Марґарета аф Уґґлас

	Марґарета аф Уґґлас; Märta Margaretha af Ugglas
	Міністр закордонних справ Швеції 1991-1994
	Міністр закордонних справ Швеції 1991-1994
Попередник:	Стен Андерссон (Sten Andersson)
Наступник:	Лена Г’єлм-Валлен (Lena Hjelm-Wallén)
Народження:	5 січня 1939 (85 років); Стокгольм, Швеція
Національність:	шведська
Країна:	Швеція
Освіта:	Стокгольмська школа економіки і Harvard-Radcliffe Program in Business Administrationd
Ступінь:	civilekonomd (1964)
Партія:	Помірна коаліційна партія (Швеція)
Батько:	Hugo Stenbeckd
Шлюб:	Bertil af Ugglasd
Нагороди:	медаль Робера Шуманаd (3 жовтня 1995)

Марта Марґарета аф Уґґлас (швед. Märta Margaretha af Ugglas), до шлюбу Стенбек (5 січня 1939) – швадська політична діячка, колишня членкиня Шведської консервативної політичної партії,^[2]^[3]^[4] міністерка закордонних справ Швеції з 4 жовтня 1991 року по 7 жовтня 1994 року.

Життєпис

Народилася 5 січня 1939 року у Стокгольмі (Швеція). Вона є дочкою адвоката Уґо Стенбека, засновника інвестиційної компанії авіаційної бази АБ Кінневік (AB Kinnevik), і сестрою Яна Стенбека,^[5] який взяв на себе повноваження компанії після її батька.

Закінчила Стокгольмську школу економіки і одружилася з Бертилем аф Уґґласом, який став партійним секретарем Партії консерваторів.

Була редакторкою статей у «Шведській щоденній газеті» (Svenska Dagbladet)^[6] з 1976 р. впродовж п'яти років, а також працювала у шведському парламенті в період між 1974 і 1995 роками.

Після перемоги на виборах у 1991 році Марґарета аф Уґґлас стала другою жінкою-міністеркою Швеції у закордонних справах. Період її перебування на посаді включає завершення переговорів, що привели до вступу Швеції в ЄС. У 1992 році Марґарета аф Уґґлас разом з 9 іншими міністрами закордонних справ країн Балтійського моря і членом Комісії ЄС заснували Раду Балтійських держав і університет Латвії (EuroFaculty).^[7] Консервативна політична партія програла вибори у 1994 році, і Марґарета аф Уґґлас була обрана до Європейського парламенту в 1995 році.^[8] Вона є колишньою головою Фундації Ярла Г’ялмарсона (Jarl Hjalmarson Foundation), а також колишньою головою Наради з безпеки і співробітництва в Європі

Політична кар'єра

01.01.1995 / 08.10.1995: Група Європейської народної партії (у Християнсько-демократичній партії) - Член бюро

01.01.1995 / 10.08.1995: Консервативна партія

18.01.1995 / 07.11.1995: Членкиня Делегації з відносин з Естонією, Литвою та Латвією

19.01.1995 / 10.08.1995: Членкиня Комітету закордонних справ, політики безпеки і оборони

19.01.1995 / 10.08.1995: Заступниця голови Комітету з інституційних питань

05.04.1995 / 10.08.1995: Заступниця Підкомітету з питань безпеки і роззброєння

Державна політика

Марґарета аф Уґґлас – одна з міністрів закордонних справ, яка 11 січня 1993 року разом з Торвальдом Столтенбергом, норвезьким дипломатом і політиком (Робітнича Партія Норвегії), засновником співробітництва у Баренцевому регіоні, підписалася під Кіркенеською декларацією про співпрацю в Баренцевому / Евроарктичному регіоні. Документ також підписали міністри закордонних справ: Андрій Козирєв (Росія), Пааво Вяюрюнен (Фінляндія), Йорген Меллер (Данія), Йон Сігурдсон (Ісландія) і Аневрін Рис Гьюз (Європейська Комісія).

Марґарета аф Уґґлас ввійщла до ради директорів компанії Бестон Діккінсон (Becton Dickinson) 27 травня 1997 року. «Будучи багатонаціональною фірмою, що займається міжнародною експансією, Бестон Діккінсон рада вітати пані аф Уґґлас як першого зовнішнього європейського директора», – сказав Клатео Кастеліні (Clateo Castellini), голова ради директорів, президент і головний виконавчий директор, і зауважив з цього приводу: «Вона користується великою повагою на міжнародному рівні у справах іноземних експертів, володіє діловою хваткою і мистецтвом лідерства, і приносить в нашу компанію цінний погляд на проблеми та можливості, з якими ми стикаємося в управлінні із зростання нашого бізнесу по всіх географічних і культурних кордонах». До перебування на посаді міністерки закордонних справ аф Уґґлас була впродовж 20 років членкинею шведського парламенту і обіймала посади в комітетах в галузі зайнятості, промисловості і торгівлі та закордонних справ. Вона була членкинею Ради Європи, займала керівні посади низки громадських та благодійних організацій, входила до ради Стокгольмського університету. У 1970-1976 рр. Марґарета аф Уґґлас очолювала організацію «Врятуйте дітей» у Стокгольмі, а з 1981 року – шведську секцію Європейського Союзу жінок, входила до Ради шведсько-американських дослідників (Комісія Фулбрайта) з 1977 по 1980 рік, була членкинею Комітету гендерної рівності з 1976 по 1980 рік, делегації молоді з питань зайнятості в 1978 – 1979 роках і членкинею Комітету оборони 1979 – 1981 рр. Вона входила до Демократичної партії в 1978 році, до ради графства в округу з 1971 по 1973 рік, віцеголовою Центрального факультету мистецтв 1971 – 1973 рр, Комітету з освіти у 1971 – 1973 рр. й іммігрантських комітетів від 1972 року.

