Перейти до вмісту

Мадс Міккельсен

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Міккельсен.
Мадс Міккельсен
Mads Mikkelsen
дан. Mads Dittmann Mikkelsen Редагувати інформацію у Вікіданих
Зображення
Зображення
Ім'я при народженнідан. Mads Dittmann Mikkelsen Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився22 листопада 1965 (59 років)(19651122)
Копенгаген, Данія
ГромадянствоКоролівство Данія Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігіяатеїзм Редагувати інформацію у Вікіданих
ДіяльністьАктор
Роки діяльності1996 — дотепер
ДружинаHanne Margethe Jacobsen
ДітиВіола Якобсен
Карл Якобсен
Брати / сестриЛарс Міккельсен[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbnm0586568
Нагороди та премії
Кавалер ордена Данеброг
Кавалер ордена Данеброг
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
CMNS: Мадс Міккельсен
Mads Mikkelsen у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Мадс Діттман Міккельсен (дан. Mads Dittman Mikkelsen [mas ˈmiɡl̩sn̩]ⓘ; (з данської ім'я вимовляється «Мес») нар. 22 листопада 1965(19651122), Копенгаген, Данія) — данський актор театру, кіно й телебачення. Починав як гімнаст й танцюрист, широку акторську відомість в Данії отримав через такі ролі, як Тонні у перших двох фільмах трилогії фільмів «Дилер» (1996, 2004), сержант-детектив Аллан Фішер у телесеріалі «Спецпідрозділ» (2000—2004), Нільс у «Відкритих серцях» (2002), Свен у «Зелених різниках» (2003), Іван в «Адамових яблуках» (2005) та Джейкоб Петерсен у фільмі «Після весілля» (2006). Молодший брат Ларса Міккельсена.

Всесвітнє визнання прийшло до нього завдяки ролі головного антагоніста Ле Шиффра у двадцять першому фільмі бондіани «Казино „Рояль“» (2006)[2]. Серед інших визначних ролей — Ігор Стравінський у фільмі «Коко Шанель та Ігор Стравінський» (2008), Йоганн Фрідріх Струензе у «Королівському романі» (2012). Роль Лукаса у данській стрічці «Полювання» (2012) режисера Томаса Вінтерберга принесла йому нагороду за найкращу чоловічу роль на Каннському кінофестивалі. Відомими стали ролі Ганнібала Лектера у серіалі «Ганнібал» (2013—2015), Кецилія у марвелівському «Докторі Стренджі» (2016), Гален Ерсо у лукасівському «Бунтар Один. Зоряні Війни. Історія» (2016), Кліфф Анґер у відеогрі Хідео Коджіми «Death Stranding» (2019). Отримав номінація на премію BAFTA за роль Мартіна у фільмі «Ще по одній» (2020) та Ґеллерта Ґріндельвальда у «Фантастичних звірях: Таємниці Дамблдора» (2022)[3].

Провідний кінокритик «The New York Times» Ентоні Скотт[en] відзначає, що на голлівудській сцені Міккельсен «став солідним характерним актором з інтригуючою мармизою», проте відмітив, що на внутрішньому фронті «він щось інше: зірка, аксіома, обличчя відродження данського кіна»[4].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 22 листопада 1965 року у Копенгагені (Данія)[5] в родині Генінга Діттмана Міккельсена та Бенти (Крістіансен) Міккельсен[6]. Має старшого брата Ларса, який також є актором. Закінчив акторську школу Орхуського театру (дан. Århus Teater) 1996-го, й спершу працював у данській кіноіндустрії.

Після незначних ролей у фільмах «Кафе „Гектор“» (дан. Café Hector) і «Квітковий в'язень» («Бломстерфанген», дан. Blomsterfangen) 1996 року, він грає першу значну роль — Тоні в кримінальній драмі «Дилер» («Пушер», Pusher), що стала першою стрічкою трилогії данського режисера Ніколаса Віндінґа Рефна. Після цього актора знову чекала черга малопомітних ролей. Перше визнання публіки він отримав у 2000 році за ролі Арне у фільмі «Мерехтливі вогні» (дан. Blinkende Lygter, англ. Flickering Lights) і Аллана Фішера в данській поліцейській серії «Спецподрозділ» (дан. Rejseholdet) (2000—2004).

