Туризм у Боснії і Герцеговині
Туризм у Боснії і Герцеговині — сектор послуг, що швидко розвивається, який останнім часом є важливою частиною економіки країни.
Боснія та Герцеговина в останні роки входить до групи країн із значним розвитком туризму. В період 1995—2000 щорічний приріст кількості туристів становив у середньому 24 %[1]. За даними Всесвітньої організації туризму за 2008 рік, Боснія та Герцеговина знаходиться на вершині списку країн із збільшенням туристів на 20 %[2]. 2013 року на Всесвітньому економічному форумі представлено Звіт з конкурентоздатності у сфері подорожей і туризму[en], в якому Боснії і Герцеговині було присвоєно восьме місце в списку найбільш доброзичливих країн стосовно туристів[3].
У 2016 році в Боснії та Герцеговині було зареєстровано 1 148 530 туристів, що на 11,6 % більше, ніж у попередньому році, тоді як ночей перебування було 2 376 743, що більше на 10,9 %. З цієї кількості 69 % — іноземні туристи[4]. За даними Всесвітньої організації туризму, Боснія і Герцеговина мала третій за швидкістю темп приросту туризму в світі за прогнозований період між 1995 і 2020 роками. В рейтингу кращих міст світу путівник Lonely Planet відзначив Сараєво 43-м найкращим містом у світі[5], тоді як у грудні 2009 року Сараєво було занесено до числа 10 найкращих міст, які слід відвідати у 2010 році[6], залишивши Сараєво попереду Дубровника, який посів 59 місце, Любляни на 84, Загреб на 125 та Белграда на 143 місці. Рейтинг Сараєва на Балканському півострові є найвищим після Афін.
Доходи від туризму є основним внеском у економіку Боснії та Герцеговини. Як результат, зараз у Боснії та Герцеговині спостерігається більш сильний ріст прибутків від туристів та швидше розширення послуг у цьому секторі. Також є літні та зимові напрямки, які мають наступність у туризмі протягом року. Будучи переважно гірською країною, Боснія і Герцеговина пропонує гірськолижні туристичні напрямки, які є одними з найкращих у Європі[7]. У березні 2012 року Сараєво виграло нагороду «за краще туристичне призначення» в конкурсі у більш ніж 100 міст по всьому світу, організований блогом Foxnomad спеціалізованих туристичних напрямків[8].
Місто Високо в 2006 році пережило приголомшливе зростання прибутків туристів завдяки відкриттю боснійських пірамід, тому в перші вихідні червня 2006 року місто відвідало понад 10 000 туристів. Меджугор'є стало одним з найпопулярніших місць паломництва католиків[9] у світі. Щороку більше одного мільйона туристів відвідують це місце. За оцінками, 30 млн паломників відвідали Меджугор'є з 1981 року[10]. Місто Неум на узбережжі Адріатики, з крутими пагорбами, піщаними пляжами та кількома туристичними готелями — це вихід Боснії та Герцеговини до моря. Ціни, як правило, нижчі порівняно з цінами в сусідній Хорватії, що, серед інших причин, робить його популярним серед туристів, особливо місцевих жителів. Загір'я Неума має багату археологічну історію та недоторкану природу, в цьому районі починає розвиватися агротуризм.
Значну роль у розвитку Сараєва як туристичного центру зіграло проведення в ньому Зимової Олімпіади 1984 року.
Деякі туристичні пам'ятки Боснії та Герцеговини:
- Сараєво — «Олімпійське місто», економічний, культурний, науковий, освітній, політичний та торговий центр Боснії та Герцеговини; також відомий як «Європейський Єрусалим»
- Мостар — «місто на Неретві», одне з найважливіших туристичних напрямків зі знаменитим Старим мостом, який разом зі старою частиною міста входить до Списку світової спадщини ЮНЕСКО
- Вишеград — місто, відоме своїм мостом Мехмед-паші Соколовича, також у списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
- Бихач — річка Уна та її водоспади, розташовані в межах національного парку Уна, є одним із туристичних напрямків як для внутрішніх, так і для іноземних туристів
- Яйце — місто, відоме, як резиденція боснійських царів; це вдарило в основи нової Югославії; воно відоме своєю природною красою, рікою Плива та своїми водоспадами.
- Святиня Богоматері Меджугор'я
- Баня — Лука — «Зелене місто» з такими пам'ятками, як мечеть Ферхад (у відновленні після того, як був зруйнований в останній війні) і фортеця Кастель
- Місто Прієдор зі старовинною мечетью, поруч із Національним парком Козара та Мраковицею — найбільшим пам'ятником Другої світової війни в Боснії та Герцеговині
- Солоне озеро в Тузлі, батьківщина письменника Меша Селімовича
- Річка Неретва та каньйон Ракитниця у верхній течії р. Неретва
- Требижат та його водоспади Кравиця та Кочуша
- Буна яка витікає з карстової печери та історичним містом Благай на ній
- Каньйон річки Тара, найглибший каньйон Європи
- Національний парк Сутьєска, який включає в себе тропічний ліс Перучиця (один з останніх двох тропічних лісів в Європі) і каньйон Сутьєска
- Село Почитель та його історичне ядро
- Бєлашніца та Яхорина, гори, де проводилися індивідуальні змагання в рамках XIV зимових Олімпійських ігор 1984 року.
