Тахар Рахім

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рахім.
Тахар Рахім
фр. Tahar Rahim
Тахар Рахім на попередньому показі фільму «Самба» (2014)
Тахар Рахім на попередньому показі фільму «Самба» (2014)
Тахар Рахім на попередньому показі фільму «Самба» (2014)
Народився4 липня 1981(1981-07-04) (43 роки)
Бельфор, Франція Франція
ГромадянствоФранція Франція
Релігіяіслам
Діяльністьактор
Alma materPaul-Valéry-Montpellier Universityd
Роки діяльності2005—…
У шлюбі зЛейла Бехті
Провідні роліМалік Ель Джебена («Пророк»)
IMDbID 2588665
Нагороди та премії
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
Європейський кіноприз найкращому актору (2009)
Премія Сезар за найкращу чоловічу роль (2010) та найкращий дебют (2010)
CMNS: Тахар Рахім у Вікісховищі

Таха́р Рахі́м (фр. Tahar Rahim) (нар.4 липня 1981, Бельфор, Франція) — французький актор алжирського[1][2] походження. Найбільшу популярність йому принесла роль Маліка Ель Джебена, 19-річного в'язня, у фільмі Жака Одіара «Пророк». Лауреат кінопремії «Сезар» за найкращий дебют та найкращу чоловічу роль.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 4 липня 1981 року у місті Бельфор, що на північному сході Франції. З дитинства захоплювася переглядом фільмів, проте після закінчення школи вирішив професійно зайнятися спортом:

Мені було дуже нудно — Бельфор не пропонує багато, і тому я захопився переглядом фільмів. Я міг подивитись до п'яти на день.
Оригінальний текст (англ.)
I was feeling very bored, Belfort didn’t offer much and I started getting passionate about movies. I would watch up to five a days.
[2]

Покинувши згодом цей задум, він серйозно зацікавився програмуванням, а у кінцевому рахунку вирішив присвятити себе кіномистецтву.[3]

Вищу освіту здобував в Університеті Поля-Валері[fr] у місті Монпельє. Пізніше продовжив навчання на юридичному факультеті. Ще будучи студентом, у 2005 році знявся у документальному фільмі Тахар, студент[fr], який показали на французькому телеканалі France 5[fr][3], а також почав грати у театрі.[1]

Того ж року він переїхав до Парижа, де певний час вивчав драматичне мистецтво під керівництвом Елен Зіді-Шерюі[fr]. Для того, щоб заробити собі на прожиття, він паралельно працював на фабриці та у нічному клубі.[3]

Нільс Ареструп, Лейла Бехті, Жак Одіар та Тахар Рахім на червоній доріжці Каннського кінофестивалю 2009 року

Його наступними кінематографічними роботами стала роль Язида Фікрі у семи епізодах серіалу «Комуна[fr]», до складу якого він був запрошений в середині 2006 року, після підписання контракту з агентом. Сценаристом серіалу був Абдель Рауф Дафрі[fr], який пізніше написав сценарій до доленосного у кар'єрі актора фільму «Пророк».[3] Через рік він знявся у фільмі жахів «Помста немовляті», де зіграв поліцейського.

Першою головною роллю стала участь у фільмі Пророк, де він зіграв Маліка Ель Джебена — французького в'язня алжирського походження, який проходить складний шлях у тюремній ієрархії — від «шістки» до «авторитета»:

Тахар Рахім чудово виконав головну роль. Те, що від нього було потрібно, а саме – показати повну зміну свого героя, Тахар виконав блискуче. Жорстокість оволодівала Маліком Ель Джебена з кожним тюремним роком, він ставав розумнішим, освіченішим, впливовішим, знайшов друзів й нажив ворогів. Історія в «Пророці» показує нам те, як в'язниця допомогла стати на ноги практично безнадійному хлопцеві.[4]

Ця роль принесла йому популярність[5], його стали запрошувати у численні проєкти, серед яких «Орел Дев'ятого легіону» Кевіна МакДональда[en], «Кохання та синці[en]» Лу Йє[en]. У жовтні 2010 року відбулась світова прем'єра вищезгаданого історичного блокбастера «Орел Дев'ятого легіону», де Рахім зіграв роль ґельського принца. Дія фільму відбувається у II столітті до н. е.[3]

У 2011 році завершився чотирирічний знімальний процес над стрічкою «Вільні люди[fr]», де Тахар перевтілився у Юнеса Бен Дауда — єврейського співака, якого під час окупації Франції нацистами арабська община прийняла за араба[6]. Після арешту його змушують шпигувати за лідерами паризької мечеті, бо підозрюють, що ті надають фальшиві посвідчення євреям і бійцям руху Опору[7]. Того ж року актор знявся у високобюжетній франко-арабській стрічці «Чорне золото», де зіграв головну роль — роль принца Ауди. Дія фільму відбувається на Аравійському півострові у 30-ті роки 20-го століття, в період нафтової лихоманки.[8]

Емілі Дек'єнн і Тахар Рахім на допрем'єрному показі фільму «Наші діти»

У фільмі «Минуле» іранського режисера Асгара Фархаді, що потрапив у кінопрокат у 2013 році, француз зіграв Саміра — нового коханого Марі, яку втілила Береніс Бежо. За цю роль вона здобула нагороду Канського кінофестивалю як найкраща актриса[9].