Посилання

Рудько С. О. Зовнішня політика країн Західної Європи в постбіполярний період: навчально-методичний посібник із курсу / С. О. Рудько. — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012. — 412 с. [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
"Margaretha af Ugglas (M)" (in Swedish). riksdagen.se. Retrieved 2010-05-10.
"Mrs Margaretha af UGGLAS". assembly.coe.int. Parliamentary Assembly of the Council of Europe. Retrieved 2010-05-10. 4. Jump up to: a b "Your MEPs: Margaretha af UGGLAS". European Parliament. Retrieved 2010-05-10.
Kristensen, Gustav N. 2010. Born into a Dream. EuroFaculty and the Council of the Baltic Sea States. Berliner Wissentshafts-Verlag. ISBN 978-3-8305-1769-6.
«Свенска Дагбладет», Энциклопедический словарь 1953 г. Svenska Dagbladet
Fakta om folkvalda: Riksdagen 1985–1988 (Stockholm: Riksdagens förvaltningskontor): sid. 280–281. 1986. ISSN 0283-4251.
Біографія в «Історичному словнику Швейцарії» французькою, німецькою й італійською мовами www.munzinger.de (нім.)
Ann-Cathrine Haglund, Ann-Marie Petersson, Inger Ström-Billing, red (2004). Moderata pionjӓrer: kvinnor i politiskt arbete 1900-2000 Stockholm: Sällskapet för moderata kvinnors historia. Libris 9666368. ISBN 91-631-5862-0 (inb.) Samtal med Margareta af Ugglas av Lillemor Lindberg, Margareta af Ugglas by Mart Laar
Декларация сотрудничества в Баренцевом Евро-Арктическом регионе. – Режим доступу: https://web.archive.org/web/20150610231739/http://barentsculture.karelia.ru/site/1077013786/1077106320/1081942971.html

Це незавершена стаття про політичну діячку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2018.
d:Track:Q953058 d:Track:Q1798125
↑ Margaretha af Ugglas (M). riksdagen.se (Swedish) . The Swedish Parliament. Процитовано 10 травня 2010.
↑ Mrs Margaretha af UGGLAS. assembly.coe.int. Parliamentary Assembly of the Council of Europe. Архів оригіналу за 15 May 2010. Процитовано 10 травня 2010.
↑ Your MEPs: Margaretha af UGGLAS. European Parliament. Процитовано 16 червня 2015.
↑ Öhrström, Kerstin; Andersson, Sigrid, ред. (1988). Vem är hon: kvinnor i Sverige: biografisk uppslagsbok [1988] [Who is she: women in Sweden: biographical reference book [1988]] (швед.). Stockholm: Norstedt. с. 472. ISBN 91-1-863422-2. Шаблон:LIBRIS.
↑ Öhrström, Kerstin; Andersson, Sigrid, ред. (1988). Vem är hon: kvinnor i Sverige: biografisk uppslagsbok [1988] [Who is she: women in Sweden: biographical reference book [1988]] (швед.). Stockholm: Norstedt. с. 472. ISBN 91-1-863422-2. Шаблон:LIBRIS.
↑ Kristensen, Gustav N. (2010). Born into a Dream. EuroFaculty and the Council of the Baltic Sea States. Berliner Wissentshafts-Verlag. ISBN 978-3-8305-1769-6.
↑ Your MEPs: Margaretha af UGGLAS. European Parliament. Процитовано 16 червня 2015.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638"_data-entity-id="Q1798125">LIBRIS<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Королівська_бібліотека_Швеції|Королівська_бібліотека_Швеції]],_2018.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q953058]][[d:Track:Q1798125]]</div>-1] LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2018.
d:Track:Q953058 d:Track:Q1798125

[2] Margaretha af Ugglas (M). riksdagen.se (Swedish) . The Swedish Parliament. Процитовано 10 травня 2010.

[3] Mrs Margaretha af UGGLAS. assembly.coe.int. Parliamentary Assembly of the Council of Europe. Архів оригіналу за 15 May 2010. Процитовано 10 травня 2010.

