Січових Стрільців, 48
Січових Стрільців, 48 | |
---|---|
50°27′23″ пн. ш. 30°29′34″ сх. д. / 50.45647800002777217° пн. ш. 30.49283700002778019° сх. д.Координати: 50°27′23″ пн. ш. 30°29′34″ сх. д. / 50.45647800002777217° пн. ш. 30.49283700002778019° сх. д. | |
Статус | пам'ятка архітектури та містобудування |
Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України і Пам'ятка містобудування України місцевого значенняd |
Країна |
![]() |
Розташування | Київ |
Архітектурний стиль | конструктивістська архітектураd |
Будівництво | 1930 — 1933 |
Адреса | вулиця Січових Стрільців, 48 |
![]() | |
![]() |
Будинок № 48 (будинок працівників Наркомюсту, «Будинок юристів») — житловий будинок, який призначався для працівників Народного комісаріату юстиції УСРР (прокуратури). Розташований на вулиці Січових Стрільців, 48. Будівля — типовий зразок житлового будинку у конструктивістському стилі. Пам'ятка архітектури місцевого значення[1].
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/b/b5/%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%9D%D0%9A%D0%AE.jpg/280px-%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%9D%D0%9A%D0%AE.jpg)
Наприкінці XVIII сторіччя ділянки № 44, 46 і 48 за сучасною нумерацією на тодішній окраїні Кудрявця виділили під Кудрявський цвинтар для поховання мешканців Верхнього міста. 1832 року у зв'язку з переплануванням міста цвинтар закрили. Упродовж 1863—1870 років на ділянці № 46 збудували Вознесенську церкву, навколо якої попри заборону продовжували ховати до 1920-х років.
У першій половині 1930-х років більшовики зруйнували церкву, а цвинтар ліквідували, щоправда перед тим дозволили родичам перенести частину поховань на Лук'янівський цвинтар. На розчищеній території розгорнули будівництво.
Ділянку № 48 віддали під забудову для працівників Народного Комісаріату юстиції УСРР (прокуратури). Проєкт будинку розробив у 1930—1932 роках архітектор С. Царьов. У 1932—1933 роках перероблено чоловий фасад[1][2].
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6d/%D0%A1%D1%96%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%86%D1%96%D0%B2_48_%D0%BA%D1%80_%2820210501%29.jpg/280px-%D0%A1%D1%96%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%86%D1%96%D0%B2_48_%D0%BA%D1%80_%2820210501%29.jpg)
Під час проєктування архітектори-конструктивісти брали до уваги інсоляцію (освітлення приміщень), тому будинки могли поставити під кутом до рядової забудови. Будинок Наркомюста відхилений від червоної лінії, напевно, найбільше в Києві.
Цегляна, тинькована, ступінчасто-подібна у плані будівля витягнута у подвір'я. Має п'ять поверхів і дво-, три- і чотирикімнатні квартири.
Вузький й асиметричний фасад будинку виходить на вулицю Січових Стрільців. Справа підкреслений заскленою вертикаллю сходової клітки. Зліва розташовано отвір внутрішньоквартального проїзду[3].
Міжвіконні площини стін оброблені бетонною крихтою[1].
- ↑ а б в Будинок на Січових Стрільців, 48, 1999, с. 174.
- ↑ Я живу в будинку Наркомюсту. 18.05.2017.
- ↑ Будинок на Січових Стрільців, 48, 1999, с. 175.
- Грачова Людмила, Мироненко Марина. Будинок на Січових Стрільців, 48 // Звід пам'яток історії та культури України: Київ. Кн. 1, ч. 1. А — Л / П. Тронько та ін. — К., 1999. — С. 174-175.