: «Відполіровані дощем лондонські вулиці зняті в похмурих тонах, перетворюючи місто на щось животрепетне і зловісне».[7] Крім Джима Гобермана, такі авторитетні кінокритики, як Манола Даргіс та Пітер Треверс, включили «Порок на експорт» в число 3-4 найкращих фільмів року.[8]

Касові збори

[ред. | ред. код]

За період прокату в Україні, що розпочався 15 листопада 2007 року, фільм зумів зібрати $83.7 тис. касових зборів, що дозволило фільму посісти 119 місце серед найбільш касових фільмів України 2007 року.[9][10]

Загалом глобальний бокс-офіс стрічки склав $56.1 млн.[2]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ "Eastern Promises" [Архівовано 10 вересня 2013 у Wayback Machine.]. The-Numbers.com. станом на 2007 рік (англ.)
  2. ↑ а б "Eastern Promises (2007)" [Архівовано 14 червня 2018 у Wayback Machine.]. Box Office Mojo. станом на 2007 рік (англ.)
  3. ↑ а б в Cronenberg describes his latest film as a homoerotic thriller about the mob. CBC News. 7 вересня 2007. Архів оригіналу за 15 січня 2013. Процитовано 23 січня 2010.(англ.)
  4. ↑ а б Hoberman, Jim (4 вересня 2007). Still Cronenberg. Village Voice. Архів оригіналу за 16 березня 2010. Процитовано 23 січня 2010.(англ.)
  5. ↑ Roger Ebert. Eastern Promises: From Russia with blood. Chicago Sun Times, 14 вересня 2007 (англ.)
  6. ↑ Rosenbaum, Jonathan (2007). Eastern Promises. Chicago Reader. Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 23 січня 2010. (англ.)
  7. ↑ Scott, A. O. (14 вересня 2007). On London’s Underside, Where Slavery Survives. The New York Times. Архів оригіналу за 1 червня 2013. Процитовано 23 січня 2010. (англ.)
  8. ↑ Film Critic Top Ten Lists: 2007 Critics' Picks. Metacritic, 2007 (англ.)
  9. ↑ 2007 Ukraine Yearly Box Office. boxofficemojo.com. Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 2 грудня 2017. (англ.)
  10. ↑ Eastern Promises: Foreign Grosses. boxofficemojo.com. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 2 грудня 2017. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Східні_обіцянки_(фільм)&oldid=42483537