Хронологія історії України (доісторична, антична доба і середньовіччя)

Доісторична доба

Роки	Події
	Доісторичні часи
1 млн р. до н. е.	Палеоліт. Королевська стоянка первісної людини у Закарпатті
300 тис.р.до н. е.	Датування стоянок людини на Дністрі (Сокіл), Дніпрі (Круглик), Сіверському Донці (Ізюм)
300—30 тис. р. до н. е.	Середній палеоліт (мустьє) на території України: понад 80 стоянок
250—170 (100) тис.р. до .н. е.	Дніпровське (максимальне) зледеніння: крижаний панцир по Дніпру просунувся до порогів.
75—10 тис. р. до н. е.	Останнє зледеніння у Європі: льодовик просунувся до Полісся
35—9 тис.р. до н. е.	Верхній палеоліт на території України; відомо декілька окремих археологічних культур (Межиріцька, Анетівська, Спіцинська, Молодовська, Бринзенська, Липська, Мізинська). Міграції первісних мисливців з заходу і півдня. Найгустіше населення — на Дністрі, біля Дніпрових порогів і у південному Криму.
9—6 тис. р. до н. е.	Мезоліт на території України. Кукрецька, Кудлаївська, Гребениківська, Донецька, Рудоострівська, Пісочнорівська та інші археологічні культури.
6—4 тис. до н. е.	Неоліт на території України. Буго-Дністровська, Сурська культура, Дніпро-Донецька, Азово-Дніпровська та ін. культури.
4—3 тис. до н. е.	Енеоліт на території України. Трипільська, Середньостогівська та ін. культури. Будівництво трипільцями перших міст, з населенням до 46 000 мешканців.
3—1 тис. до н. е.	Бронзова доба. Ямна культура, Катакомбна культура, Кемі-обінська, Східнотшинецька, Комарівська, Зрубна, Сабатинівська, Білогрудівська, Чорноліська та ін. культури.
1100—200 рр. до н. е.	Культури залізної доби на території України: Зарубинецька культура, Кизил-кобінська, Лужицька культура, Скіфська, Сарматська, Юхнівська та ін. археологічні культури залізної доби

Антична доба

	Античні часи
1250—700 рр. до н. е.	Кімерійці у Північному Причорномор'ї, таври у Криму. Заснування близько 1250 року до н. е. у гирлі Інгулу міста кімерійців. Місто людей Кімерійських
700—300 рр. до н. е.	Скіфи у Північному Причорномор'ї. Ймовірно, їхня «столиця» — Метрополь — нині Кам'янське городище біля сучасного Енергодара на Дніпрі. відомі також їх величезні городища на Полтавщині (Більське городище — Гелон), Поділлі, Київщині.
647 до н.е.	Заснування 1-ї грецької колонії у Північному Причорномор'ї — Борисфеніди у гирлі Дніпра.
бл. 600 до н.е.	Заснування греками Ольвії та Пантікапея
бл.550 до н.е.	Заснування Феодосії та Керкінітиди у Таврії
528 до н.е.	Заснування гераклейцями Херсонесу
513 до н.е.	Невдалий похід Дарія І на скіфів (Скіфи уникали головної битви, виснажуючи персів дрібними сутичками і нападами).
502 до н.е.	Заснування Тіри (Офіусси) — нині Білгород-Дністровський. За відомостями ЮНЕСКО, Білгород-Дністровський входить до десятки найдавніших міст Землі безперервного існування
480 до н.е.	Об'єднання грецьких поселень на Боспорі Кімерійському у Боспорське царство під зверхністю Пантикапея. Археанакт засновує царську династію.
438 до н.е.	У Боспорському царстві до влади приходить Спарток, який засновує нову династію.
434 до н.е.	Договір про дружбу між Афінами та Боспорським царством
421 до н.е.	Ще одна ймовірна дата заснування Херсонесу Таврійського — як колонії Гераклеї.
бл. 385 до н.е.	Феодосія потрапляє до складу Боспорського царства після її облоги царем Левконом l. Також під владу царства підпадає Керченський півострів.
331 до н.е.	Зопіріон, полководець Александра Македонського, рушив з військом через Дунай з метою підкорення народів у Північному Причорномор'ї. Ймовірно, намагався здобути Ольвію і оточив її. Був розбитий скіфами та ольвіополітами і загинув.
сер. ІІІ ст. до н. е.	Сармати поступово витискають скіфів з Причорноморських степів до Таврії. Скіфські поселення залишились і на Нижньому Дніпрі.
III ст. до н. е. — І ст. н. е.	Зарубинецька культура у Середньому Подніпров'ї
291 до н.е.	Гети перемогли Лісімаха
бл. 284 до н.е.	Кельти в Західній Україні і Бессарабії.
108—107 до н. е.	Цар Боспору Перісад V заповідає своє царство Понту, що викликає повстання скіфів на чолі з Савмаком. Придушене за допомогою військ царя Понту Мітрідата VI Євпатора.
106 до н. е.	Херсонес на деякий час приєднано до Боспорського царства
63 до н. е.	Загибель царя Понту Мітрідата VI Євпатора у Пантикапеї в результаті бунту проти нього власного сина Фарнака.
48—20 до н. е.	Правління у Боспорі Асандра.
47 до н. е.	2 серпня — перемога Юлія Цезаря над царем Боспора Фарнаком ІІ в битві при Зелі у Малій Азії. («Прийшов, побачив, переміг»)
30	Тіра входить до складу Римської імперії.
38	Смерть боспорського царя Аспурга, родоначальника нової династії. На трон вступає його син Мітрідат ІІІ, якого було позбавлено влади братом Котісом за допомогою Риму. Початок римо-боспорської війни.
бл.69 — 244	Римський гарнізон у фортеці Харакс (біля сучасної Ялти). Також відомі римські гарнізони І — III ст. у Ольвії, Тірі, Херсонесі, сучасній Балаклаві.
101	Загибель у засланні 3-го Папи Римського Климента I — ймовірно, у Херсонесі.
І — II ст.	Спорудження римлянами у південній Бессарабії захисних валів («Троянові вали»)
поч. ІІІ ст.	Територію Правобережної України займають германські племена готів, які просунулись з північного заходу (вельбарська культура). Витиснення сарматів. Готська держава Ойум; створення Зміївих валів. Черняхівська культура — ймовірно, різноетнічний племінний союз у Правобережній Україні, на Полтавщині, у Молдові та східній Румунії на чолі з готами.
238—270	Скіфські (Готські) війни: низка військових походів варварів на чолі з готами з Північного Причорномор'я на римські землі на Балканах і приморські міста Малої Азії та Греції.
238	Перше готське нашестя на дунайські провінції Риму (племена карпів).
248	Спільний похід готів і тайфалів на Мезію
252	Готське нашестя на Балкани
256	Готське нашестя на Малу Азію (258 р.?)
267	Готське вторгнення в Малу Азію і Грецію, в якому брало участь близько 320 тис. воїнів.
268	Набіг готів на Салоніки, їх розгром імператором Галлієном. Римські легіони залишають Дакію (або 271 р.).
бл.270	Готи руйнують причорноморські грецькі міста у тому числі і Ольвію.
289	Війна імператора Діоклетіана з сарматами
291	Війна готів і тайфалів проти вандалів і гепідів
292	Війна Діоклетіана з сарматами
306	Костянтин стає одним з соправителів Римської імперії
324	Костянтин стає єдиним імператором Римської імперії (помер 337 р.)
325	Імператор Костянтин Великий скликає у Нікеї 1-й Вселенський собор: християнство стає у Імперії державною релігією.
337	Передові загони гунів досягли Дону
бл.350—376	Правління готського вождя Германаріха (Ерманаріха)
бл.360	Алани підкорені гунами
бл.362	Боспор підкорено Германаріхом
бл.365	Війна Германаріха проти слов'ян, в результаті якої їх частина втікає на північ (з часом — на оз. Ільмень)
бл. 373—376	Алано-готська війна.
бл.374	Війна готів з антами: загибель антського вождя Боза.
375	Еракська битва: алани розбили готів
бл.375/376 (370?)	Україна. Гуни Гунське нашестя. Розгром готів і їх втеча на захід. Вестготи (везиготи) за згодою римської адміністрації поселяються на Дунаї (у Фракії) на правах конфедератів. В подальшому підіймають антиримські повстання, виходять з-під контролю Імперії і починають військові рейди по її землях, що врешті решт призводить до краху Рима у 476 р. і створенню у Західній Європі 2-х готських та інших варварських королівств.
378	Гуни перетинають Керченську протоку. Кінець Боспорського царства.
395	Остаточний розподіл Римської імперії на Західну і Східну (Візантійську)
420	Гуни закріплюються у Паннонії і починають загарбницькі походи по Європі
434	Облога гунами Константинополя
451	Битва на Каталаунських полях (після 20 червня 451 року), в якій війська Західної Римської імперії під керівництвом полководця Аеція в союзі з армією Тулузького королівства вестготів зупинили навалу коаліції варварських племен гунів і германців під проводом Аттіли на Галлію.
453	Смерть вождя гунів Аттіли (406—453). Розпад держави гунів.
482	Легендарна дата заснування Києва братами Києм, Щеком, Хоривом та сестрою Либіддю. Одна з версій походження назви міста — від імені одного з готських вождів (Кніва)

