Флавіо Котті — Вікіпедія

Флавіо Котті італ. Flavio Cotti
італ. Flavio Cotti
Флавіо Котті італ. Flavio Cotti
Член Федеральної ради Швейцарії
10 грудня 1986 року — 30 квітня 1999 року
Попередник	Альфонс Еглі
Наступник	Жозеф Дейс
143-й Президент Швейцарії
1 січня — 31 грудня 1991 року
Попередник	Арнольд Коллер
Наступник	Рене Фельбер
150-й Президент Швейцарії
1 січня — 31 грудня 1998 року
Попередник	Арнольд Коллер
Наступник	Рут Дрейфус

Народився	18 жовтня 1939(1939-10-18)^[1]^[2] Муральто, Локарно^[d], Локарно, Тічино, Швейцарія^[3]
Помер	16 грудня 2020(2020-12-16)^[4]^[5] (81 рік) Локарно, Тічино, Швейцарія^[6]
Відомий як	політик, адвокат
Країна	Швейцарія^[2]
Alma mater	Університет Фрібура і Collegio Papio^d
Політична партія	Християнсько-демократична народна партія
У шлюбі з	Рената Наретто
Медіафайли у Вікісховищі

Флавіо Котті (італ. Flavio Cotti; 18 жовтня 1939, Муральто, кантон Тічино, Швейцарія — 16 грудня 2020) — швейцарський юрист, політик, колишній президент.

Освіта

[ред. | ред. код]

Флавіо Котті відвідував школу в Асконі, потім бенедиктинську школу в Зарнені. Вищу освіту здобув в Університеті Фрібура, закінчивши юридичний факультет.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Після закінчення університету Котті працював адвокатом і нотаріусом в Локарно. У 1964 році вибраний в міську раду Локарно, а три роки опісля у Велику раду кантони Тічино. У обох радах пробув до 1975 року, коли увійшов до уряду кантони, очолював там департаменти економіки, юстиції, військових і внутрішніх справ. У 1977–1978 і 1981–1982 роках очолював Кантональну раду Тічино. З 1983 по 1986 рік був членом Національної ради Швейцарії. У 1981–1984 рр. очолював Християнсько-демократичну народну партію кантони Тічино, а в 1984—1986 рр. — Швейцарії. 10 грудня 1986 року Флавіо Котті вибраний у Федеральну раду (уряд) Швейцарії.

10 грудня 1986 — 30 квітня 1999 — член Федеральної ради Швейцарії.
1 січня 1987 — 31 грудня 1993 — начальник департаменту внутрішніх справ.
1 квітня 1993 — 30 квітня 1999 — начальник департаменту закордонних справ.
1990, 1997 — віцепрезидент Швейцарії.
1991, 1998 — президент Швейцарії.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Колишній президент Швейцарії Котті помер від Covid-19 /Дзеркало тижня, 17.12.2020/

Посилання

[ред. | ред. код]

Тематичні сайти	Дипломатичні документи Швейцарії · Німецький літературний архів Марбах
Словники та енциклопедії	Історичний словник Швейцарії · Brockhaus Enzyklopädie · Proleksis Encyclopedia
Довідкові видання	Deutsche Biographie · Munzinger IBA · NNDB · OpenSanctions
Нормативний контроль	BNF: 123645356 · FAST: 333122 · Freebase: /m/014fdn · GND: 119075555 · ICCU: RAVV076416 · ISNI: 0000000055294123 · J9U: 987007452889105171 · LCCN: n93122662 · NKC: pna20191038925 · NUKAT: n99040115 · PUSC: 109580 · SHARE: 738563 · SUDOC: 032657706 · VIAF: 680478

п о р Президенти Швейцарії
	Йонас Фуррер (1848) • Йонас Фуррер (1849) • Анрі Дрюе (1850) • Мартін Йозеф Мунцінгер (1851) • Йонас Фуррер (1852) • Вільгельм Матіас Нефф (1853) • Фрідріх Фрай-Ерозе (1854) • Йонас Фуррер (1855) • Йонас Фуррер (1858) • Фрідріх Фрай-Ерозе (1860) • Луї Рюшонне (1883) • Луї Рюшонне (1890) • Марк-Еміль Руше (1905) • Марк-Еміль Руше (1911) • Ганс Шаффнер (1966) • Флавіо Котті (1991) • Рене Фельбер (1992) • Флавіо Котті (1998) • Рут Дрейфус (1999) • Йозеф Дейс (2004) • Самуель Шмід (2005) • Мішлін Кальмі-Рей (2007) • Доріс Лойтгард (2010) • Мішлін Кальмі-Рей (2011) • Евелін Відмер-Шлумпф (2012) • Улі Маурер (2013) • Дідьє Буркгальтер (2014) • Симонетта Соммаруга (2015) • Доріс Лойтгард (2017) • Ален Берсе (2018) • Улі Маурер (2019) • Симонетта Соммаруга (2020) • Гі Пармелен (2021) • Ігнаціо Кассіс (2022) • Ален Берсе (2023)• Віола Амгерд (2024)• Карін Келлер-Зуттер (2025) * Вказані лише ті президенти Швейцарії, про які існують статті.

