Сіде (дочка Іктина)
| Сіде | |
|---|---|
 | |
| Батько | Ictinusd  |
Сіде[a] — другорядна фігура у грецькій міфології, жінка, яка, рятуючись від закоханого в неї батька, перетворилася на дерево, у межах етіологічного міфу, що пояснює походження дерев і птахів. Її коротка розповідь збереглася в творах Діонісія Перієгета, давньогрецького автора, яякий, імовірно, народився в Александрії та жив приблизно за часів римського імператора Адріана (правив у 117—138 роках нашої ери).
Давньогрецьке слово σίδη означає «гранат»[1] і належить як до дерева, так і до його плодів.[2] Роберт Бікс та Фурні припускають, що всі його варіанти написання, такі як σίβδη (síbdē), ξίμβα (xímba), і σίβδα (síbda) — вказують на догрецьке походження слова[3][4], а Вітчак припускає саме західноанатолійське походження.[5]
Єдиним відомим членом родини Сіде є батько на ім'я Іктин.[6] Про їхню родину більше нічого не відомо, як і про землю, на якій розгортається її міф. Ймовірно, і Сіде, й Іктин були вигадані заради цієї історії.[7]
Згідно з міфом, батько Сіде, Іктин, відчув інцестуозний потяг до своєї доньки і переслідував її з наміром зґвалтувати.[8] [9] Сіде тікала від нього, доки не дісталася могили своєї померлої матері, де й наклала на себе руки, щоб уникнути його жадібних домагань.[10] Її червона кров пролилася на землю і породила гранатове дерево, а сам її батько перетворився на шуліку,[7][11][12] хижого птаха, який, за словами Оппіана, ненавидить відпочивати на гранатових деревах.[13][14]
Карл Керені порівняв цю історію як з богинею Персефоною, яку цар Аїд викрав у підземний світ і змушений залишатися там кілька місяців на рік завдяки споживанню плодів граната, так і з першою дружиною мисливця Оріона Сіде, яка розлютила Геру і була кинута в Тартар як покарання. Усі три історії об'єднує тема дівчини, пов'язана з гранатом, яка помирає, буквально чи метафорично, і потрапляє до підземного світу. У випадку Сіде її батько Іктин замінює підземного бога, який спокушає/ґвалтує дівчину. Кереньї підсумував тему як жінку, яка мусить спуститися у підземний світ заради блага своєї спільноти.[15]
Міф Сіде має спільні елементи з переказами про Ніктайю[16][17] і Ніктімену[18], двох інших жінок, які були перетворені на щось інше, намагаючись уникнути обіймів своїх хтивих батьків.
Плід граната вважався символом родючості та Афродіти, богині кохання та родючості, можливо тому, що його численні червоні насіння вказують на продовження роду та сексуальність; він також використовувався як контроль народжуваності.[19] Зв'язок між гранатами та родючістю сходить до Близького Сходу та його семітського населення, яке потім поширило його до Греції, ймовірно, через культ Афродіти.[20] Найважливішим, коли справа доходить до цього міфу, окрім зв'язку з шуліками, він має яскраво-червоний колір, який нагадує кров, оскільки Сіде пролила свою власну кров, коли позбавила себе життя, що потім породило дерево.[7]
Давньогрецька колонія в регіоні Памфілія (на південному узбережжі Малої Азії, нині в Туреччині) називалася і досі називається Сіде, а на монетах цього міста були зображені плоди граната.[21][22] Інші анатолійські міста з назвою Сіде розташовувалися в Карії та Понті.
Серед жінок, які втекли від своїх потенційних ґвалтівників, є:
- ↑ Hünemörder, Christian (2006). "Pomegranate", in: Brill's New Pauly, Antiquity volumes. referenceworks.brillonline.com. Hamburg. Процитовано 10 лютого 2023.
- ↑ Liddell та Scott, 1940, s.v. σίδη.
- ↑ Beekes, 2010, с. 1329.
- ↑ Pellizer, Ezio (10 грудня 2017). Dizionario Etimologico della Mitologia Greca [Etymological Dictionary of Greek Mythology] (PDF) (італ.). с. 335. Архів оригіналу (pdf) за 28 квітня 2018. Процитовано 10 квітня 2023.
- ↑ Witczak та Zadka, 2014, с. 113–126 and 131–139.
- ↑ Rosemary M. Wright. A Dictionary of Classical Mythology: Summary of Transformations. mythandreligion.upatras.gr. University of Patras. Архів оригіналу за 30 грудня 2022. Процитовано 3 січня 2023.
- ↑ а б в Forbes Irving, 1990, с. 242—243.
- ↑ Stone, 2017, с. 15.
- ↑ Roscher, 1909, с. 815.
- ↑ Grimal, 1987, s.v. Side.
