Міра ірраціональності дійсного числа
— це дійсне число
, що показує, наскільки добре
можна наблизити раціональними числами.
Нехай
— дійсне число, і нехай
— множина всіх чисел
таких, що нерівність
має лише скінченне число розв'язків у цілих числах
і
:
![{\displaystyle M(\alpha )=\left\{\mu >0\colon (\exists q_{0}=q_{0}(\mu ,\;\alpha ))\;(\forall p,\;q\in \mathbb {Z} )\;q>q_{0}\Rightarrow \left|\alpha -{\frac {p}{q}}\right|>{\frac {1}{q^{\mu }}}\lor \left|\alpha -{\frac {p}{q}}\right|=0\right\}.}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/e7803dbc24fc725421b525da61bb966d6b95f0ed)
Тоді міра ірраціональності
числа
визначається як точна нижня грань
:
![{\displaystyle \mu (\alpha )=\inf M(\alpha ).}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/b5c6884835121d531b21ae9819c7ec30e82e4b62)
Якщо
, то вважають
.
Іншими словами,
— найменше число, таке, що для будь-якого
для всіх раціональних наближень
з досить великим знаменником
.
тоді й лише тоді, коли
— раціональне число.
- Якщо
— алгебричне ірраціональне число, то
.
- Якщо
— трансцендентне число, то
. Зокрема, якщо
, то число
називають числом Ліувілля.
Якщо
— розклад числа
в ланцюговий дріб, і
—
-а відповідний ланцюговий дріб, то
![{\displaystyle \mu (\alpha )=1+\limsup \limits _{n\to +\infty }{\frac {\ln q_{n+1}}{\ln q_{n}}}=2+\limsup \limits _{n\to +\infty }{\frac {\ln a_{n+1}}{\ln q_{n}}}.}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/d5bf05697d2d880eff3a035009fc6e1b071a1a65)
За допомогою цієї формули особливо легко знайти міру ірраціональності для квадратичних ірраціональностей, оскільки розклади їх у ланцюгові дроби періодичні. Наприклад, для золотого перетину
, і тоді
.
За лемою Діріхле, якщо
ірраціональні, то для будь-якого цілого q знайдеться ціле p таке, що
, тобто
. 1844 року Ліувілль довів теорему про те, що для будь-якого алгебричного числа
мірою
можна підібрати константу
таку, що
. 1908 року Туе посилив цю оцінку. Подальші результати в цьому напрямку отримали Зігель, Дайсон, Гельфонд, Шнайдер. Найточнішу оцінку довів Рот у 1955 році. Отриману теорему називають теоремою Туе — Зігеля — Рота. Вона стверджує, що якщо
— алгебричне ірраціональне число, то
. Рот за її доведення отримав філдсівську премію.
Міра ірраціональності деяких трансцендентних чисел
[ред. | ред. код]
Для майже всіх трансцендентних чисел міра ірраціональності дорівнює 2. Добре відомо, що
, а також відомі числа Ліувілля, які за визначенням мають нескінченну міру ірраціональності. Однак для багатьох інших трансцендентних констант міра ірраціональності невідома, в кращому випадку, відома деяка оцінка зверху. Наприклад:
![{\displaystyle \mu \left(e\right)=2}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/ddfdc83d918f47cb1cfb9f4c7eeb85a9ec98e3ad)
[1]
[2]
[3]
![{\displaystyle \mu \left(\ln 2\right)\leqslant 3{,}57455391}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/f6f5d20afea0830037907496f6f3be3930c3cfc5)
![{\displaystyle \mu \left(\zeta \left(3\right)\right)\leqslant 5{,}513891}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/6a03245241bcd63a8e1cd683c2d980e67f19544a)