Хосе Агріпіно Барнет
| Хосе Агріпіно Барнет ісп. José Agripino Barnet y Vinageras | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 11 грудня 1935 — 20 травня 1936 | |||
| Попередник: | Карлос Мендьєта | ||
| Наступник: | Мігель Маріано Гомес | ||
| Народження: |
23 червня 1864 Барселона, Іспанія | ||
| Смерть: |
18 вересня 1945 (81 рік) Гавана, Куба | ||
| Країна: | Іспанія і Куба | ||
| Релігія: | католицтво | ||
| Партія: | Partido Liberald | ||
Хосе Агріпіно Барнет-і-Вінахерас (ісп. José Agripino Barnet y Vinageras; 23 червня 1864 — 18 вересня 1945) — кубинський дипломат і політик, міністр закордонних справ, тимчасовий президент Куби у 1935—1936 роках[1]. За походженням каталонець.
Хосе Агріпіно Барнет народився у Барселоні Іспанія, в сім'ї вихідців з Куби. Закінчив юридичний факультет Гаванського Університету.
У 1887 році Барнет вирушив до Парижа, де й залишався до проголошення Республіки Куба у 1902 році. Барнет був призначений кубинським консулом у Франції. У 1908 році був призначений консулом в Ліверпулі, Англія. Барнет був також консулом у Роттердамі та Гамбурзі.
У 1915 році Барнет повернувся на Кубу. 1916 року був призначений послом у Німеччині та Швейцарії. Потім працював у Японії, Бразилії.
Після повернення на Кубу Барнета, Рамон Грау Сан-Мартін призначив його Державним секретарем.
Змінив Каврлоса Мендієту на посаді президента Куби 11 грудня 1935 року. Хосе Барнет, під тиском опозиції, провів загальні вибори, які виграв Мігель Маріано Гомес, кандидат від «Націоналістичного союзу», «Партії республіканської дії» і «Ліберальної партії».
Хосе Агріпіно Барнет був одружений з Марселою Клерд, у них була одна дочка — Джорджина Марсель Барнет.
- ↑ Staff report (September 20, 1945). Jose Barnet, Ex-Head of Cuba, Dies at 81. [Архівовано 12 травня 2014 у Wayback Machine.] The New York Times
| Президенти | Томас Естрада Пальма • Хосе Мігель Гомес • Маріо Гарсія Менокаль • Альфредо Саяс-і-Альфонсо • Херардо Мачадо • Альберто Еррера-і-Франкі • Карлос Мануель де Сеспедес-і-Кесада • Пентархія (Грау, Портела, Іріссарі, Карбо, Франка) • Рамон Грау Сан-Мартін • Карлос Гевіа • Мануель Маркес Стерлінг • Карлос Мендьєта • Хосе Агріпіно Барнет • Мігель Маріано Гомес • Федеріко Ларедо Бру • Фульхенсіо Батиста • Рамон Грау Сан-Мартін • Карлос Пріо Сокаррас • Фульхенсіо Батиста • Ансельмо Альєгро-і-Міла • Карлос Мануель П'єдра • Мануель Уррутіа Льєо • Освальдо Дортікос Торрадо |  |
|---|---|---|
| Голови Державної ради | ||
| Президенти | ||
