Перейти до вмісту

Тихий Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тихий Олександр Іванович
Народження22 жовтня 1962(1962-10-22)
Київ, Українська РСР, СРСР
Смерть2021
ПохованняДержавний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Країна СРСР
 Україна
Жанрпортрет, пейзаж, натюрморт і жанрове малярство
НавчанняКиївський державний художній ліцей імені Тараса Шевченка і Київський державний художній інститут (1987)
Діяльністьхудожник, викладач університету
ВчительЧеканюк Вілен Андрійович і Стороженко Микола Андрійович
ПрацівникКиївський національний університет будівництва і архітектури
ЧленСпілка художників України
БатькоТихий Іван Антонович
МатиБожко Ніна Григорівна

Олександр Іванович Тихий (22 жовтня 1962, Київ — 2021) — український живописець і педагог; член Спілки художників України з 1994 року[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 22 жовтня 1962 року в місті Києві (нині Україна). Син художників Івана Тихого та Ніни Божко. Закінчив у Києві Республіканську художню школу імені Тараса Шевченка, після чого працював учбовим майстром на кафедрі графіки Київського художнього інституту. Протягом 1981—1987 років навчався у ньому на монументальному відділенні живописного факультету, був учнем Вілена Чеканюка, Миколи Стороженка[1].

Надгробний пам'ятник.

Після строкової служби в Радянській армії працював у творчо-виробничому об'єднанні «Художник». Викладав у Київському національному університеті будівництва і архітектури[1]. Мешкав у Києві в будинку на вулиці Героїв Севастополя, № 17Б, квартира № 62[2]. Помер у 2021 році[3]. Похований разом із родиною на Лук'янівському кладовищі, поблизу склепа Сольських (ділянка № 9, 50°28′6.64″ пн. ш. 30°27′14.68″ сх. д. / 50.4685111° пн. ш. 30.4540778° сх. д. / 50.4685111; 30.4540778).

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював у галузях станкового (писав тематичні картини, портрети, пейзажі, натюрморти) і монументального живопису. Серед робіт:

станковий живопис
  • «Вітер з гір» (1986);
  • «В краю далекім» (1989);
  • «Вечірній краєвид» (1989);
  • «Туманний ранок» (1990);
  • серія портретів українських гетьманів (1991);
  • «Козацький курган» (1996);
  • «Ноктюрн» (1998);
  • «На Дніпрі» (2000);
  • «Останній кошовий» (2007);
  • «На річці Рось» (2007);
  • «Під враженням Веласкеса» (2008);
  • «Михайло Грушевський» (2008).
мозаїки

Роботи художника знаходяться в музеях Переяслава, Батурина, Канева, у приватних збірках в Україні, Канаді, Франції, Нідерландах та інших країнах[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Олександр Тихий // Золота книга України. Вибирай українське 2010. Українська конфедерація журналістів.
  2. а б Тихий Олександр Іванович // Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, С. 246.
  3. Рік смерті вказаний на надгробному пам'ятнику.