п о р Керівники ОБСЄ
Генеральні секретарі	Вільгельм Хьоїнк (1993—1996) • Джанкарло Арагона (1996—1999) • Ян Кубіш (1999—2005) • Марк Перрен де Бришамбо (2005—2011) • Ламберто Заньєр (2011—2017) • Томас Гремінгер (2017—2020) • Гельґа Шмід (з 2020)
Виконавчі голови	Ганс-Дітріх Геншер (1991) • Іржі Дінстбір (01.01.1992-02.07.1992) • Йозеф Моравчик (03.07.1992-31.12.1992) • Маргарета Угглас (1993) • Беньяміно Андреатта (01.01.1994-11.05.1994) • Антоніо Мартіно (12.05.1994-31.12.1994) • Ласло Ковач (1995) • Флавіо Котті (1996) • Нільс Хельвег Петерсен (1997) • Броніслав Геремек (1998) • Кнут Воллебек (1999) • Вольфганг Шюссель (01.01.2000-04.02.2000) • Беніта Ферреро-Вальднер (05.02.2000-31.12.2000) • Мірче Дан Джоане (2001) • Жайме Гама (01.01.2002-06.04.2002) • Антоніо Мартінс да Круз (07.04.2002-31.12.2002) • Яап де Гооп Схеффер (01.01.2003-03.12.2003) • Бен Бот (04.12.2003-31.12.2003) • Соломон Пасі (2004) • Димитрій Рупель (2005) • Карел де Гюхт (2006) • Мігель Анхель Моратінос (2007) • Ілкка Канерва (01.01.2008-04.04.2008) • Олександр Стубб (05.04.2008-31.12.2008) • Дора Бакоянні (01.01.2009-05.10.2009) • Йоргос Папандреу (06.10.2009-31.12.2009) • Канат Саудабаєв (2010) • Аудронюс Ажубаліс (2011) • Еймон Гілмор (2012) • Леонід Кожара (2013) • Дідьє Буркгальтер (2014) • Івіца Дачич (2015) • Франк-Вальтер Штайнмаєр (2016) • Себастьян Курц (2017) • Анджеліно Альфано (2018) • Мирослав Лайчак (2019) • Еді Рама (2020) • Анн Лінде (2021) • Збіґнєв Рау (2022) • Буяр Османі (2023)
Президенти Парламентської асамблеї ОБСЄ	Ілкка Суомінен (1992—1994) • Френк Свелен (1994—1996) • Хав'єр Руперес (1996—1998) • Гелле Дайн (1998—2000) • Адріан Северин (2000—2002) • Брюс Джордж (2002—2004) • Елсі Гастінґс (2004—2006) • Ґоран Ленмаркер (2006—2008) • Жоао Соареш (2008—2010) • Петрос Ефтіміу (2010—2012) • Рикардо Мільйорі (2012—2013) • Вольфґанґ Ґроссрук (в.о., 2013) • Ранко Кривокапич (2013—2014) • Ілкка Канерва (2014—2016) • Крістін Муттонен (2016—2017) • Гігі Церетелі (2017—2020) • Пітер Лорд Бовнесс (2020—2021) • Марґарета Седерфелт (з 2021)
Представники ОБСЄ з питань свободи ЗМІ	Фраймут Дуве (1998—2004) • Міклош Гарасті (2004—2010) • Дуня Міятович (2010—2017) • Арлем Дезір (2017—2020) • Тереза Рібейру (з 2020)
Верховні комісари ОБСЄ у справах національних меншин	Макс ван дер Стул (1993—2001) • Рольф Ефекус (2001—2007) • Кнут Воллебек (2007—2013) • Астрід Турс (2013—2016) • Ламберто Заньєр (2017—2020) • Кайрат Абдрахманов (з 2020)