Перейти до вмісту

Тіт Помпоній Прокул Вітразій Полліон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тіт Помпоній Прокул Вітразій Полліон
Народивсяневідомо
Помердо 180
КраїнаСтародавній Рим
Діяльністьполітик, військовий діяч
Посадаконсул
Термін150, 176 роки
БатькоТіт Вітразій Полліон
МатиПомпонія
У шлюбі зАннія Фунданія Фаустіна
ДітиВітразія Фаустіна

Тіт Помпоній Прокул Вітразій Полліон (лат. Titus Pomponius Proculus Vitrasius Pollio; ? — до 180) — державний і військовий діяч Римської імперії, консул 150 і 176 років.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Вітразіїв. Син Тіта Вітразія Полліона, консула-суффекта 137 року.

Свою кар'єру розпочав за імператора Адріана. Послідовно призначався на посади: магістра монетного двору, квестора, претора, praefectus alimentorum. У 150 році став консулом-суффектом.

У 156–159 роках як імператорський легатпропретор керував провінцією Нижня Мезія, а з 164 до 167 року - провінцією Ближня Іспанія. У 167–168 роках як проконсул очолював провінцію Азія.

У 168–175 роках фактично керував військами імператора Луція Вера під час війни проти маркоманів, квадів й сарматів. За свою звитягу отримав статуї на Форумі Траяна. У 176 році призначений ординарним консулом, разом з Марком Флавієм Апером. Згодом брав участь у Другій маркоманській війні. Помер під час походу.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Rudolf Hanslik: Pomponius II. 7 II. 16. // Der Kleine Pauly (KlP). Band 4, Stuttgart 1972, Sp. 1037.