- Столаць з із середньовічними надгробками у Радімля
- Високо, місто боснійської знаті, колись столиця Боснійського королівства та місце розташування боснійських пірамід
- Тешань, одне з найстаріших міст Боснії та Герцеговини
- Лукаваце з озером Модрач, найбільшим штучним озером в Боснії і Герцеговині
- Місто Травник із його фортецею та численними мечетями, колись було столицею Боснійського вілаєта
- Фортеця Острогач з 16 століття, поблизу Казіна, побудована Османською імперією та згодом розширена Габсбургами
- Врандук та його середньовічний форт
- Коніц та підземний ядерний бункер
До таких об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО належать:[11]
- Старий міст і Старе місто Мостара (2005)
- Міст Мехмеда-паші Соколовича у Вишеграді (2007)
- Надгробки стечки — середньовічні надгробні пам'ятки в Боснії (2016)
Крім того, Боснія та Герцеговина включила до попереднього переліку ще декілька областей, які найближчим часом вважаються прийнятними до Всесвітньої спадщини, такі райони:[11]
- Сараєво — унікальний символ універсального мультикультуралізму — постійно відкрите місто (1997)
- Печера вітряного млина (2004)
- Природний та архітектурний ансамбль Яйця (2006)
- Історичний район Почечника (2007)
- Природний та архітектурний підрозділ Благай (2007)
- Природно-архітектурний парк Блідіньє (2007)
- Природна спадщина Столаць (2007)
Враховуючи свій рельєф і той факт, що це переважно гірська країна, Боснія і Герцеговина рясніє горами та зимовими центрами. Під час зимових Олімпійських ігор 1984 року змагання з гірськолижних дисциплін проходили у Бєлашніці, Яхорині та Ігмані. Це найпопулярніші гірськолижні гори країни. Гірські лижі для жінок проходили на Джагорині, тоді як змагання серед чоловіків проводились у Бєлашніці. Змагання з стрибків з трампліна проходили в Ігмані на Малому Полі, а також в частині комбінації нордиків, а біатлон та деякі нордичні дисципліни проходили у Великому Полі[12]. У Сараєво та його Олімпійських горах відбувся Європейський молодіжний фестиваль олімпійської молоді 2019 року, саме тому він був передбачено будівництво сучасної канатної дороги та додаткове житло, особливо в Білашніці та на Джагорині. Гора Власіч також стає важливим центром зимового туризму через чудове розміщення та катання на лижах, сноуборді та інших зимових видах спорту. Ця гора також є популярним напрямком для літа та екотуризму через численні пішохідні маршрути та легкий доступ до району виняткової природної краси. Гора Козара та однойменний національний парк в останні роки також стали популярною туристичною визначною пам'яткою для катання на лижах та піших прогулянок.
У Боснії та Герцеговині є кілька національних і природних парків.
Ім'я | Заснований | Площа (км²) |
---|---|---|
Національний парк Сутьєска | 1965 рік. | 173 |
Національний парк Козара | 1967 рік. | 34 |
Національний парк Уна[13] | 2008 рік. | 198 |
Національний парк Дрина[14] | 2017 рік. | 63 |
Природний парк Хутово-Блато | 1995 рік. | 74.11 |
Природний парк Блідіньє | 1995 рік. | 6 |
Природний парк Бардака | 1995 рік. | 35 |
Боснія і Герцеговина відома своїми різноманітними місцями та архітектурою, що виникли під впливом різних культур, таких як римська, середньовічна, османська або австро-угорська.
Столиця Боснії та Герцеговини, Сараєво, відома своїм традиційним релігійним різноманіттям[15]. У місті проживають ісламські та інші релігії, такі як православ'я, католицизм та іудаїзм, які існують століттями. Через цю довгу і багату історію релігійного різноманіття Сараєво часто називають «Єрусалимом Європи»[16]. Сараєво має потужну індустрію туризму, і в 2006 році його назвали Lonely Planet одним з перших 50 міст світу[5] у сфері туризму. Спортивний туризм розвивався завдяки можливостям, тобто спадщині Зимових Олімпійських ігор 1984 року. Катання на лижах представлено на Олімпійських горах Бєласшніца, Ігман, Яхорина, Требевич, а також Трескавіца.
