206-й стрілецький полк (РФ)
206-й стрілецький полк | |
---|---|
рос. 206 стрелковый полк | |
На службі | лютий 2022 — |
Країна | Росія |
У складі | 2-й армійський корпус |
Дислокація | Луганська область в/ч 08807 |
Війни/битви | Російсько-українська війна (з 2014) |
206-й стрілецький полк (206 СП) — військове формування Збройних сил РФ. Входить до складу 2-го армійського корпусу окупаційних військ РФ на Донбасі[1].
Сформований у 2022 році на окупованій Луганщині під час мобілізації незадовго до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Виплати мобілізованим становили 70000₽ на місяць. Командував полком росіянин підполковник Салім Каруров[2].
Діяв у Харківській області. 26 травня Указом ватажка "ЛНР" особовий склад нагороджений орденом «За доблесть» II ступеня за «героїзм, мужність, доблесть, виявлені під час виконання спеціальних і бойових задач»[3].
Потім полк перекинутий штурмувати Сєвєродонецьк. Надалі діяв у Харківській области[4]. Потім полк відступив у Бєлгородську область у район Валуйок на територію РФ після контрнаступу української армії у вересні 2022[5].
відомі втрати полку:
п/п | Ім'я | Звання, посада | Місце смерті | Дата народження | Дата смерті |
---|---|---|---|---|---|
1. | Кравцов Ігор Вікторович[6] | капітан | Циркуни | 01.10.1987 | 05.05.2022 |
2. | Друпов Віталій Іванович[7] | 16.08.1969 | 08.02.2023 |
- ↑ 1-Й И 2-Й АРМЕЙСКИЕ КОРПУСА, КАК УДАРНЫЕ ОБЪЕДИНЕНИЯ СУХОПУТНЫХ ВОЙСК РОССИИ НА ДОНБАССЕ. 13:13 31.05.2023
- ↑ Сергей Меликов встретился с подполковником Салимом Каруровым. Глава Республики Дагестан. 10 серпня 2023. Архів оригіналу за 10 січня 2024. Процитовано 24 лютого 2024.
- ↑ Начальник управления Народной милиции вручил госнаграды защитникам ЛНР под Харьковом. Луганский Информационный Центр. 26 травня 2022. Архів оригіналу за 22 червня 2022. Процитовано 24 лютого 2024.
- ↑ Жизнь здесь катится в хреновую сторону. Медуза. 7 липня 2022. Архів оригіналу за 9 січня 2023. Процитовано 24 лютого 2024.
- ↑ Russian Offensive Campaign Assessment, September 16, 2022 (PDF). ISW. 16 вересня 2022. Архів оригіналу (PDF) за 23 червня 2023. Процитовано 24 лютого 2024.
- ↑ Кравцов Игорь Викторович // Потерь.нет
- ↑ Друпов Виталий Иванович // Потерь.нет