Холоменюк Іван Олександрович

Холоменюк Іван Олександрович
Холоменюк Іван Олександрович
Народження	14 жовтня 1926; Мизинівка, Звенигородський район, Уманська округа, Українська СРР, СРСР
Смерть	22 квітня 2008 (81 рік)
	Чернівці, Україна
Жанр	жанрове малярство, портрет, пейзаж і натюрморт
Навчання	Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1954)
Діяльність	художник
Вчитель	Яблонська Тетяна Нилівна, Єржиковський Сергій Миколайович, Григор'єв Сергій Олексійович, Бокшай Йосип Йосипович, Ліщинер Михайло Іванович, Щербатенко Юрій Володимирович і Гуторов Іван Федорович
Член	Спілка радянських художників України
Партія	КПРС
У шлюбі з	Нікуліна-Холоменюк Валентина Іванівна
Діти	Холоменюк Андрій Іванович
Нагороди	;

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Холоменюк.

Іван Олександрович Холоменю́к (14 жовтня 1926, Мизинівка — 22 квітня 2008, Чернівці) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1961 року (у 1962—1976 та 1986—1990 роках голова правління її Чернівецької обласної організації)^[1]. Чоловік художниці Ніни Нікуліної-Холоменюк, батько художника Андрія Холоменюка^[2], Ігора Холоменюка та Юрія Холоменюка.

Біографія

Народився 14 жовтня 1926 року в селі Мизинівці (нині Звенигородський район Черкаської області, Україна). Протягом 1948—1950 років навчався у Київському художньому інституті у Тетяни Яблонської, Сергія Єржиковського, Сергія Григор'єва; у 1950—1954 роках — на факультеті монументального живопису Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва у Йосипа Бокшая, Михайла Ліщинера, Юрія Щербатенка^[3]. Дипломна робота — картина «Похорони Сталіна» (керівник Іван Гутуров, оцінка — відмінно)^[4].

У Чернівцях з 1955 року^[1]. Член КПРС з 1961 року^[5]. Мешкав у будинку на вулиці Шевченка, № 40, квартира № 6^[6] та у будинку на вулиці Богдана Хмельницького, № 34, квартира № 14^[1]. Помер у Чернівцях 22 квітня 2008 року^[3].

Творчість

Працював у галузі станкового живопису, писав тематичні композиції, портрети^[1]; протягом останнього періоду творчості створив низку пейзажів та натюрмортів^[7]. Серед робіт:

«Плотогони» (1960);
«Тарас Шевченко на етапі» (1961);
«Лісоруби» (1963);
«Цимбалісти» (1965);
«Інтернаціонал» (1967);
«Молодість» (1968);
«Хотинці» (1968);
«Опришки» (1969—1970);
«Заслужений артист УРСР Іван Миколайчук» (1970);
«Георгій Якутович» (1971);
«І. Левицький — переможець у Всесоюзних змаганнях орачів» (1971);
«Переможці» (1975);
«Народні комісари» (1977—1978);
«Народний артист УРСР Петро Міхневич» (1979);
«Перед святом» (1982);
«Гори мої» (1984);
«Свято в Путивлі» (1987);
«Народний артист УРСР Назарій Яремчук» (1987);
«Антон Чехов у Гурзуфі» (1987—1988);
«Тарас Шевченко» (1990);
«Кобзар» (1993);
«Богдан Хмельницький» (1994);
портретна галерея «Бургомістри, примарі та мери Чернівців» (1997);
«Михайло Грушевський» (1998);
«Карпати» (2000);
«Гомін Карпат» (2002).

Брав участь у республіканських виставках з 1957 року, всесоюзних — з 1970 року, закордонних — з 1977 року. Персональні виставки відбулися у Чернівцях у 1969 році, «По Югославії» у 1980 році та «По Німеччині» у 1982 і 1997 роках^[1].

Роботи художника зберігаються у Чернівецькому художньому музеї (15 полотен^[7]), інших музеях України, а також у музеях Канади, США, Німеччини, Австрії^[1].