- ↑ Theocritus (1857). Poetae bucolici et didactici (лат.). Didot.
- ↑ Garzya, 1955, с. 205-206.
- ↑ Folkard, 1884, с. 500.
- ↑ Bell, 1991, с. 400.
- ↑ Kerenyi, 1967, с. 139.
- ↑ Lactantius Placidus; Jahnke, Richard (1898). Lactantii Placidi qvi dicitvr Commentarios in Statii Thebaida it Commentarivm in Achilleida recensvit Ricardvs Jahnke. Lipsiae : in aedibvs B. G. Tevbneri.
- ↑ von Pauly, 1971, с. 1515.
- ↑ Ovid, 1916, с. 100-101, lines 2.591-5.
- ↑ Cyrino, 2010, с. 63-64.
- ↑ Murr, 1890, с. 50–1.
- ↑ Sear, 1978, с. 494.
- ↑ Hill, 1897, с. 81.
- Beekes, Robert S. P. (2010). Lucien van Beek (ред.). Etymological Dictionary of Greek. Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series. Т. ΙΙ. Leiden, the Netherlands: Brill Publications. ISBN 978-90-04-17419-1.
- Bell, Robert E. (1991). Women of Classical Mythology: A Biographical Dictionary. ABC-Clio. ISBN 9780874365818.
- Cyrino, Monica S. (25 червня 2010). Aphrodite. Gods and Heroes of the Ancient World. New York and London: Routledge. ISBN 978-0-415-77523-6.
- Folkard, Richard (1884). Plant Lore, Legends, and Lyrics: Embracing the Myths, Traditions, Superstitions, and Folk-lore of the Plant Kingdom. Michigan: S. Low, Marston, Searle, and Rivington.
- Forbes Irving, Paul M. C. (1990). Metamorphosis in Greek Myths. Clarendon Press. ISBN 0-19-814730-9.
- Garzya, Antonius (1955). Paraphrasis Dionysii Poematis de Aucupio. Byzantion. Peeters Publishers. 25—27 (1). JSTOR 44170039. Процитовано 28 грудня 2022.
- Grimal, Pierre (1987). The Dictionary of Classical Mythology. Переклад: A. R. Maxwell-Hyslop. New York, USA: Wiley-Blackwell. ISBN 0-631-13209-0.
- Hill, Sir George Francis (1897). Catalogue of the Greek Coins of Lycia, Pamphylia, and Pisidia. Catalogue of the Greek Coins in the British Museum. Т. 19. London, UK: Trustees of the British Museum.
- Hyginus, Gaius Julius, The Myths of Hyginus. Edited and translated by Mary A. Grant, Lawrence: University of Kansas Press, 1960.
- Kerenyi, Karl (1967). Eleusis: Archetypal Image of Mother and Daughter. Переклад: Ralph Manheim. New York City, New York: Pantheon Books.
- Lactantius Placidus (1898). Lactantii Placidi qui dicitur Commentarios in Statii Thebaida it Commentarium in Achilleida recensuit. Переклад: Ricahrd Jahnke. Lipsiae: B. G. Tevbneri.
- Liddell, Henry George; Scott, Robert (1940). A Greek-English Lexicon, revised and augmented throughout by Sir Henry Stuart Jones with the assistance of Roderick McKenzie. Oxford: Clarendon Press. Online version at Perseus.tufts project.
- Murr, Josef (1890). Die Pflanzenwelt in der griechischen Mythologie [The Plant World in Greek mythology] (German) . Innsbruck.
- Ovid (1916). Metamorphoses. Loeb Classical Library 42. Т. I: Books 1-8. Переклад: Frank Justus Miller, revised by G. P. Goold. Cambridge, MA: Harvard University Press.
- Roscher, Wilhelm Heinrich (1909). Ausführliches Lexikon der griechischen und römischen Mythologie [Detailed dictionary of Greek and Roman mythology] (German) . Т. IV. Leipzig: Teubner-Verlag.
- Sear, David R. (1978). Greek coins and their values. London, UK: Seaby. ISBN 978-0-900652-46-2.
- Stone, Damien (15 травня 2017). Pomegranate: A Global History. London, UK: Reaktion Books Ltd. ISBN 9781780237954.
- von Pauly, August Friedrich (1971). Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft: Neue Bearbeitung unter Mitwirkung zahlreicher Fachgenossen (German) . Т. 17, part 2. Germany: Druckenmüller Verlag.
- Witczak, Krzysztof Tomasz; Zadka, Małgorzata (2014). Ancient Greek σίδη as a borrowing from a Pre-Greek substratum/On the Anatolian origin of Ancient Greek σίδη. Graeco-Latina Brunensia. 19 (1–2).
Визначення терміна «σίδη» у Вікісловнику
