Трьошников Олексій Федорович
Трьошников Олексій Федорович | ||
---|---|---|
Трёшников Алексей Фёдорович | ||
Народився | 1 (14) квітня 1914 Санкт-Петербург | |
Помер | 18 листопада 1991 (77 років) Москва | |
Поховання | Комаровське селищне кладовище | |
Країна | СРСР | |
Діяльність | мандрівник-дослідник, географ, океанолог, полярний дослідник | |
Alma mater | Факультет географії та геоекології Санктпетербурзького державного університетуd | |
Галузь | географія, океанологія | |
Заклад | Арктичний і Антарктичний науково-дослідний інститут | |
Вчене звання | професор, академік АН СРСР | |
Науковий ступінь | доктор географічних наук | |
Вчителі | Шокальський Юлій Михайлович | |
Членство | Російська академія наук Академія наук СРСР | |
Партія | КПРС | |
Нагороди |
Олексі́й Фе́дорович Трьо́шников (рос. Алексей Фёдорович Трёшников; 1 (14) квітня 1914, с. Павловка Симбірської губернії (нині Баришського району Ульяновської області) — 18 листопада 1991, Санкт-Петербург) — радянський океанолог, географ, дослідник Арктики та Антарктики. Доктор географічних наук (1963), професор (1967), академік АН СРСР (1981).
Після закінчення географічного факультету Ленінградського державного університету в 1939 році працював в Арктичному і Антарктичному науково-дослідному інституті, директором якого був з 1960 по 1981 рік.
У цей період в Арктиці проводилися активні дослідження, а з середини 1970-х років почався новий етап активної практичної роботи, пов'язаної із створенням нових криголамів типу «Арктика». Введення в дію цих кораблів дозволило виконувати цілорічну навігацію по Північному морському шляху. Одним з перших рейсів «Арктики» став похід на Північний полюс в 1977 році, на кораблі вирушило три групи ААНІІ на чолі з полярником І. П. Романовим. Інтерес до цього напрямку був досить великий, і О. Ф. Трьошников спільно з І. П. Романовим представили доповідь про підсумки гідрометеорологічного забезпечення на засіданні колегії в Головному управлінні Гідрометслужби СРСР.
Учасник 22-х експедицій в Арктику й Антарктику. Учасник високоширотних повітряних експедицій «Північ-2» і «Північ-4». Начальник дрейфуючої станції «Північний полюс-3» (1954—1955), 2-й та 13-ї радянських антарктичних експедицій АН СРСР (1956—1958 і 1967—1968).
З 1964 року — віце-президент, з 1977 по 1991 рік — президент Географічного товариства СРСР.
З 1981 по 1991 рік завідувач кафедри океанології Ленінградського університету.
З 1982 року директор Інституту озерознавства АН СРСР.
Учасник створення Атласу Антарктики (1966—1969), головний редактор Атласу Арктики, Географічного енциклопедичного словника (1988—1989).
Помер 18 листопада 1991 року в Санкт-Петербурзі і похований на кладовищі в Комарово.
- Герой Соціалістичної Праці (1949).
- Державна премія СРСР за участь в складанні «Атласу Антарктики» (1971).
- Золота медаль ім. Літке і Велика золота медаль Географічного товариства СРСР.
- 3 ордени Леніна, орден Жовтневої Революції, орден «Знак Пошани», медалі.
- 3339 Трьошников — астероїд, названий на честь науковця[1].
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
- Трёшников Алексей Федорович [Архівовано 19 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Народились 14 квітня
- Народились 1914
- Померли 18 листопада
- Померли 1991
- Поховані на Комаровському селищному кладовищі
- Академіки РАН
- Члени АН СРСР
- Члени КПРС
- Нагороджені золотою медаллю імені Ф. П. Літке
- Радянські географи
- Радянські океанологи
- Океанологи Росії
- Геоморфологи Росії
- Радянські гляціологи
- Гляціологи Росії
- Люди, на честь яких названо астероїд
- Члени Російського географічного товариства