Доба раннього середньовіччя

	VI століття
527—565	Правління у Візантії імператора Юстиніана І, при якому, зокрема, було споруджено (або відновлено) низку укріплень у Таврії.
545	Анти стали союзниками Візантії проти «гунів» (і кутригурів)
548	Перше відоме вторгнення слов'ян на Балкани
бл.558	Україна. Авари Нашестя аварів
558—559	Вторгнення булгарського хана Забергана до Фракії. під час якого булгари дійшли до Константинополя.
560—570	Закріплення аварів у Паннонії, яку вони зробили осередком своїх набігів на Європу.
562	Авари у Добруджі
565	Авари у Тюрингії
565—578	Після смерті Юстиніана в Константинополі царює Юстин ІІ (565—578 рр.)
568	Авари перемогли гепідів на Дунаї, після чого повністю заволоділи Паннонією; разом з гепідами Паннонію залишили і переселились до Італії лангобарди, сармати і булгари.
576	Взяття Боспору військами Тюркського Каганату. Занепад Боспорського царства.
581	Облога Херсонесу тюрками. Остаточний розпад Боспорського царства на дрібні колонії.
588-600	Розподіл Тюркського каганату на Східний і Західний
	VII століття
610—641	Візантійський імператор — Іраклій
бл. 625	Утворення Хозарського каганату
626	Облога Константинополя аварами та слов'янами
632—665	Хану Кубрату вдалося об'єднати два провідних булгарських племені кутригурів і утигурів у єдину державу створивши потужну конфедерацію. Хан Великої Булгарії Кубрат
бл.650	Булгарська орда хана Аспаруха відкочувала з Приазов'я до Буджаку. Угри з Північного Кавказу перекочували на Дон і Сіверський Донець.
655	Імператор Констант ІІ (641—678) відправляє у Херсонес римського папу Мартіна у заслання.
668	Розпад Великої Булгарії; її племена на чолі з синами померлого Кубрата розселяються на Волгу, Північний Кавказ, Дунай.
680	Булгари (хан Аспарух) перемогли візантійську армію і закріпилися на Нижньому Дунаї, де утворили свою державу. Угри поселились між Доном та Дніпром в межах Хозарського каганату
695	Імператора Юстиніана ІІ повалено і заслано у Херсонес.
бл.700	Угри закріплюються на Сіверському Донці.
	VIII століття
717—741	Правління у Візантії імператора Лева ІІІ Ісавра.
730	Едикт Лева ІІІ проти іконошанування.
741—775	Правління у Візантії імператора Костянтина V
бл.787—790	Захоплення області і міста Дорос в Таврії хозарами. Антихозарське повстання в Кримській Готії на чолі з єпископом з Партеніту.
бл. 787—790	Похід дружини Бравліна з «Новагорода» на Судак у Таврії (Даний факт відомий лише з одного історичного джерела).
796 (805)	Знищення Аварського каганату у Паннонії франками

