Перейти до вмісту

Хомі Джехангір Бхабха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хомі Джехангір Бхабха
гінді होमी जहांगीर भाभा
Народився30 жовтня 1909(1909-10-30)[1][2][…]
Мумбаї, Британська Індія, Британська імперія
Помер24 січня 1966(1966-01-24)[1][2][…] (56 років)
Bossons Glacierd, Шамоні
·авіакатастрофа[4]
Країна Індія
 Британська Індія
 Домініон Індія
Діяльністьфізик-ядерник
Alma materМумбайський університет
Кембриджський університет (1930)
Cathedral and John Connon Schoold
Elphinstone Colleged
Галузьядерна фізика
ЗакладІндійський науковий інститут
Інститут фундаментальних досліджень Тата
Посададиректор, професор і директор
Науковий керівникРальф Фаулер і Поль Дірак
ВчителіРальф Фаулер
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Американська академія мистецтв і наук
Індійська національна академія наук
Національна академія наук США
Нагороди

Хомі Джехангір Бхабха (гінді होमी जहांगीर भाभा, англ. Homi Jehangir Bhabha, 30 жовтня 1909, Бомбей, Індія — 24 січня 1966, Монблан, Франція) — індійський фізик, який відіграв значну роль у розвитку індійської атомної науки, техніки та ядерної програми[ru]. Член ряду наукових товариств та академій наук, зокрема Лондонського королівського товариства (1941).

Біографія

[ред. | ред. код]

Бхабха навчався у Кембриджському університеті, який закінчив у 1930 році. Наукову роботу розпочав під керівництвом Ральфа Фаулера. У 1940-1945 роках працював в Індійському науковому інституті в Бенгалуру, з 1942 — на посаді професора. В 1945 став ініціатором створення і першим керівником Інституту фундаментальних досліджень Тата в Бомбеї. Бхабха став головою Комітету з атомної енергії Індії (з 1947) та директором Атомного центру Тромбей (з 1957), який він також заснував.

Бхабха також був великим громадським діячем. Він був головою на першій конференції з мирного використання атомної енергії у Женеві у 1955 році. 13—14 вересня 1955 року гостював у Запоріжжі: оглянув Дніпрогес, «Запоріжсталь».

Крім того, він кілька років (1960—1963) очолював Президію Міжнародного союзу чистої та прикладної фізики[en] (IUPAP), а також був членом Науково-консультативної ради МАГАТЕ.

Загинув внаслідок катастрофи літака Boeing 707, на якому прямував на чергове засідання ради МАГАТЕ. Висловлювалися припущення, що підтверджує колишній оперативник американських спецслужб Роберт Кроулі, що причиною цієї авіакатастрофою могли бути дії ЦРУ, які мали на меті уповільнити розвиток індійської ядерної програми[5][6].

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Бхабха створив ряд наукових праць у галузі фізики космічних променів, теорії мезонів та частинок з вищими спинами, ядерної фізики. У своїй роботі 1935 року він вперше вирахував перетин електрон-позитронного розсіювання[7]. Пізніше електрон-позитронне розсіювання в рамках квантової електродинаміки отримало назву «Бхабха-розсіювання» на честь його внеску до цієї галузі.

Бхабха на марці Індії 1966 року

У 1937 році Баба спільно з Вальтером Гайтлером розробив каскадну теорію електронних злив у космічних променях. Він першим виявив і показав, що мезон, що рухається, має більший час життя, ніж мезон, що покоївся, що повністю узгоджувалося з висновками спеціальної теорії відносності про «уповільнення часу».

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Премія Адамса (1942)
  • Премія Гопкинса (1948)

Основні роботи

[ред. | ред. код]

Бхабха є автором понад 60 статей у наукових журналах, серед яких:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Homi J. Bhabha — 2010.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б Енциклопедія Брокгауз
  4. https://timesofindia.indiatimes.com/india/remains-found-in-alps-may-be-from-bhabhas-1966-flight/articleshow/59827454.cms
  5. Has a Swiss Climber Traced Mystery Crash That Killed Homi Bhabha?. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 січня 2019.
  6. Homi Bhabha: Operative spoke of CIA hand in 1966 crash: Report | Mumbai News - Times of India. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 28 січня 2019.
  7. Bhabha, H. J. The Scattering of Positrons by Electrons with Exchange on Dirac's Theory of the Positron // Proc. R. Soc. Lond. A : journal. — 1935. — Vol. 154, no. 881. — P. 195—206. — DOI:10.1098/rspa.1936.0046.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]