Перейти до вмісту

40-ва окрема бригада морської піхоти (РФ)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 40-ва бригада.
40-ва окрема бригада морської піхоти
(з 2013)

3-й окремий полк морської піхоти
(2009—2013)

40-ва окрема бригада морської піхоти
(2007—2009)

40-ва окрема мотострілецька бригада
(2002—2007)

22-га мотострілецька дивізія
(1992—2002)
рос. 40-я отдельная гвардейская Краснодарско-Харбинская дважды Краснознамённая бригада морской пехоты
Країна Росія
ВидВМФ Росії
Гарнізон/Штабм. Петропавловськ-Камчатський
Війни/битвиРосійське вторгнення в Україну (2022)
НагородиОрден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Медіафайли на Вікісховищі

40-ва окрема гвардійська Краснодарсько-Харбінська двічі Червонопрапорна бригада морської піхоти (40 ОБрМП, в/ч 10103) — з'єднання морської піхоти Тихоокеанського флоту Збройних сил Росії. Пункт постійної дислокації — селище Долинівка, місто Петропавловськ-Камчатський Камчатського краю, на території Східного військового округу.

У 2022 році бригада брала участь у повномасштабному вторгненні Росії до України.

Історія

[ред. | ред. код]
Див. також: 22-га мотострілецька дивізія (СРСР)

Після розпаду СРСР у 1992 році 22-га мотострілецька дивізія Радянської армії перейшла до складу Збройних сил Російської Федерації.

1 червня 2002 дивізія переформована на 40-ву окрему мотострілецьку бригаду й передана до Тихоокеанського флоту.

Указом Президента РФ від 6 серпня 2007 року мотострілецька бригада була переформована на 40-ву окрему бригаду морської піхоти.[1]

1 грудня 2009 року переформована на 3-й окремий полк морської піхоти.

У 2013 році сталася переорганізація частини — полк знову став 40-ю окремою бригадою морської піхоти.

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

Бригада брала участь у вторгненні Росії в Україну 2022 року.

25 лютого бронетанковий підрозділ бригади штурмував місто Гостомель, але опинився в оточенні українських сил і морпіхам довелося з боями прориватися до своїх[2].

19 березня 2022 року Генштаб ЗСУ повідомив, що на територію Білорусі були перекинуті окремі підрозділи 40-ї окремої бригади морської піхоти та 155-ї окремої бригади морської піхоти (Владивосток) для поповнення втрат угруповання Східного військового округу.[3]

На початку квітня одна батальйонна тактична група з 40-ї та одна — з 336-ї бригад морської піхоти були задіяні в ході битви за Маріуполь для заміни 810-ї бригади морської піхоти, вже серйозно виснаженої міськими боями[4].

12 серпня український журналіст Роман Цимбалюк написав, що 40-ва бригада втратила загиблими «не менше 400 військовослужбовців».[5]

Взимку 2023 року 40 ОБрМП разом із 155-ю бригадою морської піхоти штурмувала позиції 72-ї бригади ЗСУ під Вугледаром. За заявою українських військових, під Вугледаром сталася «найбільша танкова битва війни». Під час боїв 72-га бригада утримала місто і завдала обом російським бригадам важких втрат. Лише візуально підтверджені втрати російської бронетехніки (танків, БМП та БТР) склали 130 одиниць[6][7][8].

Склад

[ред. | ред. код]
Активна фаза двостороннього бригадного тактичного навчання 40-ї обрмп. 4 жовтня 2019 року

2017

[ред. | ред. код]
  • управління;
  • окремий батальйон морської піхоти (селище Словник);
  • окремий десантно-штурмовий батальйон;
  • окремий самохідний артилерійський дивізіон;
  • танкова рота[9]
  • реактивна батарея;
  • зенітний ракетно-артилерійський дивізіон;
  • розвідувально-десантна рота;
  • рота зв'язку;
  • батальйон матеріально забезпечення;
  • інженерно-десантна рота;
  • вогнеметна рота;
  • ремонтна рота;
  • рота десантно-висадочних засобів;
  • батарея ПТКР;
  • взвод РХБ захисту;
  • взвод управління начальника артилерії;
  • комендантський взвод.[10]

