Перейти до вмісту

Філатов Нил Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Філатов Нил Федорович
Народився2 червня 1847(1847-06-02)[1]
Михайлівка, Саранський повіт, Пензенська губернія, Російська імперія
Помер8 лютого 1902(1902-02-08)[1] (54 роки)
Москва, Російська імперія
·цереброваскулярні хвороби
ПохованняВаганьковське кладовище
Країна Російська імперія
Діяльністьлікар, педіатр
Галузьпедіатрія
Alma materмедичний факультет Московського університетуd (1869)
Науковий ступіньдоктор медицини
Науковий керівникNikolay Tol'skiyd
ВчителіGrigory Antonovich Zakharyind
Відомі учніVasiliy Ivanovich Molchanovd і Georgy Speranskyd
Знання мовросійська[2]
ЗакладІмператорський Московський університетd

Нил Фе́дорович Філа́тов (16 квітня 1847, село Михайловка, нині Республіка Мордовія — 8 лютого 1902, Москва) — російський педіатр. Один з основоположників російської педіатрії. Дядько офтальмолога Володимира Філатова.

Праці присвячено вивченню нервових і гострих інфекційних захворювань у дітей.

Біографія

[ред. | ред. код]

Спеціальну медичну освіту Філатов здобув у Московському університеті. Спершу земський лікар, Нил Федорович потім за кордоном спеціально вивчав дитячі хвороби. Ступінь доктора медицини він здобув у 1876 р. за дисертацію «Про стосунок бронхіту до гострої катаральної пневмонії», а через рік — звання приват-доцента дитячих хвороб.

Працюючи в дитячій лікарні в Москві, він притягав багато слухачів, студентів і лікарів. Тут він відокремив у низці статей кілька нових для Російської імперії медичних понять: скарлатинозна краснуха[3], інфекційний мононуклеоз, одну з ранніх ознак кору (плями Філатова-Копліка[4]). Результатом систематизації спостережень і висновків Філатова були кілька підручників, які витримали в короткий термін багато видань; найбільш блискучі праці його — «Семіотика і діагностика дитячих хвороб», «Лекції про відкриті інфекційні хвороби в дітей», «Клінічні лекції». Посібники ці всі перекладені на німецьку мову, а деякі з них на французьку, італійську, чеська та угорська мови. Спільно з Г. Н. Габричевським широко запровадив лікування дифтерії антитоксичною сироваткою.

Нил Федорович був пристрасним шахістом. Він став щодня приходити додому з лікарні досить пізно. Дружина вчинила йому допит. І він покаявся. «Я йшов вже, оглянувши хворого, і бачу: сидить гімназист і сам з собою партію в шахи грає. А ну-ка, кажу, постав фігури — я з тобою зіграю. Думаю: обігравши його у кілька хвилин та й піду. А він мені мат закотив. На другий день — знову мат. Я на третій день уже не мимохідь граю, а навмисне приїхав раніше, граю з усієї сили, а він мені знову шах і мат. І на четвертий день — все шах і мат». Гімназистом був майбутній чемпіон світу Олександр Альохін.

Пам'ять

[ред. | ред. код]

31 грудня 1834 року у Санкт-Петербурзі з ініціативи лейб-медика М. Ф. Арендта під патронажем імператора Миколи I в будинку Олів'є недалеко від моста була відкрита перша в Росії педіатрична лікарня — Імператорська Миколаївська дитяча лікарня — сучасна інфекційна лікарня № 18 імені Н. Ф. Філатова. З 1996 року це дитяча інфекційна лікарня № 5 імені Філатова, вона базується на Бухарестській вулиці. Це найбільший дитячий стаціонар міста.

З 1922 року ім'я Філатова носить дитяча міська клінічна лікарня № 13 (Філатовська) — перша в місті дитяча лікарня (колишня Софійська), відкрита 6 грудня 1842 року на Малій Бронній вулиці в Москві. Після пожежі 1883 року лікарня переїхала на сучасну ділянку на Садово-Кудринській вулиці. Філатовська лікарня в Вихіно (№ 15) названа на честь однофамільця Ніла Федоровича, Олега Михайловича Філатова.

Ім'я Н. Ф. Філатова носить Пензенська обласна дитяча клінічна лікарня (м. Пенза, вул. Бекеська, 43). У 1989 році у дворі цієї лікарні встановлено пам'ятник науковцю (скульптор — В. Г. Курдов).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Педагоги и психологи мира — 2012.
  2. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  3. Нині не виділяється, вважається клінічною формою різних інфекційних хвороб
  4. Нині така назва залишилася в країнах колишнього СРСР, в іншому світі — плями Копліка

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]