Перша стрічка, яка з'явилась у 2014 році, за участі актора — робота німецького режисера Фаті Акіна «Шрам»[de], де йдеться про геноцид вірмен 1915 року. Головний герой фільму, котрого грає Рахім — Назарет, коваль-вірменин, який подорожує у пошуках двох своїх дочок, зв‘язок з якими втратив після тих подій[10]. У вересні 2014 року на екрани вийшла спільна робота режисерів Олів'є Накаша та Еріка Толедано «Самба» (2014), де висвітлюються соціальні проблеми французького суспільства, зокрема питання нелегальної міграції. Партнерами Рахіма на знімальному майданчику були Омар Сі і Шарлотта Генсбур[11]. Наприкінці 2014 року актор розпочав роботу у спільному британсько-французькому проєкті «Останні пантери» — шестисерійному мінісеріалі про східноєвропейське злочинне угруповання «Рожеві пантери[en]», що спеціалізувалось на крадіжці коштовностей. Тахару дісталась роль французького поліцейського Халіля, а його партнерами по знімальному майданчику стали Джон Герт і Саманта Мортон[12].

Вибрана фільмографія

[ред. | ред. код]

Кіно

[ред. | ред. код]
Рік Фільм Оригінальна назва Роль
2006 11 вересня: Звіт комісії конгресу англ. The 9/11 Commission Report талібський слідчий
2007 Помста немовляті фр. À l'intérieur офіцер поліції
2009 Пророк фр. Un prophète Малік Ель Джебена
2011 Орел Дев'ятого легіону англ. The Eagle принц піктів
Чорне золото фр. Or noir принц, син султана Амара
2012 Після кохання фр. À perdre la raison Мунір
2013 Минуле фр. Le Passé Самір
Гранд Централ. Атомне кохання фр. Grand Central Гарі Манда
Гібралтар фр. Gibraltar Реджані Беліман
2014 англ. The Cut Назарет Манугян
Самба фр. Samba Вільсон
2015 Анархісти фр. Les Anarchistes Жан Альбертіні
2016 Секрет нуарної кімнати фр. Le Secret de la chambre noire Жан
Лагодити живих фр. Réparer les vivants Тома Ремі
2018 Марія Магдалина англ. Mary Magdalene Юда Іскаріот
2019 Доброта незнайомців англ. The Kindness of Strangers Марк
2021 Мавританець англ. The Mauritanian Мохаммед Ульд Слахі
2023 Наполеон англ. Napoleon Поль Баррас
Екстраполяції англ. Extrapolations Омар Хаддад
2024 Мадам Павутина англ. Madame Web Єзекіїль Сімс

Нагороди та досягнення

[ред. | ред. код]
Береніс Бежо і Тахар Рахім на червоній доріжці Канського кінофестивалю 2013 року

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Актор відзначається значними успіхами у вивченні мов: під час знімання «Пророка» він легко заговорив арабською і корсиканською мовами, а його герой у «Орлі Дев'ятого легіону» розмовляє на архаїчній гельській мові.[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Тахар Рахим - досье актеров, актрис и режисеров на kino.open.ua (рос.) . Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 17 січня 2013.
  2. ↑ а б An interview with Tahar Rahim (англ.) . VOGUE ITALIA. 12 травня 2012. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 17 січня 2013.
  3. ↑ а б в г д е Біографія актора на сайті KINOafisha.ua (рос.) . Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 16 січня 2012.
  4. ↑ Пророк»: Один випадок може кардинально змінити твоє життя (укр.) . «Сумно?». 10 жовтня 2009. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 16 січня 2012.
  5. ↑ Пророк у власній батьківщині (укр.) . Львівська Пошта. 29 жовтня 2009. Процитовано 16 січня 2012. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)[недоступне посилання з липня 2019]
  6. ↑ Знято фільм, що розповідає як мусульмани рятували євреїв під час Голокосту. Іслам в Україні. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 2 листопада 2014.
  7. ↑ “Вільні люди”: фільм про мусульман у Франції, які рятували життя євреям під час війни. Euronews. Архів оригіналу за 21 березня 2015. Процитовано 28 березня 2015.
  8. ↑ “Чорне золото” показали на кінофестивалі у Марракеші (укр.) . Euronews. 4 грудня 2011. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 16 січня 2012.
  9. ↑ Названо переможців 66-го Каннського кінофестивалю. Bigmir)net. 26 травня 2013. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 2 листопада 2014.
  10. ↑ Венеційський кінофестиваль: поїхали!. Euronews. Архів оригіналу за 25 березня 2015. Процитовано 28 березня 2015.
  11. ↑ Творці 1+1 знову попрацюють з Омаром Сі. Kino-teatr.ua. 4 жовтня 2013. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 2 листопада 2014.
  12. ↑ Про банду грабіжників "Рожеві пантери" знімуть серіал. uamovies.ru. 1 жовтня 2014. Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 2 листопада 2014.
  13. ↑ а б Вручено «Сезар-2010» (укр.) . Музей Ідей. 4 березня 2010. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 16 січня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тахар Рахім

Соціальні мережі

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тахар_Рахім&oldid=43222507