Відзнаки

Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР (1967)^[1];
Заслужений діяч мистецтв УРСР (1970)^[1];
Перша премія мистецького республіканського конкурсу (1985)^[1];
Народний художник України (14 грудня 1996; за вагомі творчі здобутки, особистий внесок у розвиток образотворчого мистецтва)^[8];
Творча стипендія Президента України (1997)^[1];
Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (28 листопада 2006; за вагомий особистий внесок у соціально економічний і культурний розвиток України, вагомі досягнення у професійній діяльності, багаторічну сумлінну працю та з нагоди річниці підтвердження всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року Акта проголошення незалежності України)^[9].

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л Митці Буковини. Енциклопедичний довідник, 1998, с. 112, Т. 1.
↑ Т. І. Дугаєва, О. В. Денисова. Нікуліна-Холоменюк Валентина Іванівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. — Т. 23 : Нг — Ня. — 832 с. — ISBN 978-966-02-9624-4.
↑ ^а ^б Шевченківська енциклопедія, 2015, с. 629, Т. 6.
↑ Львівська національна академія мистецтв. Кафедра монументального живопису. Випускники кафедри. 1954
↑ Українська радянська енциклопедія, 1985, Т. 12.
↑ Українські радянські художники, 1972, с. 495.
↑ ^а ^б І. Холоменюк / Чернівецький обласний художній музей.
↑ Указ Президента України від 14 грудня 1996 року № 1224/96 «Про присвоєння почесних звань України»
↑ Указ Президента України від 28 листопада 2006 року № 1004/2006 «Про відзначення державними нагородами України»

Література

Холоменюк Іван Олександрович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 494—495.;
Холоменюк Іван Олександрович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1984. — Кн. 2, [т. 10] : Хмельницький Борис — Яцків. — С. Холоменюк Іван. — ISBN 5-7707-4049-3.;
Холоменюк Іван Олександрович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.;
Холоменюк Іван Олександрович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 616 . — ISBN 5-88500-042-5.;
Холоменюк Іван Олександрович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 618 . — ISBN 5-88500-071-9.;
Холоменюк Іван Олександрович // Митці Буковини. Енциклопедичний довідник / Т. Дугаєва, І. Міщенко. — Чернівецька обласна організація Національної спілки художників України. — Чернівці : «Золоті литаври», 1998. — Т. 1. Члени Національної спілки художників України 1940—1998. — С. 112. — 1000 прим. — ISBN 966-95431-9-3..
Юлія Аверкієва. Холоменюк Іван Олександрович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 629.

Біографії Живопис Буковина

[FOOTNOTEМитці_Буковини._Енциклопедичний_довідник1998112Т._1-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л Митці Буковини. Енциклопедичний довідник, 1998, с. 112, Т. 1.

[2] Т. І. Дугаєва, О. В. Денисова. Нікуліна-Холоменюк Валентина Іванівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. — Т. 23 : Нг — Ня. — 832 с. — ISBN 978-966-02-9624-4.

[FOOTNOTEШевченківська_енциклопедія2015629Т._6-3] а ^б Шевченківська енциклопедія, 2015, с. 629, Т. 6.

[4] Львівська національна академія мистецтв. Кафедра монументального живопису. Випускники кафедри. 1954

[FOOTNOTEУкраїнська_радянська_енциклопедія1985Т._12-5] Українська радянська енциклопедія, 1985, Т. 12.

[FOOTNOTEУкраїнські_радянські_художники1972495-6] Українські радянські художники, 1972, с. 495.

[ЧХМ-7] а ^б І. Холоменюк / Чернівецький обласний художній музей.

[8] Указ Президента України від 14 грудня 1996 року № 1224/96 «Про присвоєння почесних звань України»

[9] Указ Президента України від 28 листопада 2006 року № 1004/2006 «Про відзначення державними нагородами України»

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]