Координати: 52°50′34.080000099989″ пн. ш. 32°40′41.8800001″ сх. д. / 52.84280° пн. ш. 32.67830° сх. д. / 52.84280; 32.67830

Унеча (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Унеча
Брянськ-Льговський — Унеча
Унеча — Злинка
Унеча — Селецька
Унеча — Південний Пост
Ржачи — Унеча

Брянське відділення
Московська залізниця

станція
Локомотиви на базі запасу станції Унеча
Розташування
РозташуванняРосія Росія, Брянська область
Адресам. Унеча, вул. Іванова
Координати52°50′34.080000099989″ пн. ш. 32°40′41.8800001″ сх. д. / 52.84280° пн. ш. 32.67830° сх. д. / 52.84280; 32.67830
Структура
Лінія(ї)Брянськ — Гомель,
Орша — Унеча,
Унеча — Селецька
СтруктураМосковська залізниця
Платформ4
Тип платформ1 бічна та 3 острівні
Колій13
Послуги
ТранспортніЗалізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро
СупутніАвтобус Таксі
Історія
Відкрито1887 (137 років)
Інша інформація
ВласникМосковська залізниця
ОператорРосійські залізниці (рос. РЖД)
Код ЄМР (АСУЗТ)202008
Код Експрес-32000430
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Москва-Пасажирська-Київська518 км
Брянськ-Орловський139 км
Гомель-Пасажирський140 км
Кричів I127 км
Новозибків69 км
Мапа
Мапа
Унеча на Вікісховищі

Уне́ча — вузлова залізнична станція 2-го класу Брянського відділення Московської залізниці на перетині ліній Брянськ — Гомель, Орша — Селецька. Розташована в однойменному місті Унеча.

До складу Унецького залізничного вузла входять станції Іпуть і Розсуха, роз'їзд Піщаники та недіючий колійний пост Південний Пост. Біля залізничного вокзалу станції Унеча розташований міжміський автовокзал.

Історія

[ред. | ред. код]

У січні 1883 року військовий міністр Петро Ванновський заявив про необхідність будівництва стратегічних залізниць через Полісся. Члени Особливої ​​наради наказали Міністрові шляхів сполучення Костянтину Посьєту вжити всіх заходів до своєчасного (у трирічний термін) спорудження Поліських залізниць. Дільниці вводилися в експлуатацію одразу після завершення робіт.

1885 року розпочато будівництво 6-ї дільниці Поліських залізниць від Гомеля до Брянська. 8 серпня 1887 роки дільниця, яка сполучила Брянськ і Гомель з побудованою на неї проміжною станцією 3-го класу Унеча, була відкрита для регулярного руху поїздів.

У червні 1899 року на підставі указу імператора Миколи II для розвитку шляхів та будівництва складів на станції Унеча були відчужені прилеглі землі.

З 1900 року діяла вузькоколійна залізниця Унеча — Стародуб (Стародубська під'їзна колія).

1918 року побудована лінія Унеча — Сураж — Костюковичі (з 1923 року — станція Комунари), у 1923 році подовжена до Орші, внаслідок чого, Унеча стала вузловою станцією. У 1927 році лінія на Стародуб перешита на широку колію і одночасно частково спрямлена (від Унечі до станції Жеча, відкрита 1929 року) нова лінія пролягла за 2-4 км західніше старої).

У 1931 році лінія від Унечі подовжена до станції Крупець (через Хутір-Михайлівський) і, таким чином, остаточно сформувалася магістраль Орша — Харків[1].

Нині окремі дільниці лінії у напрямку Харкова демонтовані, тому з 2007 року пасажирський зупинний пункт Селецька неподалік від державного кордону з Україною є тупиковим[2].

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

На станції Унеча зупиняються поїзди далекого та приміського сполучення[3].

Приміські поїзди сполучають Унечу з містами і районими центрами Брянської області (Брянськ, Вигоничі, Почеп, Клинці та Новозибків).

У 20012002 роках припинено пасажирський рух до станції Стародуб, до Селецької (смт Біла Березка) — з 2013 року та станції Кричів I (поїзд скасований на ділянці Унеча — Сураж у 2014 році. Вказаними дільницями раніше курсували приміські поїзди з Унечі та Брянська, пасажирський рух нині здійснюється лише поїздами далекого сполучення без зупинок на проміжних станціях на дільницях Новозибків — Злинка (з 2016 року) та Новозибків — Климів2007 року).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Історія залізниці в Унечі (рос.)
  2. Демонтовано 15 км залізничної лінії до кордону з Україною. sbuda.at.ua. 28 березня 2008. (рос.)
  3. Розклад руху поїздів далекого та приміського сполучення по станції Унеча. poezdato.net. (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]