2021 рік

[ред. | ред. код]
  • управління;
  • окремий батальйон морскої піхоти;
  • окремий десантно-штурмовий батальйон;
  • окремий самохідний артилерійський дивізіон;
  • зенітный ракетно-артилерийский дивізіон;
  • развідувальний батальйон;
  • батальон матеріального забезпечення;
  • танкова рота;
  • реактивна батарея;
  • батарея ПТУР;
  • стрілецька рота (снайперська);
  • рота зв'язку;
  • інженерно-десантна рота;
  • вогнеметна рота;
  • ремонтна рота;
  • рота РЕБ;
  • медична рота;
  • рота десантно-висадочних засобів;
  • взвод РХБЗ;
  • взвод управління начальника артиллерії;
  • комендантский взвод;
  • взвод воєнної поліції.

Командування

[ред. | ред. код]
  • (з вересня 2017) полковник Петух Дмитро Іванович[11]

Втрати

[ред. | ред. код]

На червень 2023 року відомо 82 імен загиблих військовослужбовців 40 ОБрМП під час вторгнення в Україну.

На 4 жовтня 2024 року вдалося встановити імена щонайменш 72 загиблих російських військових в ході боїв за Вугледар[12].

Докладніше: Втрати 40-ї окремої бригади морської піхоти (РФ)
Див. також: Російські військовослужбовці, що загинули внаслідок російського вторгнення в Україну (2014)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Н. Бондарева. Морская пехота Камчатки. Журнал «Морской пехотинец». Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 11 червня 2019. [Архівовано 2021-01-24 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Alexander Fedorchak (9 dicembre 2022). Ярость Ареса: как «древнегреческий» танк громит боевиков на полях сражений СВО (рос.). Zvezda. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |titolotradotto= (довідка)
  3. ↑ У білорусь перекинули війська з іншого кінця росії, аби поповнити втрати. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 13 серпня 2022.
  4. ↑ Tom Cooper (6 aprile 2022). Ukraine War, 4–5 April, 2022 (англ.).
  5. ↑ Бійці Сил спецоперацій ЗСУ вночі знищили 13 окупантів та взяли в полон офіцерів. sprotyv.info. 12.08.2022.
  6. ↑ David Axe. Smashed By Ukrainian Mines And Artillery, Russia’s Winter Offensive Just Ground To A Halt Outside Vuhledar. Forbes (англ.). Процитовано 5 березня 2023.
  7. ↑ David Axe. Russian Marines Just Attempted Another Frontal Assault On Ukrainian Positions Around Pavlivka. The Result Was Predictably Bloody. Forbes (англ.). Процитовано 5 березня 2023.
  8. ↑ Kramer, Andrew E. (1 березня 2023). In an Epic Battle of Tanks, Russia Was Routed, Repeating Earlier Mistakes. The New York Times. 0362-4331. Процитовано 5 березня 2023.
  9. ↑ На самых дальних рубежах. Красная звезда. 3 грудня 2017. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 11 червня 2019.
  10. ↑ Тихоокеанский флот РФ. Milkavkaz / изучение процессов в области политики, безопасности и экономики. Архів оригіналу за 13 листопада 2016. Процитовано 11 червня 2019. [Архівовано 2016-11-23 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Петух Дмитрий Иванович / Півень Дмитро Іванович / Petuh Dmitrij Ivanovich. myrotvorets.center.
  12. ↑ Ольга Ившина (4 жовтня 2024). Высокая цена захвата Угледара: что известно о потерях России в Украине к октябрю. Русская служба BBC (рос.). Процитовано 4 жовтня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=40-ва_окрема_бригада_морської_піхоти_(РФ)&oldid=43973490