Давньоруська доба

Утворення князівства русів

	ІХ століття
829—842	Феофіл (візантійський імператор)
830	Угри вийшли з підпорядкування Хозарського каганату, після чого переселились до Бессарабії
838	Перше відоме руське посольство з'явилось у Константинополі
841	Заснування у південній Таврії візантійської феми Кліматів — Херсона.
842—867	Візантійський імператор Михайло ІІІ П'яниця.
859	Сіверяни починають сплачувати данину хозарам
860 (або 866)	Похід русів (Аскольд?) на Константинополь. Перший русько-візантійський договір. Візантійське посольство Кирила та Мефодія до Херсонесу на перемовини з хозарами.
бл. 862	Покликання варягів на Русь. Початок княжіння Рюрика (862—879) у Новгороді
863	Місія солунців Кирила та Мефодія в Моравії, винайдення ними слов'янської абетки
864	Київ захоплюють варязькі вожді Аскольд і Дір. Рюрик прислав до Полоцька збірників данини, а Аскольд і Дір розорили Полоцьк.
866	Невдалий похід Аскольда і Діра на Константинополь.
867	Константинопольській патріарх Фотій заснував першу єпархію для іноземців — слов'ян і варягів, які прийняли християнство. Ймовірна дата «Першого хрещення Русі» (Фотієвого, або Аскольдового)
867—886	Візантійський імператор Василій І Македонянин
879—912	Княжіння Олега в Новгороді і Києві (з 882 ?)
882	Здобуття Києва новгородським князем Олегом і перенос сюди його столиці. Згідно з літописом — загибель Аскольда і Діра. Перший літописний спогад про Любеч (археологічне датування міста — з початку ІХ ст.)
883	Олег підкорив племена древлян.
884	Олег підкорив племена сіверян
884—885	Русько-хозарська війна
885	Олег підкорив племена радимичів і намагався підкорити уличів і тиверців
896	Битва на Південному Бузі, де болгарський цар Симеон I розбив військо угрів. Під тиском печенігів угри вимушені були відкочувати до Паннонії, де незабаром створили свою державу.
898	Угри під Києвом. Перехід угрів через Карпати у Паннонію.

Піднесення Київського князівства

	Х століття
907	Вдалий похід Олега на Константинополь. Укладення договору. Перший літописний спогад про Чернігів і Переяслав
911	Другий торговельний договір Олега з Візантією, а також договір про ненапад.
912—945	Княжіння Ігоря, сина Рюрика.
915	Перший похід печенігів на Русь. Укладання миру.
920	Похід Ігоря на печенігів
941	Невдалий похід Ігоря на Константинополь, знищення руських кораблів грецьким вогнем.
943	Успішний похід Ігоря у Східне Закавказзя (м. Бердаа)
944	Новий, невигідний договір Русі з Візантією.
945	Загибель князя Ігоря у Деревлянській землі під час повторного збору данини.
945—964	Княжіння вдови Ігоря — Ольги.
946	Придушення Ольгою повстання древлян після спалення Іскоростеня.
955 (957?)	Посольство княгині Ольги до Константинополя. Хрещення Ольги.
964—972	Княжіння у Києві Святослава Ігоровича.
959	Руське посольство до короля Німеччини Оттона І.
964	Переможні походи Святослава проти хозар на Дон і Північний Кавказ; підпорядкування в'ятичів на Оці і Тмутаракані (Тументархана) на Тамані.
965	Переможний похід Святослава на Волзьку Булгарію, здобуття її столиці. Похід по Волзі на хозар, знищення Хозарського каганату; підпорядкування ясів (роксолани) та касогів на Північному Кавказі.
967	Святослав на прохання візантійського імператора Нікіфора Фокі здійснив вдалий похід на Дунайську Болгарію, заволодів столицею, взяв у полон кагана Бориса і переніс свою ставку у Переяславець на Дунаї. Печеніги, скориставшись відсутністю руської дружини, обложили Київ, обороною якого керувала княгиня Ольга.
969	Смерть княгині Ольги. Святослав призначає своїх синів намісниками: Володимира у Новгороді, Ярополка у Києві, Олега — у Древлянській землі.
970—971	Військові дії Святослава у Болгарії, пограбування околиць Константинополя, 971 — облога у Доростолі; поразка і відхід з Балкан. Укладення з Візантією договору на умовах 944 р.
972	Напад печенігів на загін Святослава біля Дніпрових порогів і загибель князя.
976—1025	Візантійський імператор Василій ІІ
977	В ході міжусобиць загинув Олег Святославич, його брат Володимир втік до Скандинавії.
979	Володимир повернувся до Києва з загоном варязьких найманців і вбив свого брата Ярополка .
980—1015	Княжіння у Києві Володимира Святославича
981	Похід Володимира на в'ятичів і їх підкорення. Конфлікт Києва з Польщею — Червенські міста (Червень, Перемишль) переходять до володінь Володимира.
982	Похід Володимира на радимичів, які після смерті Святослава перестали платити князеві данину.
983	Похід Володимира на ятвягів і їх підпорядкування, також взято під контроль торговельні шляхи по Бугу-Віслі і Німану.
985	Похід Володимира на Волзьку Булгарію і укладання з нею договору про мир і торгівлю
987	Володимир уклав союз з Візантією, отримав як наречену візантійську принцесу Ганну і прийняв християнство.
988	Руська флотилія спрямована на допомогу Константинополю. Володимир запроваджує християнство у Києві і на Русі. Митрополитом у Києві став грек Феофілакт (?).
989	Після 2-місячної облоги Володимир здобув Херсонес і добився цим одруження з Ганною.
990—996	Будівництво у Києві першої кам'яної церкви — Успіння Богородиці (Десятинної).
992	Антихристиянське повстання у Києві
992—997	Багаторазові напади печенігів на київські землі.
996	Урочисте відкриття першої у Києві кам'яної Десятинної церкви (25 травня), до якої прибули священики з Херсонеса; захоронення тут праху княгині Ольги.
997—1038	Правління в Угорщині князя (з 1000 р. — короля) Іштвана І. Ліквідував племінний поділ країни і ввів королівські комітати. Отримав 1000 р. королівську корону, ввів християнство в Угорщині.

