Танталова печера
47°29′45″ пн. ш. 13°04′55″ сх. д. / 47.49583° пн. ш. 13.08194° сх. д.
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
В Танталовій печері |
| Танталова печера нім. Tantalhöhle, Tanntalhöhle  | |
|---|---|
| Характеристики | |
| Гірські породи | вапняк |
| Довжина | 34 м |
| Глибина | 440 м |
| Кількість входів | 1 |
| Дослідження | |
| Рік відкриття | 1947 |
| Розташування | |
47°29′45″ пн. ш. 13°04′55″ сх. д. / 47.4958° пн. ш. 13.0819° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку | |
| Країна |  Австрія |
| Регіон | Зальцбург |
| Місцевість | Австрія |
| Карти розташування | |
 
| |
Танталова печера (нім. Tantalhöhle, Tanntalhöhle) — найпротяжніша і найвідоміша печера в горах Hagengebirge[de], розташована в Зальцбурзьких Берхтесгаденських Альпах, в Австрії.
Утворена внаслідок карстових процесів у вапняковому тріасі. Вхід розташований високо вгорі і нині загальна протяжність печери бл. 34 км, тоді як глибина її становить бл. 440 м. Печеру відкрито в 1947 році зальцбурзьким ювеліром і спелеологом Альфредом Коппенвальнером.
Назва походить не від однойменного хімічного елемента, а від назви дерев, що оточують вхід, які колись стояли там. Цей район відомий з часів Австро-Угорської монархії, коли чеські картографи описували назви околиць зі слів місцевого населення, а тому звуконаслідувальний запис робився максимально правильно. Проте, назва Танталової печери використовується багато десятиліть і спелеологи називають її просто Танталовою.
Печера Scheukofen[de] є однією з навідоміших в горі Hagengebirge. Вхід до неї знаходиться в пограничному шарі між Dolomit[de] і Dachsteinkalk[de], двома скелями, що становлять гору Hagengebirge. Зальцбурзький спелеолог Альфред Коппенвальнер припустив, що в пограничному шарі можуть бути входи і до інших печер. Піссля закінчення Другої світової війни він вирішив провести дослідження і після декількох днів сходження і пошуків виявив вхід до Танталової печери.
