Тиніс Кінт

Тиніс Кінт
ест. Tõnis Kint
Народився	17 серпня 1896(1896-08-17)  Сууре-Яані, Вільяндімаа, Естонія
Помер	5 січня 1991(1991-01-05) (94 роки)  Ерншельдсвік, Вестерноррланд, Швеція
Поховання	Метсакальмісту
Країна	Естонія
Діяльність	політик
Alma mater	Тартуський університет і Ризький технічний університет
Знання мов	естонська
Учасник	Перша світова війна
Посада	Prime Minister in duties of the Presidentd
Партія	National Front for the Implementation of the Constitutiond
Нагороди

Тиніс Кінт (ест. Tõnis Kint; 17 серпня 1896 — 5 січня 1991) — естонський державний і політичний діяч, прем'єр-міністр уряду Естонії у вигнанні з повноваженнями президента в 1960—1962 і 1963—1970 роках, Президент Естонської Республіки в екзилі (1970—1990).

Біографія

Закінчив Вищу школу наук у Тарту. З 1916 року навчався на будівельному факультеті Ризького політехнікуму, був евакуйований в Москву. У тому ж році був призваний до російської армії, в 1917 році закінчив військове училище в Царицині. З 1917 по 1918 рік служив в Москві і Санкт-Петербурзі, воював на Українському фронті. У 1918 році повернувся в Ригу, пооступив на сільськогосподарське відділення Балтійського технічного університету, відкритого в Ризі німецькою окупаційною адміністрацією.

У тому ж році вступив до сформованого другого полку естонської армії. У 1918—1920 рр. брав участь у війні за незалежність Естонії, був командиром загону кулеметників, в кінці війни в чині лейтенанта виконував обов'язки командира бронепоїзда.

Демобілізувавшись, навчався в Копенгагені. У 1924 році закінчив сільськогосподарське і ветеринарне відділення Копенгагенського сільгоспуніверситету. У 1925 році здійснив поїздку по скандинавських країнах. Повернувшись на батьківщину працював в сільському господарстві, брав участь у політичній діяльності.

У 1938—1940 рр. був членом Рійгікогу, головою Комітету з сільського господарства. Після приєднання Прибалтики до СРСР уникнув депортації в трудові табори. Під час німецької окупації працював в комунальному відділі адміністрації ринків, був звільнений через розбіжності з окупаційною владою. Пізніше оселився на фермі батька в Паасіохе. У вересні 1944 року йому вдалося втекти від Червоної Армії до Швеції, де він працював у сільськогосподарській академії і став почесним головою Асоціації естонських фермерів і головою Народної партії Естонії.

У 1953—1963 роки обіймав посаду міністра сільського господарства і виконуючого обов'язки міністра оборони в уряді Естонії в вигнанні, в 1960—1962 і 1963—1970 роки — Прем'єр-міністр уряду Естонії у вигнанні з повноваженнями президента.

Президент Естонської Республіки в екзилі (1970—1990).

Помер в північній Швеції та був похований в Стокгольмі. 17 серпня 2013 року було перепоховано на Талліннському лісовому цвинтарі.