Розквіт Київського Великого князівства. Початок князівських міжусобиць і занепаду

	ХІ століття
1006	Торговельний договір Володимира з Волзькою Булгарією.
1011	Ймовірна дата побудови князем Володимиром Софійського собору у Києві.
1013	Руські походи на Кавказ
1014	Похід Володимира на Новгород проти сина Ярослава.
1015	Смерть князя Володимира. Загибель у боротьбі за престол його синів Бориса і Гліба. Червенські міста переходять до Польщі — союзниці Святополка Володимировича в боротьбі за київський престол.
1015—1019	Князь Київський — Святополк Володимирович.
1016—1019	Міжусобна війна між синами князя Володимира князем київським Святополком і князем новгородським Ярославом. Відомі битви під Любечем 1016 р., після якої Ярослав зайняв Київ; битва на Бузі у 1018 р., в якій Ярослав зазнав поразки і битва на Альті у 1019 р., після якої київський престол остаточно залишився за Ярославом Володимировичем, а Святополк втік до Чехії.
1016	Битва під Любечем між Ярославом (новгородським князем з 1010 р.) і князем київським Святополком Володимировичами, в якій Святополк зазнав поразки і тимчасово втратив Київ. Експедиція візантійського флоту у східну Таврію проти повсталих хозар.
1017—1018	Польсько-руська війна Болеслава Хороброго, який виступив на боці свого зятя князя Святополка Володимировича проти його брата Ярослава Володимировича (Мудрого). Після військової сутички на Бузі Ярослав Володимирович втік до Новгорода, а польські війська увійшли до Києва, де знов посадили на престол князя Святополка.
1019	Після поразки в битві на Альті, втечі до Чехії і смерті князя Святополка Володимировича князем у Києві стає його суперник і брат Ярослав.
1022	Тмутараканьський князь Мстислав-Костянтин Володимирович Хоробрий перемагає касогів
1023	Похід Мстислава Володимировича Тмутараканського на Київ і оволодіння Черніговом.
1024	Битва під Листвином (Чернігівщина) між Мстиславом і Ярославом Володимировичами. Ярослав зазнав поразки і за умовами Городцовського миру уступив брату Лівобережжя Дніпра з Черніговом і Переяславом, якими Мстислав володів до смерті у 1036 році.
1025	Польський князь Болеслав І Хоробрий приймає королівський титул
1029	Похід князя Ярослава на ясів на Північному Кавказі
1031	Ярослав захоплює під владу Києва Червенські міста.
1036	Розгром печенігів і їх відхід на захід. Після смерті чернігівського князя Мстислава Володимировича Лівобережжя Дніпра підпадає під владу князя Ярослава, який остаточно перебирається з Новгорода до Києва.
1036	Спорудження Спаського собору у Чернігові
1037	Офіційна дата завершення будівництва Софіївського собору у Києві (за останніми даними, був зведений ще за часів Володимира). Створення при ньому першої на Русі бібліотеки. Будівництво Золотих воріт у Києві, Георгіївської та Іринінської церков.
1039—1047	Укладено союз Русі та Польщі
1043	Невдалий похід князя Ярослава Володимировича на Константинополь
1044	Донька князя Ярослава Ганна стає дружиною короля Франції Генріха І. У 1060—1066 — регентша при малолітньому королі Филиппі І.
1051	Обрання нового митрополита Іларіона зборами руських єпископів. Заснування Печерського монастиря (лаври).
1054	Смерть Великого князя Ярослава; фактичний розподіл Київської держави його синами на окремі уділи-вотчини. Княжити у Києві став старший син Ізяслав (1054 −1068)
1054	Остаточний розкол християнської церкви в Європі на дві ворогуючі: католицьку і православну (ортодоксальну).
1055	Перший спогад у літописах про половців (орда хана Блуша) на кордонах Русі.
1056—1057	Створення у Києві Остромирова Євангелія
1061	Перший похід половців на Русь: Всеволод Ярославич зазнав поразки від хана Іскала, розорено Переяславську землю
1068—1069	Повстання у Києві і вигнання князя Ізяслава. На престол запрошено Всеслава Полоцького.
1069	Похід польського короля Болеслава ІІ Сміливого на Київ.
1072	Вірогідна дата прийняття князями зводу законів — "Правди Ярославичів"
1073	Початок збройної боротьби Ярославичів за київський великокнязівський престол.
1073, 1076	Створення найдавніших пам'яток писемності Русі — «Ізборників Святослава».
1078	3 жовтня: Під Черніговом у битві проти князя Олега Святославича загинув київський князь Ізяслав. Київським князем стає Всеволод Ярославич. Втручання у руські справи польського короля Болеслава ІІ
1090—1092	Голод і мор у Києві
1092—1094	Війна Русі з половцями
1097	З'їзд князів у Любечі: князі Олег, Давид, Ярослав Святославичі, київський Святополк, Володимир Мономах, волинський Давид Ігорович і галицькі Ростиславичи — Володар і Василько. Вирішено питання про наслідування від батька до сина, формально визнано принцип вотчини. Перша писемна згадка про міста Теребовля, Турійськ і Буськ.
1098	Захоплення і осліплення князя Теребовльського Василька Ростиславича.