Значною мірою популярність актора зросла після того, як місцеві журнали відзначили його титулом «найсексуальнішого чоловіка Данії».[7][8] Позитивні відгуки вдома й за межами Данії Мадс Міккельсен здобув у 2002 році після роботи у вітчизняному фільмі «Відкриті серця» (дан. Elsker dig for evigt). Але вже в 2003 році, відірвавшись від данського кіно, Мадс з'являється в іспано-данській комедії «Торремолінос 73» (Torremolinos 73). У наступному 2004 році він грає Трістана в історичному фільмі «Король Артур» в ансамблі з такими відомими акторами, як Клайв Овен і Кіра Найтлі. Після невеликої американської перерви Міккельсен знову з'являється в ролі Тоні у фільмі «Дилер 2».

Справжнім проривом у кар'єрі стала головна роль у дансько-шведському фільмі «Після весілля» (дан. Efter brylluppet, швед. Efter bröllopet, 2006), за яку актор був відзначений декількома преміями та номінаціями за найкраще виконання головної чоловічої ролі різних кінофестивалів. У тому ж 2006-му році Мадс разом із Деніелом Крейгом бере участь у роботі над фільмом «Казино „Рояль“», із серії «бондіани». Там він зіграв лиходія Ле Шиффра.

У 2010 році він знявся в рімейку «Битви титанів» у ролі Драко, лідера царських охоронців разом із Семом Вортінґтоном.

Роль м'якого вихователя дитячого садка Лукаса в психологічній драмі Томаса Вінтерберга «Полювання» принесла Міккельсену Приз за найкращу чоловічу роль 65-го Каннського кінофестивалю.

У 2016 році виконав роль Кліффа та надав свою зовнішність для відеогри Death Stranding. Персонаж Міккельсена є антагоністом, наділеним надприродними здібностями.

Того ж року відбулися прем'єри двох великих проєктів: «Доктор Стрендж» і «Бунтар Один. Зоряні Війни. Історія». У супергеройському фільмі Marvel Міккельсен зіграв головного лиходія, що вступив у боротьбу з персонажем Бенедикта Камбербетча, а у спінофі кіносаги «Зоряні війни» — батька головної героїні у виконанні Фелісіті Джонс.

2019 року виконав одну з головних ролей у бойовику «Полярний», екранізації однойменного коміксу шведського режисера Юнаса Окерлунда.

У листопаді 2020 року стало відомо, що Міккельсен веде перші переговори з Warner Bros. щодо ролі Ґелерта Ґріндельвальда у фільмі «Фантастичні звірі: Таємниці Дамблдора», в якому він замінив Джонні Деппа. 25 листопада Warner Bros. підтвердила, що Міккельсен був обраний на роль Ґріндельвальда у фільмі.

У 2021 році Мадс зіграв вчителя з історії Мартіна у данському фільмі «Ще по одній». Стрічка отримала «Оскар» як «Найкращий фільм іноземною мовою». З Томасом Вінтербергом Міккельсен вже працював у фільмі «Полювання».

У 2023 році зіграв нациста Юргена Фоллера в останному фільмі франшизи «Індіана Джонс»: «Реліквія долі». В тому ж році на «Венеціанському кінофестивалі» відбулась прем'єра фільму «Земля короля» (дан. «Bastarden», англ. «The Promised Land»). Міккельсен зіграв Людвіка фон Калена в історичному фільмі, сюжет якого заснований на книзі «Капітан і Енн Барбара» Іди Єссен. Із режисером-данцем Арселем Міккельсен вже працював у «Королівському романі». «Земля короля» потрапив до «короткого списку» на «Оскар», але далі не пройшов.

У 2023 році Міккельсен знявся у фільмі жахів «Пильний кролик», режисером якого став Брайан Фуллер. Міккельсен вже працював з Фуллером на зйомках «Ганнібала», де той був творцем серіалу. Фільм поки що не вийшов на світові кіноекрани.

Наприкінці літа 2024 року розпочались зйомки данського фільму «Останній вікінг», режисером якого став Андерс Томас Єнсен, з яким Міккельсен неодноразово працював. Актор виконав роль брата головного героя, Манфреда, якого зіграв Ніколай Лі Кос[9].