Сараєво — місто з 600-річною історією, на яке впливали і Західна, і Східна імперії, і тому є відомим туристичним атракціоном. Це місто, яке протягом століть приймало мандрівників протягом усього свого існування, оскільки було важливим торговим центром за часів Османської та Австро-Угорської імперій. Популярними напрямками міста є Врело Босне, парк з термальними джерелами, що датуються ще в римські часи, мечеть Газі Хусрев-бег, собор Серця Ісуса, Старе місто — Башчархія та ін. Туризм у Сараєво в основному зосереджений на історичних, релігійних та культурних аспектах. Місто багате музеями, серед яких музей Сараєво, Ars Aevi — музей сучасного мистецтва, історичний музей Боснії та Герцеговини, музей літератури та театрального мистецтва Боснії та Герцеговини, а також Національний музей Боснії та Герцеговини (заснований 1888 р.). Тут знаходиться Сараєвська Аґґада, рукопис ілюмінації та найдавніший єврейський сефардський документ у світі, написаний у Барселоні близько 1350 року. У місті багато театрів, серед яких Національний театр, заснований у 1919 році, Сараївський молодіжний театр, 55 камерних театрів та Сараївський театр війни — SARTR. Інші важливі культурні установи: Ратуша, Центр культури Сараєво, Міська бібліотека Сараєво, Художня галерея Боснії та Герцеговини, Боснійський інститут, бібліотека у приватній власності, а також колекція мистецтв, орієнтована на історію боснійців, Східний інститут. У місті багато подій, найвідоміша з яких: Сараївський кінофестиваль, що розпочався в 1995 році, який став найважливішим кінофестивалем у регіоні, Сараївський зимовий фестиваль, Сараївський джазовий фестиваль та Сараївський міжнародний музичний фестиваль, а також Нічний фестиваль Бащаршія.
Загальна кількість іноземних та вітчизняних туристів із кількістю ночей у 2014-18 роках.
Рік | Загальна кількість | Збільшити | Кількість ночей | Збільшити |
---|---|---|---|---|
2018 рік. | 639.558 (січень — червень 2018 року)[17] | 1.301.091 | ||
2017 рік. | 1,307,319 | 13,7 % | 2.677.125 | 12,3 % |
2016 рік. | 1,148,530[4] | 11,6 % | 2,376,743 | 10,9 % |
2015 рік | 1 029 000 | 21,5 % | 2.143.118 | 25,2 % |
2014 рік. | 846.581 | 0,3 % | 1.711.480 | - 6,1 % |
- Туризм у Республіці Сербській
- Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Боснії і Герцеговині
- Список замків Боснії і Герцеговини[ru]
- ↑ Tourism (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 липня 2011. Процитовано 30 травня 2010. [Архівовано 2011-07-28 у Wayback Machine.]
- ↑ Arhivirana kopija (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28. 7. 2011. Процитовано 4. 2. 2014. [Архівовано 2011-07-28 у Wayback Machine.]
- ↑ The Travel & Tourism Competitiveness Report 2013 (PDF). World Economic Forum. 2013. с. 455.
- ↑ а б Agencija za statistiku Bosne i Hercegovine - Statistike o turizmu u 2016 (PDF). http://www.bhas.ba/. Архів оригіналу (PDF) за 30 травня 2019. Процитовано 8. 5. 2018. [Архівовано 2019-05-30 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Lonely Planet (mart 2006). The Cities Book: A Journey Through The Best Cities In The World, Lonely Planet Publications, ISBN 1-74104-731-5.
- ↑ Lonely Planet's Top 10 Cities 2010 | Lonely Planet's Top 10 Cities 2010. News.com.au. Архів оригіналу за 10 жовтня 2010. Процитовано 19 січня 2010.
- ↑ Arhivirana kopija. Архів оригіналу за 1. 5. 2008. Процитовано 4. 2. 2014.
- ↑ Anil Polat (27. 3. 2012). The Best City To Visit Travel Tournament 2012: Championship. Foxnomad. Процитовано 30. 3. 2012.
- ↑ RomeReports: Visionaries of Medjugorje may appear before the Vatican. Архів оригіналу за 5. 5. 2013. Процитовано 4. 2. 2014.
- ↑ Vatican Probes Claims of Apparitions at Medugorje
- ↑ а б Centre, UNESCO World Heritage. Bosnia and Herzegovina. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 20 травня 2021.
- ↑ http://library.la84.org/6oic/OfficialReports/1984/or1984w.pdf
- ↑ mediainfo.ba – Federacija BiH: Proglašen nacionalni park "Una". Архів оригіналу за 13. 1. 2015. Процитовано 9. 2. 2014. [Архівовано 2015-01-13 у Wayback Machine.]
- ↑ Национални парк "Дрина" - ново заштићено подручје у Републици Српској. nasljedje.org. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 18. 2. 2019. [Архівовано 2019-02-18 у Wayback Machine.]
- ↑ Malcolm, Noel. Bosnia: A Short History ISBN 0-8147-5561-5.
- ↑ Stilinovic, Josip (3. 1. 2002). «In Europe's Jerusalem», Catholic World News. The city's principal mosques are the Gazi Husreff-Bey's Mosque, or Begova Džamija (1530), and the Mosque of Ali Pasha (1560—1561); pristupljeno: 5. 8. 2006.
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 вересня 2018. Процитовано 16 травня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2018-09-20 у Wayback Machine.]