Розпад Русі

	ХІІ століття
1103	Долобський з'їзд князів. Рішення князів про спільні дії проти половців.
1103—1120	Серія походів князів Володимира і Святополка проти половців. Особливо вдалі 1103, 1107, 1111 рр.
1108—1113	Спорудження Михайлівського Золотоверхого собору у Києві.
1110	Часи написання «Повісті врем'яних літ»
1111	Перемога русів над половцями при Сальниці
1113	Смерть Святополка. Повстання залежних і кабальних людей проти князя і купців-лихварів. «Устав Володимира Всеволодовича».
1113—1125	Правління у Києві Володимира Всеволодовича Мономаха
1122	Перемога візантійського імператора Іоанна ІІ Комніна над печенігами.
1124—1153	Правління у Галичині князя Володимирка
до 1125	«Повчання дітям» Володимира Мономаха.
1125—1132	Княжіння у Києві Мстислава Володимировича
1132	Смерть Великого князя Мстислава, сина Володимира Мономаха. Остаточний розпад Русі на самостійні князівства.
1132—1139	Княжіння у Києві Ярополка ІІ Володимировича
1136	Від Київського князівства відпав Новгород.
1139	Повстання у Києві і його захоплення Всеволодом Ольговичем (Князь у 1139—1146 рр.)
1144	Об'єднання уділів на Дністрі в Галицьке князівство.
1146—1161	Збройна боротьба князівських родів (Ольговичи, Мономаховичи, Давидовичи) за Київський престол
1147	Перші літописні спогади про міста Черкаси, Ніжин і містечко Кучково (Москов).
1153—1187	Правління у Галицькому князівстві Ярослава Володимирковича Осмомисла; під контролем князівства опиняється територія сучасної Молдови до Чорного моря.
1157	Повстання смердів у Києві. Обрання князем ростовським і суздальським Андрія Боголюбського (1157—1174).
1169	Андрій Боголюбський захопив, пограбував і зруйнував Київ, після чого повернувся княжити до Суздаля. Київське князівство остаточно стало другорядним.
1169	Імператор Візантії Ісаак Ангел дозволив генуезцям плавати через Босфор і відвідувати Чорноморське узбережжя
1173—1205	Правління на Волині (а з 1199 — і в Галичині) князя Романа Мстиславича
1176—1212	Великий князь Володимирський Всеволод «Велике Гніздо»
1185	Невдалий похід князя Новгород-Сіверського Ігоря на половців
бл 1187	Створення «Слова о полку Ігоревім»
1187—1199	Княжіння у Галичі Володимира Ярославича.
1196	Вторгнення литовців у Волинське князівство
1199	Об'єднання Романом Волинським Галицького і Волинського князівств в єдине — Галицько-Волинське.

Піднесення Галицько-Волинського князівства і татаро-монгольська навала

	ХІІІ століття
1201	Похід Романа Мстиславича Волинського на половців.
1202	Захоплення Романом Мстиславичем Києва.
1203	Рюрик Ростиславич (князь київський) за допомогою половецького війська розбив торків Романа Волинського, захопив і спалив Київ.
1204	Хрестоносці під час 4-го Хрестового походу захопили і пограбували Константинополь і на частині території Візантійської імперії створили підконтрольну їм Латинську. Це, зокрема, ускладнило прохід генуезьких кораблів через Босфор.
1205	Під час польського походу князь Галицький Роман Мстиславич потрапив у засідку і загинув; вдову князя Ганну з двома малолітніми синами Данилом та Васильком галицькі бояри вигнали, а княжити запросили трьох Ігоревичів з Сіверщини. Битва чернігівських князів з литовцями.
1206	Венеційці закріплюються в Солдаї (Судаку), якою володіють спільно з половцями (кипчаками)
1213	Галицькі бояри посадили на престол Володислава Кормильчича, що призвело до польсько-угорського вторгнення в Галичину. Половці прийняли у себе меркітів, з якими монголи знаходились у стані війни
1214	Спішська угода Угорщини і Польщі щодо галицько-волинських земель і прихід до Галича угорського королевича Коломана.
1215	Василько та Данило Романовичі повернули собі м. Володимир
1217	Набіг сельджуків на Судак
1221	Данило Романович почав княжити на Волині
1223	Монгольські загони Субедея та Джебе беруть Судак . 31 травня — битва на річці Калка: об'єднані сили руських і половецьких князів розбиті монгольськими загонами під командуванням Субедея і Джебе.
1224	Виникнення князівства у литовців
1230	Голод і мор по «всій землі Руській». Данило та Василько Романовичі оволоділи Волинню.
1231—1238	Війна Данила та Василька Романовичів з угорцями за Галичину.
1238 (1237?)	Битва під Дорогочином: Данило Галицький розбив німецьких лицарів Добжинського ордену.
1238	Данило Романович Галицький повернув собі Галич з частиною князівства. Похід галичан на Литву.
1239	Монголо-татари здійснили руйнівний похід по Ростово-Суздальській та Чернігівській землям, а у Таврії захопили і пограбували Судак. Києвом заволодів Данило Романович Галицький і призначив сюди свого воєводу Дмитра.
1240	Монголо-татарські орди на чолі з ханом Батиєм зруйнували Київ (6 грудня), інші південно-руські міста, обклали руські землі даниною і вдерлись до Центральної Європи (1241).
1242	Після походу по землям Польщі, Угорщини, Словаччини, Хорватії хан Батий з військом повернувся степом на Нижню Волгу, де заснував свою державу — Золоту Орду, до складу якої потрапили, зокрема, і нинішні південно-українські степові регіони з Таврією.
1243	Перша поїздка руського князя (Ярослава Всеволодовича) до ставки монгольського хана за ярликом на княжіння.
1245	17 серпня — битва під Ярославом: перемога галицького війська над угорцями і поляками. Данило Романович підпорядкував собі всю Галичину.
1246	Данило Романович відвідав столицю Орди — Сарай-Бату де вимушений був визнати себе підлеглим хана Батия. Подорож Плано Карпіні через Чехію, Польщу, Русь (Володимир, Київ) і Дон до Сарая і Монголії.
1247	На зворотному шляху з Монголії Плано Карпіні відвідав Київ (10-15 червня), де зустрівся з галицько-волинськими князями Васильком та Данилом Романовичами.
1250	Хрещення литовського князя Міндовга і союз з німцями.
1253	Папський посланник Опізо в Дорогичині коронує Данила Романовича «Королем Руським» Подорож монаха Гійома де Рубрука з Аккри через Крим (Солдайя — Перекоп) і Сарай-Бату до Каракорума
1254	Похід Данила Галицького на Київ.
1256	Перший спогад про Львів
1257	Татарський перепис населення Русі.
1259	Похід хана Бурундая на південно-західну Русь і Польщу. Данило Романович вимушений підтвердити свою вірність монголам і знищити укріплення своїх міст, а також узяти участь в спільному поході на Литву.
1259	Подорож Маффео і Ніколо Поло (Батька Марко Поло) через Солдайю і Перекоп до Сарая, Бухари і Ханбалика.
1261	Генуя та Візантія укладають Німфейський договір, за яким генуезці отримують виключне право на плавання в Чорному морі в обмін на допомогу Візантії при відвоюванні Константинополя. Відновлення Візантійської імперії: відвоювання Константинополя (щоправда, допомога Генуї не знадобилася)
1264	Після смерті Данила Романовича галицьким князем стає його син Лев (1264—1301).
1265	Для противаги Генуї візантійський імператор допускає в Чорне море також і венеційців
1266	Генуезці засновують свою першу і головну колонію в Причорномор'ї — Кафу (на місці давньої Феодосії)
1270	Після смерті Василька Романовича волинським князем стає його син Володимир (1270—1289) У Львові з'явилась вірменська колонія (можливо, кримських вірмен).
1275	Татарсько-галицький похід на Литву.
1277	Татарський беклярбек Ногай звернувся з пропозицією союзу до Володимира Васильковича Волинського, Льва Даниловича Галицького і Мстислава Даниловича Луцького і провів з ними спільний похід на Литву.
1279	Князь Лев Данилович за допомогою військ Ногая намагався захопити Сандомир у Польщі.
1285—1287	Похід золотоординського хана Тулабуга, темніка Ногая і руських князів на Польщу.
1287	Венеційський консул у Солдаї
1288	Генуезька колонія в Монкастро (Самастро) Повідомляється про похід темника Ногая на Польщу, у якому його супроводжували князі Лев Данилович і Мстислав Данилович (або 1291 рік)
1298	Ординський намісник Придунав'я беклярбек Ногай розбив у пониззі Сіверського Дінця військо хана Золотої Орди Тохти і став на короткий термін правителем ординських земель від Дунаю до Дону
1299	Судак захоплено татарським темником Ногаєм. Також розорені Кирк-Ор, Херсонес, Кафа, Черкіо. Беклярбек Ногай розбитий золотоординським ханом Тохтою в районі Куяльника (нинішня Одеська область) і наступного року вбитий.
1300	Стараннями володимирських князів митрополію перенесено з Києва до Володимира (митрополит Максим) На північному заході Малої Азії утворився бейлік Османа I — ядро майбутньої Османської імперії