Особисте життя

[ред. | ред. код]
Мадс з родиною (дружина Ганне, донька Віола, син Карл), 2016 рік

У 2000 році Мадс Міккельсен одружився з Ганне Якобсен, з якою зустрічався з 1987 року. У них є дочка Віола (народилася 5 грудня 1992[10]) та син Карл (народився 29 липня 1997, військовослужбовець[11]).

Під час зйомок «Ганнібала»[12] у 2012 році Міккельсен тимчасово мешкав у Торонто, але йогопостійне місце проживання — Копенгаген. Подружжя має будинок на Майорці, який вони вважають своїм другим домом.

У листопаді 2023 на врученні акторові нагороди «Bambi»[13] стало відомо, що Міккельсен є дідусем Марії — онуки з боку доньки Віоли. Тоді ж актор заявив, що має німецьке коріння[14]

Актор є нерелігійним [15]. Братом актора є Ларс Міккельсен — також актор.

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Фільми

[ред. | ред. код]
Рік Назва Оригінальна назва Роль Примітки
1996 Кафе «Гектор» Café Hector Андерс короткометражний
1996 Квітковий в'язень Blomsterfangen Макс короткометражний
1996 Дилер Pusher Тонні
1998 Заблукавший Vildspor Джиммі
1998 Ангел Ночі Nattens Engel Ронні
1999 Том Мерріт Tom Merritt Елмер Карр короткометражний
1999 Той, що стікає кров'ю Bleeder Ленні
2000 Мерехтливі вогні Blinkende lygter Арне
2001 Світ Мони Monas verden Каспер
2001 Все шкереберть En Kort en lang Якоб
2002 Я — Діна I Am Dina Нільс
2002 Відкриті серця Elsker dig for evigt Нільс
2002 Вілбур хоче вбити себе Wilbur Wants to Kill Himself доктор Хорст
2003 Ню Nu Якоб (молодий) короткометражний
2003 Зелені різники De grønne slagtere Свенд
2003 Торремолінос 73 Torremolinos 73 Магнус
2004 Король Артур King Arthur Трістан
2005 Дилер 2 Pusher 2 Тонні
2005 Адамові яблука Adams æbler Іван
2006 Після весілля Efter brylluppet Якоб
2006 Прага Prag Крістофер
2006 Вихід Exit Томас Скепхульт
2006 Казино «Рояль» Casino Royale Льо Шиффр
2008 Полум'я і Цитрон Flammen & Citronen Цитрон
2009 Коко Шанель та Ігор Стравінський Coco Chanel & Igor Stravinsky Ігор Стравинський
2009 Вальгала: Сага про вікінга Valhalla Rising Одноокий
2009 Двері Die Tür Девід Андернах
2010 Битва титанів Clash of the Titans Драко
2011 Мушкетери The Three Musketeers граф Рошфор
2012 Королівський роман En kongelig affære Йоганн Фрідріх Струензе
2012 Полювання Jagten Лукас
2012 Рухайся Move On Марк
2013 Небезпечна ілюзія (Закохатися до смерті) The Necessary Death of Charlie Countryman Найджел
2013 Міхаель Кольхаас Michael Kohlhaas Міхаель Кольхаас
2014 Порятунок The Salvation Йон Єнсен
2015 Чоловіки та кури Mænd & høns Еліас
2016 Доктор Стрендж Doctor Strange Кецилій
2016 Фантом Le Fantôme Льо Фантом короткометражний
2016 Бунтар Один. Зоряні Війни. Історія Rogue One: A Star Wars Story Гален Ерсо
2018 Арктика Arctic Овергард
2018 Ван Гог. На порозі вічності At Eternity's Gate священник
2019 Полярний Polar Дункан Візла
2020 Ще по одній Druk Мартін
2020 Лицарі справедливості Retfærdighedens ryttere Маркус
2021 Хода хаосу Chaos Walking міський голова Девід Прентіс
2022 Фантастичні звірі: Таємниці Дамблдора Fantastic Beasts: The Secrets of Dumbledore Ґелерт Ґріндельвальд
2023 Індіана Джонс 5 Indiana Jones 5 Юрген Воллер
2023 Земля Короля Bastarden Людвіг фон Кален
2024 Муфаса: Король Лев Mufasa: The Lion King Кірос голос
? Пильний кролик Dust Bunny
? Останній вікінг Den sidste viking Анкер, брат Манфреда

