Сіренко Володимир Михайлович
| Володимир Михайлович Сіренко | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Владимир Михайлович Сиренко | ||||
| Ім'я при народженні | Володимир Михайлович Сіренко | |||
| Народився | 1940 Полтава | |||
| Громадянство |  СРСР Росія | |||
| Діяльність | прозаїк | |||
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет  | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | 1984– | |||
| Напрямок | проза, поезія | |||
| Жанр | фантастичний роман, повість, детективні твори | |||
| Magnum opus | «Планета зірки Епсилон» | |||
| Премії | Премія МВС СРСР (1988) | |||
|
| ||||
Володимир Михайлович Сіренко (рос. Владимир Михайлович Сиренко, 1940, Полтава) — радянський та російський письменник-фантаст, автор детективних творів, юрист та журналіст українського походження. Переважну більшість творів написав у співавторстві з дружиною Ларисою Володимирівною Захаровою.
Володимир Сіренко народився в Полтаві. Він закінчив юридичний факультет Ленінградського університету, після чого працював спочатку в прокуратурі, а пізніше журналістом у редакції новин АПН. Тривалий час працював головним редактором журналу «Людина і закон». У 80-х роках ХХ століття розпочав писати літературні твори, як у детективному жанрі, так і науково-фантастичні твори. Переважна більшість творів написані у співавторстві з дружиною Ларисою Володимирівною Захаровою. Дебютним твором у жанрі фантастики став роман «Планета зірки Епсилон», який написаний на стику соціальної та політичної фантастики. Наступного року подружжя опублікувало науково-фантастичну повість у жанрі політичного детективу «Пліозавр-45», у якому розповідається про спробу знешкодження людини-амфібії, створеної в останні роки нацистської Німеччини. Надалі подружжя переважно публікувало детективні твори, зокрема у 1988 році вийшли друком повісті «Браслет іранської бірюзи» та «Операція „Святий“», у 1989 році видані повісті «Три сонети Шекспіра» і «Петля для полковника», у 1991 році вийшли друком повісті «Гра легковірних» і «Прощавай, Ніколь!». У 1988 році Володимир Сіренко і Лариса Захарова отримали літературну премію МВС СРСР за серію творів про працівників радянської міліції.
- 1984 — Планета звезды Эпсилон
- 1984 — Покер у моря
- 1985 — Плиозавр-45
- 1985 — Внедрён, действует
- 1985 — Охота в зимний сезон
- 1985 — «Пинки-инки» в стиле диско
- 1988 — Операция «Святой»
- 1988 — Браслет иранской бирюзы
- 1989 — Три сонета Шекспира
- 1989 — Петля для полковника
- 1991 — Прощай, Николь!
- 1991 — Игра легковерных
- 1995 — Адвокатесса
- 2010 — Сиамские близнецы
- 2010 — Прощание в Дюнкерке
- 2010 — Ошибка генерала Бургхардта[1]
- Сиренко Владимир Михайлович [Архівовано 25 січня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Сиренко Владимир Михайлович [Архівовано 22 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Лариса Захарова, Владимир Сиренко [Архівовано 25 січня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