Литовсько-руський і польський період

Занепад Галицько-Волинського князівства і піднесення Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського

Роки	Події
	XIV століття
1302	У війні з Польщею Юрій Львович втратив Люблінську землю
1301—1308	Остання піднесення Галицько-Волинського князівства за князя (короля) Юрія Львовича
1303	Галицький князь Юрій Львович добився від Константинополя дозволу на створення окремої митрополії в Галичині (після переїзду Київського митрополита у 1300 р. до Володимира на Клязьмі), з перервами існувала до 1347 р., пізніше відновлювалась.
1318	Заснування Кафської католицької єпархії. Генуезці закріплюються у Воспоро (Черкіо)
1320	Битва на річці Ірпінь: литовський князь Гедимін розбив руське військо і зайняв Київ (або 1321)
1322	Перша писемна згадка про місто Мізоч
1325	Галицьким князем бояри обрали Болеслава II (Юрія) Мазовецького (1325—1340)
1330	Декілька тисяч вірмен переселяються з Ак-Сарая до Кафи.
1332	Заснування католицьких єпархій в Воспоро і Сарсоне (Херсонесі)
1333	Правління в Польщі Казимира ІІІ Великого (1333—1370)
1334	Арабський мандрівник і купець Ібн Баттута прослідував через Кафу і Солхат (Крим) на Азов (Тану) і далі до ставки ординського хана Узбека на Північному Кавказі.
1339	Санок, перше з руських міст, отримав Магдебурзьке право.
1340	Бояри отруїли галицького князя Юрія (1325—1340), після чого через 9 днів війська польського короля Казимира ІІІ вдерлись у Галичину. Проголошений боярами правитель Дмитро Дедько вимушений визнати залежність від короля Польщі. На Волині бояри проголосили князем зятя Юрія Мазовецького — сина князя Литви Гедіміна — Любарта.
1340 (1343)	Захоплення Генуєю Сюмболона (Чембало)
1342—1382	Правління в Угорщині Людовіка І Анжуйського
1344	Смерть галицького правителя Дмитра Детка і початок війни Польщі і Литви за Галичину і Волинь (до 1366 р.)
1345—1377	Під контроль Великого князівства Литовського переходить Чернігівщина і Переяславщина
1346	Хан Джанібек обступає Кафу
1349	Успішна кампанія Казимира ІІІ і окупація Галичини і частини Волині.
1356	Вірмени Львова отримують привілеї власного судочинства
1357	Чембало: початок будівництва фортеці та заснування католицької єпархії
1358	Заснування вірменського монастиря Сурб-Хач (біля Старого Криму)
1362	Битва на Синіх Водах (1363?): князь Литовський Ольгерд переміг татарське військо і заволодів Києвщиною, Поділлям і всім Правобережжям Дніпра до Чорного моря
1363	Похід князя Литовського Ольгерда на Крим і на Москву
1364	Заснування Краківського університету.
1364—1425	Період посилення і зростання Московського князівства
1365	Судак переходить до Генуї; заснування тут католицької єпархії
1368	Похід князя Литовського Ольгерда на Москву
1370	Після смерті короля Польщі Казимира ІІІ польськім королем стає король Угорщини Людовик І Анжуйський; Галичина тимчасово переходить до Угорського королівства. Похід князя Литовського Ольгерда на Москву
1372	Похід князя Литовського Ольгерда на Московське князівство
1374	Людовик І Анжуйський позбавив польську шляхту від сплати всіх податків
1375	Похід князя Литовського Ольгерда на Смоленські землі
1380—1387	Згідно з низкою договорів з татарами, Південний берег Криму від Кафи і Солдайї до Алушти та Чембало переходять до Генуї.
1382	Польська королева Ядвіга повертає Галичину Польщі (1385—1386?)
1385	Кревська унія: об'єднання Польщі і Литви в результаті браку польської королеви Ядвіги і Великого князя Литовського Владислава Ягайла (Ягеллона)
1385	Вітовта (кузена короля Ягайла) визнано Великим князем Литовським
1387	Ліквідація поляками Галицького князівства
1393 — 1394	Ліквідація литовцями руських удільних князівств
1394	В Україні зафіксовані перші гармати. Гармати і 6 бочок пороху привіз король Володислав ІІ Ягайло до Львова. Того ж року з наказу короля львівський гармаш Зброжек привіз перші гармати і 6 бочок пороху до Кам'янця на Поділлі.
1395	Крим та Кавказ спустошені військами Тимура, особливо постраждали християни.
1397	Великий князь Литовський Вітовт дійшов до Кафи, взяв Кирк-Ор і зруйнував Херсонес . Золотоординський хан Тохтамиш (знаходячись у вигнанні у Литві) погодився на передачу під контроль Великого князівства Литовського Київщини, Переяславщини, Чернігівщини і степів на правому березі Дніпра в обмін на допомогу в боротьбі з Тамерланом. Перша писемна згадка про міста Сколе і Бучач
1399	Херсонес остаточно зруйнований темником Едигеєм, після чого вже не відновлювався. Битва на Ворсклі (1399): русько-литовсько-польські війська на чолі з князем Вітовтом (75 000) зазнають поразки від татар Єдігея (20 000). Розорення татарами Київщини, Поділля, Волині.

