Перейти до вмісту

2-га мотострілецька дивізія (РФ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Таманська дивізія)
2-га мотострілецька дивізія
(з 2013)

5-та окрема мотострілецька бригада
(2009—2013)

2-га мотострілецька дивізія
(1992—2009)
рос. 2-я гвардейская мотострелковая Таманская ордена Октябрьской Революции Краснознамённая ордена Суворова дивизия им. М.И. Калинина
Велика емблема
На службі1992 — дотепер
КраїнаРосія Росія
Вид Сухопутні війська РФ
Тип Мотострілецькі війська
Чисельністьдивізія
У складі
 1 ТА
Дислокаціяс. Калінінець Наро-Фомінського району
Війни/битвиСерпневий путч
Друга чеченська війна
Російсько-українська війна
НагородиРосійська гвардія Орден Жовтневої РеволюціїОрден Червоного ПрапораОрден Суворова II ступеня
Почесні найменуванняТаманська
Медіафайли на Вікісховищі

2-га гвардійська мотострілецька Таманська ордену Жовтневої революції Червонопрапорна ордену Суворова дивізія ім. М. І. Калініна (2 МСД, в/ч 23626)[1] — з'єднання мотострілецьких військ Сухопутних сил Росії у складі 1-ї гвардійської танкової армії Західного військового округу. Розміщена у селищі Калінінець Наро-Фомінського району Московської області.

Підрозділи дивізії брали участь у Серпневому путчі 1991 року й Жовтневому путчі 1993 року. Дивізія вела бойові дії у Другій чеченській кампанії.

У 2022 році частини дивізії брали участь у повномасштабному вторгненні Росії до України, де вели бої під Харковом.

Історія

[ред. | ред. код]

Після розпаду СРСР 2-га гвардійська мотострілецька дивізія Радянської армії увійшла до складу Збройних сил РФ.

Окремі підрозділи дивізії брали участь у Серпневому путчі 1991 року й Жовтневому путчі 1993 року.

1999 року дивізія брала участь у придушенні чеченського спротиву.

2009 року дивізія була переформована на 5-ту окрему гвардійську мотострілецьку бригаду.

4 травня 2013 року бригада була знову переформавана на дивізію, у складі 20-ї загальновійськової армії.

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

2014 року у зв'язку з початком агресії Росії проти України дивізія стала складовою створеної 1-ї танкової армії.

Україна звинувачує військовослужбовців дивізії у обстрілах Маріуполя у січні 2015 року.

Докладніше: Обстріли Маріуполя 24 січня 2015

Російське вторгнення в Україну 2022 року

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022) та Бої за Харків (2022)

У 2022 році частини дивізії брали участь у російському вторгненні в Україну.[2]

3 березня 2022 року повідомлялося, що під Харковом українські військові взяли в полон офіцерів і танкістів 1-го танкового полку дивізії. Зокрема, це були 22 танкісти на чолі із заступником командира полку з озброєння та з командиром танкового батальйону цього ж полку.[3][4]

13 квітня 2022 повідомлялося про загибель командира 1-го мотострілецького полку підполковника Дениса Межуєва.[5][6]

Склад

[ред. | ред. код]

2009

[ред. | ред. код]

Перед розформуванням дивізія мала у складі:

  • 1-й гвардійський мотострілецький Севастопольський полк
  • 15-й гвардійський мотострілецький Шавлинський полк
  • 283-й гвардійський мотострілецький Берлінський полк
  • 1-й гвардійський Чортківський танковий полк імені маршала Катукова
  • 147-й гвардійський самохідний артилерійський Сімферопольський полк
  • 1174-й окремий протитанковий артилерійський дивізіон
  • 1117-й зенітний ракетний полк
  • 136-й окремий гвардійський розвідувальний батальйон
  • 1586-й окремий батальйон радіоелектронної боротьби
  • 211-й окремий гвардійський інженерно-саперний батальйон
  • 614-й окремий батальйон радіаційного, хімічного та біологічного захисту
  • 47-й окремий гвардійський батальйон зв'язку
  • 886-я станція фельд'єгерсько-поштового зв'язку
  • 190-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон
  • 1063-й окремий батальйон матеріального забезпечення
  • 370-й окремий медичний батальйон

2013

[ред. | ред. код]

Після відновлення дивізія має у складі:[1][7]

Командири

[ред. | ред. код]
  • Валерій Евневич, генерал-майор — (1992—1995);
  • В'ячеслав Борисов, генерал-майор — (1995—1996);
  • Євген Лазебін, генерал-майор — (1996—1998);
  • Григорій Локтіонов, полковник — (1998—2000);
  • Олександр Студеникін, генерал-майор — (2000—2001);
  • Андрій Глущенко, генерал-майор — (10.2001 — 11.2007);
  • Олександр Чайко, полковник — (11.2007 — 05.2009 г.);
  • Андрій Сичовий, генерал-майор — (05.2013 — 2014);
  • Олександр Санчик, генерал-майор — (2014—2015);
  • Андрій Пятаєв, полковник — (09.2015 — н.в);
  • Завадський Володимир Васильович, генерал-майор (2021 - 2022).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 19 серпня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ Zaxid.net. Українські військові розгромили першу танкову армію Росії під Харковом. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022.
  4. ↑ Українські військові розгромили першу танкову армію Росії під Харковом. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  5. ↑ ЗСУ ліквідували командира полку Таманської дивізії Межуєва. novynarnia.com (укр.). 13 квітня 2022. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
  6. ↑ Necro Mancer. Командир #1мсп Таманской дивизии подполковник Межуев Денис Валерьевич освободил кому-то место в карьерной очереди. Сын может гордиться папой. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
  7. ↑ Полезная информация по в/ч 23626 Наро-Фоминский р-н, п. Калининец. mamasoldata.mybb.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 22 березня 2017.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=2-га_мотострілецька_дивізія_(РФ)&oldid=41038674