Тадеуш Шетцель

Тадеуш Шетцель
Псевдо	Zdzisław Kopystyński і Tomasz Kryński
Народився	12 березня 1891(1891-03-12) Бережани, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Помер	26 червня 1971(1971-06-26) (80 років) Лондон, Велика Британія
Поховання	South Ealing Cemeteryd
Країна	Польська Республіка
Діяльність	офіцер, дипломат
Знання мов	польська
Учасник	Перша світова війна
Посада	member of the Sejm of the Second Polish Republicd
Військове звання	полковник
Партія	Безпартійний блок співпраці з урядом
Брати, сестри	Stanisław Schaetzeld
Нагороди	Honorary Medal of the Polish Red Crossd (1935)
Медіафайли у Вікісховищі

Тадеуш Шетцель (пол. Tadeusz Schaetzel; 12 березня 1891, Бережани — 26 червня 1971, Лондон) — польський офіцер військової розвідки, дипломат і політик, активіст руху «Прометей», полковник артилерії Війська Польського, Депутат польського парламенту 4-го скликання, заступник голови Сейму.

Біографія

Син Станіслава (1856—1941) — адвоката, депутата Галицького парламенту та мера Бережан, і Пауліни, уродженої Сочанік (1870—1943). Його брати і сестри: Станіслав (1888—1955, спеціаліст з економічного права, працівник нафтової промисловості, викладач), Влодзимеж (1889—1948) та Марія (1890–?).

Був активним учасником Академічного туристичного клубу у Львові. Під час Першої світової війни в Легіонах начальник штабу Верховного штабу 3 (КН-3) Польської військової організації в Києві.

Після відновлення незалежності Польщі в 1919 році був призначений у штаб головнокомандувача на посаду начальника розвідувального відділу по Росії у другому управлінні Генерального штабу. У 1922 році з таємною місією прибув до Швейцарії до турецького генерала Ісмета Іненю (пізніше президент Туреччини після смерті Кемаля Ататюрка). У 1922—1923 роках був начальником відділу діловодства у другому відділі Генерального штабу. 2 листопада 1923 року зарахований до 8-го польового артилерійського полку в Плоцьку з одночасним відрядженням на однорічний курс перепідготовки у Вищу військову школу у Варшаві. 31 березня 1924 року йому було присвоєно звання підполковника. 15 жовтня 1924 року після закінчення курсу та отримання диплому офіцера Генерального штабу був призначений у розпорядження міністра військових справ. 1 грудня 1924 року був призначений військовим аташе в польській міссії в Анкарі. 1 жовтня 1926 року призначений начальником 2-го відділу Генерального штабу. Редагував журнал «Niepodległość». 1 січня 1929 року йому було присвоєно звання полковника. 31 січня 1930 року переведений до запасу.

Після залишення військової служби розпочав дипломатичну карьєру. З 1 лютого 1929 року був тимчасовим радником міністрів у п'ятому рангу. З 1 березня цього року служив у посольстві Республіки Польща в Парижі як тимчасовий радник посольства, титульний надзвичайний посланник та повноважний міністр 3-го класу. 30 січня 1930 року йому було присвоєно звання надзвичайного посланника та повноважного міністра 2-го класу в 4-му службовому званні. З 1 травня по 18 грудня 1930 року очолював кабінет президентів Ради міністрів Валерія Славека та Юзефа Пілсудського. У 1930 році за списком Безпартійного блоку співпраці з урядом обраний до сейму Республіки Польща третього скликання, але відмовився від мандату. З 1 січня 1931 року — начальник Східного департаменту Міністерства закордонних справ. Згодом заступник директора політичного департаменту Міністерства закордонних справ (1934—1935). У 1935—1938 роках депутат Сейму 4-го скликання від Бережанського району (переобраний за списком Безпатрійного блоку співпраці з урядом, він не приєднався до Табору національного єднання), заступник голови Сейму.

Після радянського вторгнення до Польщі 17 вересня 1939 року він перетнув румунський кордон, інтернований у Румунії у 1939—1944 роках, супроводжував Юзефа Бека. У серпні 1944 року виїхав до Туреччини, потім до Єгипту.

З 1947 року в еміграції у Великій Британії, співорганізатор Лондонського інституту імені Юзефа Пілсудського та Ліги незалежності Польщі, з 1957 року — президент її Вищої ради. У 1949 році він відновив групу «Прометей», якою він керував.

Помер 26 червня 1971 року в Лондоні. Похований на лондонському цвинтарі Саут-Ілінг.

Посилання

• Тадеуш Шетцель(пол.)