Розквіт західно-руської держави — Великого князівства Литовського. Виникнення Кримського ханства і піднесення Османської імперії

	XV століття
1402	Вітовт остаточно оволодів Смоленським князівством.
1403	Відновлення фортеці Феодоро (Мангуп) в гірському Криму
1408	Договір між Москвою та Литвою на Угрі, який встановлював кордон по цій річці, що не виключало переходу князів з литовського берегу на службу до Москви
1410	Грюнвальдська битва: перемога польсько-литовсько-руського війська над тевтонськими лицарями.
1413	Городельська унія між Вітовтом та Ягайлом. Литовські бояри-католики отримали права польської шляхти.
1427	Хан Хаджі-Гірей домагається виокремлення Кримського ханства зі складу Золотої Орди. Феодоріти завершують будівництво гавані Авліта (Каламіта).
1428	Згадуються генуезькі консули в Кафі, Трапезунді, Тані, Чембало, Солдайї, Самастро, Коппі, Севастополісі, Синопі.
1432—1436	Велике князівство Руське (1432—1435) князя Свидригайла. Розкол у Великому князівстві Литовському. Сигізмунд Стародубський (брат Вітовта) дарує православному дворянству права, як і у католицького.
1433	Повстання населення Чембало проти генузців, підтримане Феодоро .
1434	Західне Поділля переходить до Польщі і перетворюється на воєводство. Експедиційний корпус з Генуї відвойовує Чембало у Феодоро, руйнує Каламіту, але зазнає поразки від кримських татар в битві під Солхатом.
1438—1445	Флорентійська церковна унія — спроба об'єднати католицьку і православну церкви.
1438	Невдала спроба генуезців відвоювати у феодоритів Алусту, Партеніт, Гурзуф
1438—1454	Спорудження фортеці у Білгороді-Дністровському
1447	Заснування міста Рахів на Закарпатті
1448	Собор російських єпископів призначає єпископа рязанського Іону митрополитом без отримання дозволу Вселенського патріарха: фактично Московська православна церква стала автокефальною. Константинополь затвердив Іону митрополитом лише 1451 р.
1449	Утворення незалежного Кримського ханства
1452	На початку 1452 р. волинські замки зайняли литовські війська, а незабаром Волинське князівство було остаточно ліквідоване і перетворене в провінцію Великого князівства Литовського, якою став управляти великокнязівський намісник.
1453	Взяття турками Константинополя — крах Візантійської імперії, після чого Генуя продає чорноморські колонії своєму банку Сан-Джорджо
1456 (1458?)	Під впливом короля Польщі (Литовського князя?) Вселенський патріарх призначає митрополитом Київським Григорія. Розкол руської церкви. Київська митрополія — 10 українських і білоруських єпископатів.
1463—1485	Період становлення Московського великого князівства як єдиної держави Північного сходу Русі. (Псков приєднано 1510 р., Рязань — 1521 р.)
1471	Ліквідація Київського удільного князівства і утворення Київського воєводства.
1473	Кримське ханство потрапляє в залежність від Османської імперії
1475	Османське завоювання південного Криму. Здається Кафа, взяті штурмом Судак, Чембало, Алуста (Алушта). Генуезькі колонії знищені. Після декількох місяців героїчної оборони пала фортеця Мангуп і князівство Феодоро припинило своє існування
1478	Кримський хан визнає себе васалом Османської імперії
1480	Хан Великої Орди Ахмат пройшов з військом через землі свого союзника — короля Казимира IV на р. Угру, де гадав вдертися до меж Московського князівства, але був зупинений російським військом («Стояння на Угрі»). Кінець татаро-монгольського іга на Русі.
1482	Перший похід кримських татар (як союзників московського князя) на українські землі: хан Менглі Герай грабує Київ і в подарунок московському князю Івану висилає віз з награбованим добром київських соборів і церков, в тому числі іконостас, золоту чашу і діскос з собору Святої Софії
1483	7 лютого — у Римі друком вийшла книга "Прогностична оцінка поточного 1483 року" професора Болонського університету Юрія Дрогобича - перша з відомих на сьогодні виданих книг українського і східно-європейського автора
1484	Турецька армія переходить Дунай і бере Кілію та Білгород (Аккерман). Османська імперія бере під контроль все чорноморське узбережжя
1489	Перші відомі спогади про козаків у битві разом з поляками проти татар на Брацлавщині.
1490 — 1492	На Галичині — повстання під проводом Мухи та Борулі
1492—1494	Московсько-литовська війна (князь Іван ІІІ і князь Олександр).
1493	Московський князь Іван ІІІ Васильович приймає титул «Государя всієї Русі» - Не підтверджено!
1494	5 лютого — завершення російсько-литовської війни 1492—1494 рр. Укладено «Вічний мир»: Олександр відмовився від претензій на Новгород, Твер і Псков; більша частина земель верховських князівств, володіння хлепецьких і вяземських князів відходили Івану III, який повертав Литві Любутськ, Серпейськ, Мосальськ, Опаків и відмовлявся від претензій на Смоленськ и Брянськ. Литовський великий князь Олександр одружувався на доньці Івана III Олені
1497	Луцьк отримав Магдербурзьке право
1498	Похід турецько-молдавського війська у Галичину проти Польщі.
1500	Під владу Москви від Литви перейшли князі Стародубсько-Можайський Семен Іванович і Новгород-Сіверський Василій Іванович Шемячич, що стало причиною війни між Московським і Литовським великими князівствами 1500—1503 рр. Другий похід Івана ІІІ проти литовського князя Олександра.