Серіали

[ред. | ред. код]
Рік Назва Оригінальна назва Роль Примітки
2000-2004 Спецпідрозділ Rejseholdet Аллан Фішер 32 епізоди
2005 Юлі Julie Геральд, батько Юлі 6 епізодів
2013-2015 Ганнібал Hannibal Ганнібал Лектер 39 епізодів

Відеоігри

[ред. | ред. код]
Рік Оригінальна назва Роль Примітки
2008 007: Quantum of Solace Льо Шиффр голос
2019 Death Stranding Кліфф голос і захоплення руху

Почесні нагороди

[ред. | ред. код]

15 квітня 2010 року став почесним лицарем данського Ордену Данеброга[16]. У 2016 році був нагороджений французьким урядом званням лицаря Ордена Мистецтв та літератури[17].

Міккельсен і світ моди

[ред. | ред. код]

В повсякденному житті актор зазвичай носить прості речі, часто спортивного стилю. Однак це не завадило йому стати глобальним амбасадором італійського бренду Zegna. У січні 2023 року його помітили на міланському показі моди Осінь/Зима 2024 у вбранні цього бренду. З того часу Мадса часто можна побачити на заходах Zegna. До речі, згідно з фото в мережі, актор знайомий з італійським модельєром та художнім керівником бренду Алессандро Сарторі ще з 2017 року.

https://www.zegna.com/cz-en/mads-mikkelsen/# https://www.gettyimages.com/detail/news-photo/mads-mikkelsen-is-seen-wearing-black-loang-coat-turtle-neck-news-photo/1456997452

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ DanskeFilm.dk — 1999.
  2. ↑ Awards 2012. Cannes. Процитовано 27 травня 2012.
  3. ↑ Bafta Film Awards 2021: The nominations in full. BBC News. 9 березня 2021.
  4. ↑ Scott, A. O. (16 серпня 2012). Great Dane. The New York Times. Процитовано 4 травня 2015.
  5. ↑ Mads Mikkelsen Facts | Britannica. web.archive.org. 29 жовтня 2020. Процитовано 2 грудня 2024.
  6. ↑ Mads Mikkelsen Biography, Celebrity Facts and Awards | TV Guide. web.archive.org. 3 червня 2018. Процитовано 2 грудня 2024.
  7. ↑ Сторінка актора на офіційному сайті Данського королівства (англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 27 серпня 2018.
  8. ↑ Мадс Міккельсен, найсексуальніший чоловік Данії… (стаття у «Вашингтон пост», англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 27 серпня 2018.
  9. ↑ Anders Thomas Jensens ‘Den sidste viking’ samler Danmarks største skuespillere | arkaden.dk (da-DK) . 27 серпня 2024. Процитовано 5 жовтня 2024.
  10. ↑ Mwangi, Teresia (29 червня 2021). Viola Jacobsen Mikkelsen: 5 facts about Mad Mikkelsen's daughter. Tuko.co.ke - Kenya news. (англ.). Процитовано 25 листопада 2023.
  11. ↑ Carl Jacobsen Mikkelsen Biography , Age, Nationality, Instagram - ZGR.net. turtlebot.css.edu. Процитовано 25 листопада 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  12. ↑ https://torontosun.com/2013/01/18/mads-mikkelsen-tackles-hannible-royal-affair-doctor-roles. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  13. ↑ Actor Mads Mikkelsen dedicates Bambi to his granddaughter. aussiedlerbote.de (англ.). 17 листопада 2023. Процитовано 24 березня 2024.
  14. ↑ Mads Mikkelsen speaks with the media after posing with the award... Getty Images (амер.). 18 листопада 2023. Процитовано 14 травня 2024.
  15. ↑ transpress nz: Danish actor Mads Mikkelsen on religion. transpress nz. 26 серпня 2015. Процитовано 14 травня 2024.
  16. ↑ Mads Mikkelsen og Wilbek slås til riddere. www.bt.dk (дан.). 15 квітня 2010. Процитовано 2 грудня 2024.
  17. ↑ Marie-amélie Blin (29 avril 2016 à 10h18). Les Danois Mads Mikkelsen et Thomas Vinterberg décorés par la France.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мадс_Міккельсен&oldid=44318137