[europarl-4] Your MEPs: Margaretha af UGGLAS. European Parliament. Процитовано 16 червня 2015.

[Öhrström_&_Andersson_(1988),_p._472-5] Öhrström, Kerstin; Andersson, Sigrid, ред. (1988). Vem är hon: kvinnor i Sverige: biografisk uppslagsbok [1988] [Who is she: women in Sweden: biographical reference book [1988]] (швед.). Stockholm: Norstedt. с. 472. ISBN 91-1-863422-2. Шаблон:LIBRIS.

[Öhrström_&_Andersson_(1988),_p._4722-6] Öhrström, Kerstin; Andersson, Sigrid, ред. (1988). Vem är hon: kvinnor i Sverige: biografisk uppslagsbok [1988] [Who is she: women in Sweden: biographical reference book [1988]] (швед.). Stockholm: Norstedt. с. 472. ISBN 91-1-863422-2. Шаблон:LIBRIS.

[7] Kristensen, Gustav N. (2010). Born into a Dream. EuroFaculty and the Council of the Baltic Sea States. Berliner Wissentshafts-Verlag. ISBN 978-3-8305-1769-6.

[europarl2-8] Your MEPs: Margaretha af UGGLAS. European Parliament. Процитовано 16 червня 2015.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

п о р Керівники ОБСЄ
Генеральні секретарі	Вільгельм Хьоїнк (1993—1996) • Джанкарло Арагона (1996—1999) • Ян Кубіш (1999—2005) • Марк Перрен де Бришамбо (2005—2011) • Ламберто Заньєр (2011—2017) • Томас Гремінгер (2017—2020) • Гельґа Шмід (з 2020)
Виконавчі голови	Ганс-Дітріх Геншер (1991) • Іржі Дінстбір (01.01.1992-02.07.1992) • Йозеф Моравчик (03.07.1992-31.12.1992) • Маргарета Угглас (1993) • Беньяміно Андреатта (01.01.1994-11.05.1994) • Антоніо Мартіно (12.05.1994-31.12.1994) • Ласло Ковач (1995) • Флавіо Котті (1996) • Нільс Хельвег Петерсен (1997) • Броніслав Геремек (1998) • Кнут Воллебек (1999) • Вольфганг Шюссель (01.01.2000-04.02.2000) • Беніта Ферреро-Вальднер (05.02.2000-31.12.2000) • Мірче Дан Джоане (2001) • Жайме Гама (01.01.2002-06.04.2002) • Антоніо Мартінс да Круз (07.04.2002-31.12.2002) • Яап де Гооп Схеффер (01.01.2003-03.12.2003) • Бен Бот (04.12.2003-31.12.2003) • Соломон Пасі (2004) • Димитрій Рупель (2005) • Карел де Гюхт (2006) • Мігель Анхель Моратінос (2007) • Ілкка Канерва (01.01.2008-04.04.2008) • Олександр Стубб (05.04.2008-31.12.2008) • Дора Бакоянні (01.01.2009-05.10.2009) • Йоргос Папандреу (06.10.2009-31.12.2009) • Канат Саудабаєв (2010) • Аудронюс Ажубаліс (2011) • Еймон Гілмор (2012) • Леонід Кожара (2013) • Дідьє Буркгальтер (2014) • Івіца Дачич (2015) • Франк-Вальтер Штайнмаєр (2016) • Себастьян Курц (2017) • Анджеліно Альфано (2018) • Мирослав Лайчак (2019) • Еді Рама (2020) • Анн Лінде (2021) • Збіґнєв Рау (2022) • Буяр Османі (2023)
Президенти Парламентської асамблеї ОБСЄ	Ілкка Суомінен (1992—1994) • Френк Свелен (1994—1996) • Хав'єр Руперес (1996—1998) • Гелле Дайн (1998—2000) • Адріан Северин (2000—2002) • Брюс Джордж (2002—2004) • Елсі Гастінґс (2004—2006) • Ґоран Ленмаркер (2006—2008) • Жоао Соареш (2008—2010) • Петрос Ефтіміу (2010—2012) • Рикардо Мільйорі (2012—2013) • Вольфґанґ Ґроссрук (в.о., 2013) • Ранко Кривокапич (2013—2014) • Ілкка Канерва (2014—2016) • Крістін Муттонен (2016—2017) • Гігі Церетелі (2017—2020) • Пітер Лорд Бовнесс (2020—2021) • Марґарета Седерфелт (з 2021)
Представники ОБСЄ з питань свободи ЗМІ	Фраймут Дуве (1998—2004) • Міклош Гарасті (2004—2010) • Дуня Міятович (2010—2017) • Арлем Дезір (2017—2020) • Тереза Рібейру (з 2020)
Верховні комісари ОБСЄ у справах національних меншин	Макс ван дер Стул (1993—2001) • Рольф Ефекус (2001—2007) • Кнут Воллебек (2007—2013) • Астрід Турс (2013—2016) • Ламберто Заньєр (2017—2020) • Кайрат Абдрахманов (з 2020)