Виникнення Запорізької Січі. Утворення Речі Посполитої. Посилення Московії і Османської імперії

	XVI століття
1501	Молдова потрапляє у залежність від Османської імперії
1502	Армія союзника Москви — кримського хана Менґлі І Ґерая — у кількості 90 000 воїнів в ході російсько-литовської війни спустошила землі Правобережжя аж до Львова, Любліна і Кракова.
1503	Закінчення московсько-литовської війни 1500-1503 рр. Підписано перемир'я між царем московським Іваном ІІІ і Великим князем Литовським, згідно з яким Іван ІІІ отримав Чернігів, Новгород-Сіверський, Брянськ, Путивль, Гомель, частину смоленських і вітебських земель. Таким чином Велике князівство Литовське втратило близько третини території.
1505	Польській король Олександр Казимирович видає Радомську конституцію. Прикріплення селян до сел.
1507—1508	Московсько-литовська війна, завершилась мирним договором: кордони залишались старі, землі Глинських залишались за Великим князівством Литовським.
1508	Виступ проти литовської влади магната Михайла Глинського з братом, їх дії на стороні московських військ і втеча до Москви. Кримськотатарський набіг на Правобережну Україну.
1509	Кримськотатарський набіг на Правобережну Україну
1512	Кримськотатарський набіг на Волинь
1512—1522	Московсько-литовська війна. За мирною угодою, до Москви переходили захоплені нею 1514 р. Смоленські землі (23 тис. кв.км), але від претензій на Київ, Вітебськ і Полоцьк, а також на повернення полонених Москва відмовлялась.
1514	В ході війни з Великим князівством Литовським Московія захоплює Смоленськ
1518	Кримськотатарський набіг на Волинь
1523	Всі володіння сіверських князів увійшли до складу Московії.
1523	Похід козаків на фортецю Очаків
1526	Битва при Могачі: турки захопили Угорщину; у Трансильванії утворилося васальне від Османської імперії князівство Трансильванія (Семигород).
1529	Запровадження 1-го Литовського статуту
1533—1538	Після смерті великого московського князя Василія ІІІ править його вдова — Олена Глинська
1534—1537	Московсько-литовська війна (Стародубська). Стародуб було знищено. За умовами миру, Велике князівство Литовське повернуло собі Гомельську волость, але спірні Себеж та Заволоччя залишились за Москвою.
1538	Перший відомий набіг козаків на чайках на Очаків.
1547	Московський князь Іван IV Грозний приймає царський титул
1552	Іван IV Грозний здійснює 3-й похід на Казань. Казанське ханство — перша неруська держава, включена до складу Русі.
1552—1558	Дмитро Вишневецький («Байда») збудував на о. Мала Хортиця укріплення - першу Запорізьку Січ (Хортицька Січ)
1557	24-дення облога і безрезультатний штурм Хортицького замка кримськими загонами.
1558—1583	Ливонська війна (З 1562 — за участю Великого князівства Литовського): невдала спроба Москви приєднати Прибалтику.
1564	В Польщі з'явився орден єзуїтів.
1564—1593	Томаківська Січ
1566	Запровадження 2-го Литовського статуту.
1569	Люблінська унія: об'єднання Великого князівства Литовського та королівства Польського в єдину державу — Річ Посполиту. При цьому українські землі (Підляське, Брацлавське, Київське, Волинське воєводства) перейшли до польської частини держави, а за Литвою залишились білоруські. Українська шляхта отримувала ті ж права, що і польська.
1570	Іван Грозний відправив грамоту донським козакам (цей день вважається Днем заснування донського козацтва)
1571	Кримські татари востаннє спалили Москву. Цар Іван IV втік зі своєї столиці.
1572	Виникнення реєстрового козацтва — король Сигізмунд II Август санкціонував створення загону у кількості 300 козаків на чолі з шляхтичем Бадовським. Незабаром загін було розформовано.
1573	Заснування Іваном Федоровим типографії у Львові.
1574	Надрукування Іваном Федоров[ич]ем у львівській типографії перших двох книг — «Апостол» і «Буквар». Смерть останнього короля з династії Ягеллонів; шляхта отримує право обирати монарха і укладати з ним договір з визначенням прерогатив.
1576	Заснування Острозької греко-слов'яно-латинської школи (існувала до 1636 р.) і типографії (існувала до 1612 р.)
1576—1586	Король Речі Посполитої Стефан Баторій
1577	В Острозі за сприяння князя Костянтина Острозького стала до ладу друкарня на чолі з Іваном Федоровим
1578	Виникнення козацького реєстру: король Стефан Баторій встановив платню 600 козакам і дозволив розташувати їм в м. Трахтемирові свій арсенал і шпиталь. Керували козаками офіцери-дворяни.
1580-1581	Іван Федоров видає Біблію в Острозькій типографії
1583	Взяття козаками Білгорода (Аккермана). Польській король Стефан Баторій для задоволення османського султана наказав стратити 31 козака — учасника штурму.
1585	у Львові засновано «Ставропігійське братство».
1588	3-й Литовський статут. Закріпачення селян Брацлавщини і Придніпров'я.
1589	Реєстр козаків визначено у 3 000.
1589—1590	Повстання у Білій Церкві.
1591—1593	Козацьке повстання на чолі з гетьманом Криштофом Косинським.
1593—1594	Козацька армія найманців в кількості 12 000 воює в Молдові, внаслідок чого молдовський господар на деякий час визнав себе васалом Габсбургів.
1593—1630	Базавлуцька Січ
1594—1595	Антипольське повстання у Брацлаві.
1594—1596	Повстання в Україні і Білорусі під проводом С.Наливайка і Г.Лободи.
1596	Берестейська унія. Створення Греко-Католицької церкви.

Див. також

Джерела

Украинская Советская Социалистическая Республика: Энцикл. справ./ Гл. редкол.: Кудрицкий А. В. (отв. ред.) и др. — К.: Гл. ред. УСЭ, 1987. — 516 с.