Франсуаза Арнуль
Франсуаза Арнуль | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Françoise Arnoul | ||||
Ім'я при народженні | фр. Françoise Annette Marie Mathilde Gautsch[3] | |||
Народилася | 9 червня 1931[3] Константіна, Daïra of Constantined, Константіна, Алжир[3] | |||
Померла | 20 липня 2021[4][3] (90 років) XVI округ Парижа, Париж, Франція[4][3] | |||
Поховання | цвинтар Монпарнас | |||
Громадянство | Франція | |||
Діяльність | кіноакторка, акторка театру, акторка | |||
Alma mater | Regional Conservatory of Lyond | |||
У шлюбі з | Жорж Кравенн | |||
IMDb | nm0036734 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Франсуаза Арнуль у Вікісховищі | ||||
Франсуаза Арнуль (фр. Françoise Arnoul, при народженні Франсуаза Аннет Марі Матильда Готш, фр. Françoise Annette Marie Mathilde Gautsch; 3 червня 1931, Константіна, Алжир — 20 липня 2021, Париж) — французька акторка театру, кіно та телебачення.
Народилася 3 червня 1931 року у місті Константіна, Французький Алжир, в родині генерала артилерії Шарля Готша (1882—1969) та Жанін Гредгол, яка до шлюбу була акторкою і виступала у Театрі Селестен в Ліоні спільно з Шарлем Ванелем. Пізніше родина, в якій було ще двоє синів, мешкала у Марокко, допоки 1945 року мати з дітьми не переїхала до Парижа (батько лишився служити в колонії), де Франсуаза вступила до ліцею Мольєра та почала вивчати акторську майстерність.
1949 року з'явилася в епізодичній ролі в фільмі «Побачення в липні» Жака Беккера, після чого отримала головну роль співачки Перруші у стрічці «Тротуар» Віллі Розьє. Далі були головні ролі у фільмах «Заборонений плід» (1952) Анрі Вернея, «Спальня старшокласниць» (1953) Анрі Декуена, «Нічні компаньйони» (1953) Ральфа Хабіба. 1955 року зіграла свою найвідомішу роль — танцівниці Ніні у фільмі «Французький канкан» Жана Ренуара. 1962 року з'явилася у сегменті «Не чини перелюбу» у стрічці «Диявол і десять заповідей» Жульєна Дювів'є. 1977 року зіграла матір героїні Ізабель Аджані у комедії «Віолетта і Франсуа» Жака Руффіо. 2007 року виконала одну з другорядних ролей у телефільмі «Він приїхав у День всіх святих» за романом Жоржа Сіменона.
1956 року акторка вступила у шлюб з продюсером Жоржем Кравенном. Розлучилися 1960 року. З 1964 року перебувала у стосунках з режисером Бернардом Полем, які тривали до його смерті 1980 року.
1995 року видала автобіографічну книгу «Тварина, обдарована щастям» (фр. Animal doué de bonheur), написану у співавторстві з Жаном-Луї Мінгалоном. Того ж року була нагороджена орденом Мистецтв та літератури командорського ступеня[5].
Франсуаза Арнуль померла 20 липня 2021 року у Парижі в 90-річному віці після тривалої хвороби[6].
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1949 | ф | Побачення в липні | Rendez-vous de juillet | епізод |
1949 | ф | Тротуар | L'Épave | Перруша |
1950 | ф | Міністерство праці | Quai de Grenelle | Симона Ламі |
1951 | ф | Червона троянда | La rise rouge | Мартіна |
1952 | ф | Заборонений плід | Le Fruit défendu | Мартіна Інглберг |
1953 | ф | Спальня старшокласниць | Dortoir des grandes | Аймі де ла Каппель |
1953 | ф | Нічні компаньйони | Les Cimpagnes de la nuit | Ольга Вітербо |
1954 | ф | Такі різні долі | Le Mouton à cinq pattes | Маріанна Дюран-Перрін |
1955 | ф | Наполеон | Napoléon | дівчина в Пале-Роялі |
1955 | ф | Французький канкан | French Cancan | Ніні |
1956 | ф | Якби нам розповіли про Париж | Si Paris nous était conte | герцогиня де Бассано |
1956 | ф | Мадемуазель Стриптиз | En effeuillant la marguerite | у ролі самої себе |
1958 | ф | Киця | La Chatte | Кора (Киця) |
1959 | ф | Дорога школярів | Le chemin des écoliers | Іветт |
1960 | ф | Киця випускає кігті | La Chatte sort ses griffes | Кора (Киця) |
1961 | ф | Мертвий сезон кохання | Le Mort-Saison des amours | Женев'єва |
1962 | ф | Диявол і десять заповідей | Le Diable et les Dix Commandements | Франсуаза Бофор |
1962 | ф | Парижанки | Les Parisiennes | Франсуаза |
1963 | ф | Португальські канікули | Vacances portugaises | Матильда |
1965 | ф | Вбивця у спальному вагоні | Compartiment tueurs | медсестра у ветеринарній школі |
1975 | тф | Маленький театр Жана Ренуара | Le Petit Théâtro de Jean Renoir | Ізабель Дювальє |
1975 | ф | Діалоги вигнанців | Dialogue d'exilés | — |
1977 | ф | Віолетта і Франсуа | Violette et François | Сесіль Клос, мати Віолетти |
2007 | тф | Він приїхав у День всіх святих | Le voyageur de la Toussaint | мадам Ріке |
2016 | ф | Бовдур | Le Cancre | Мімі |
- ↑ VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д Fichier des personnes décédées
- ↑ а б Françoise Arnoul, la "Nini" de "French Cancan" de Renoir, est morte — 2021.
- ↑ https://www.siv.archives-nationales.culture.gouv.fr/siv/rechercheconsultation/consultation/ir/pdfIR.action?irId=FRAN_IR_026438
- ↑ https://www.francetvinfo.fr/culture/cinema/francoise-arnoul-la-nini-de-french-cancan-de-renoir-est-morte_4709395.html
- Франсуаза Арнуль на сайті IMDb (англ.)
- Народились 9 червня
- Народились 1931
- Уродженці Константіни
- Померли 20 липня
- Померли 2021
- Померли в Парижі
- Поховані на цвинтарі Монпарнас
- Командори Ордена мистецтв та літератури
- Французькі акторки
- Французькі кіноакторки
- Французькі телеакторки
- Французькі театральні акторки
- Акторки XX століття
- Актори та акторки XXI століття
- Французькі письменниці
- Автобіографи