Перейти до вмісту

Тихий Іван Антонович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тихий Іван Антонович
Народження10 січня 1927(1927-01-10)
Савинці, Балаклійський район, Харківська губернія, Українська СРР, СРСР
Смерть27 червня 1982(1982-06-27) (55 років)
ПохованняБайкове кладовище
Країна СРСР
НавчанняНаціональна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльністьхудожник, викладач університету
Відомі учніКостенко Зоя Федорівна
ПрацівникНаціональна академія образотворчого мистецтва і архітектури
ЧленНаціональна спілка художників України
У шлюбі зБожко Ніна Григорівна
ДітиТихий Олександр Іванович
Нагороди
заслужений діяч мистецтв УРСР

Іван Антонович Тихий (нар. 10 січня 1927[1] — пом. 27 червня 1982) — радянський маляр. Член Спілки радянських художників України. Заслужений діяч мистецтв Української РСР (1964), доцент (1967)[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]
Могила Івана Тихого, Байкове кладовище

Народився у смт Савинці Харківської області. Закінчив Київський художній інститут (1953), з 1964 викладав у ньому. Учень професорів Сергія Григор'єва та Володимира Костецького[3].

Працював у галузі станкового малярства.

Твори:

  • «Щасливий батько» (1951),
  • «Материнство» (1957),
  • «Лелеки» (1960),
  • «На Тарасовій горі» (1963),
  • «Жменя землі» (1967),
  • «В Смольний» (1970).

Помер у 55-річному віці 27 червня 1982 року. Похований у колумбарії Байкового кладовища (50°25′4.80″ пн. ш. 30°30′12.80″ сх. д. / 50.4180000° пн. ш. 30.5035556° сх. д. / 50.4180000; 30.5035556).

Родина

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Реестр художников Российской империи, СССР, «русского зарубежья», Российской Федерации и республик бывшего Советского Союза. Архів оригіналу за 29 вересня 2010. Процитовано 23 травня 2010. [Архівовано 2010-09-29 у Wayback Machine.]
  2. Тихий Иван Антонович. Архів оригіналу за 25 грудня 2011. Процитовано 23 травня 2010.
  3. Тихий Іван Антонович
  4. «Закохані» та викрадені: що відбувається з картиною Ади Рибачук і як це вплине на український артринок

Література

[ред. | ред. код]