Цегельський Роман Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Роман Цегельський
Народився12 липня 1882(1882-07-12)
Австро-Угорщина м.Кам'янка-Струмилова, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія
Помер3 жовтня 1956(1956-10-03) (74 роки)
м.Львів,  УРСР
ПохованняЛичаківський цвинтар
Національністьукраїнець
Діяльністьфізик
Alma materЧНУ імені Юрія Федьковича
ЧленствоНаукове товариство імені Шевченка
БатькоМихаїл Цегельський
У шлюбі зМеланія Левинська
ДітиЄвген, Михайло
Могила Романа Цегельського на 71 полі Личаківського цвинтаря

Роман Михайлович Цегельський (12 липня 1882, м. Кам'янка-Струмилова — 3 жовтня 1956, м. Львів) — український фізик, професор, доктор філософії (1911), педагог і громадський діяч, доцент Львівського педагогічного інституту (1940), один з організаторів Українського таємного університету у Львові (1919–1925), дійсний член НТШ (1914), автор наукових праць із фізики магнетизму, релятивістської динаміки Ейнштейна, фізики атома; родом з Кам'янки-Струмилової. Син отця Михаїла Цегельського, батько Євгена і Михайла Цегельських, брат Лонгина Цегельського — міністра уряду ЗУНР.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Навчався в Українській академічній гімназії у Львові, яку закінчив з відзнакою. Це дало йому змогу у 1900 році без проблем вступити до Львівського університету на математично-природниче відділення філософського факультету. Після того, як було вбито двох українських студентів, багато студентів-українців на знак протесту покинули Львівський університет і перевелися в інші європейські вузи, де їх радо приймали. Перевівся після двох курсів спочатку до Праги, а згодом - до Чернівців, де слухав курси фізики, математики, хімії, педагогіки. Чернівецький університет закінчив у 1904 році, одержавши диплом з відзнакою. Після закінчення університету працював учителем фізики в українській гімназії в Тернополі. Згодом повернувся до Чернівців, де працював у вчительській семінарії, маючи можливість частково працювати у Чернівецькому університеті і займатись науковою діяльністю. У 1911 році Чернівецький університет присвоїв йому звання доктора філософії.

18 березня 1914 року Наукове товариство імені Т. Шевченка обрало його своїм дійсним членом, де він плідно працював, у тому числі 16 років дійсним членом управління та понад 12 років секретарем. Під час Першої світової війни Роман Цегельський емігрував з родиною до Відня, де читав лекції в третій державній семінарії, що евакуювалась зі Львова.

Після війни у 1918 році повернувся до Чернівців, де був делегатом Національної Ради, яка проголосила злуку Буковини з Галичиною у Західно-Українській Народній Республіці. Після того, як румуни окупували Чернівці, на основі договору ЗУНР з румунським урядом про обмін 150 родин, Цегельські повернулися до Львова. Міністерство освіти ЗУНР скеровує його до Тернополя, де він працював директором реальної школи.[1] Коли поляки зайняли Галичину, він остаточно повертається до Львова, де бере активну участь в організації Українського «таємного університету», в якому завідує кафедрою та читає курс експериментальної фізики (1919–1925).

До початку Другої світової війни працює в різних педагогічних закладах. Паралельно працює у математично-природописно-лікарській секції НТШ, цікавиться проблемами експериментальної фізики, теорії відносності та впорядкування наукової термінології. Свої праці друкує у «Віснику НТШ» та в інших журналах. Це, зокрема, оглядові статті «Іван Пулюй як науковий дослідник». Більшість його науково-популярних праць (близько 25) опубліковано у «Літературно-науковому віснику», що виходив у Львові. Він також був автором трьох шкільних підручників. Доктор Роман Цегельський брав участь у наукових з'їздах і конференціях від імені НТШ. З розпуском НТШ у 1939 році відбулися зміни у творчому житті Романа Цегельського, наукових праць майже не пише, він зосереджується головно на педагогічній роботі. З січня 1940 року його, як доктора філософії та дійсного члена НТШ, запрошують на посаду професора та керівника кафедри фізики і математики у Львівський педагогічний інститут та за сумісництвом в. о. професора фізики у Львівський університет імені Івана Франка. Під час німецької окупації працював викладачем фізики та математики в учительській семінарії. Після війни його поновлюють на роботі у Педагогічному інституті та в університеті, де він читає загальний курс фізики на фізико-математичному та біологічному факультетах та історію фізики і методику викладання фізики на старших курсах.

7 лютого 1953 року родину Цегельських вивезли до Казахстану (Темиртау, де будувався металургійний комбінат. Через брак педагогічних кадрів йому пощастило працювати вчителем фізики і математики. У час так званої «хрущовської відлиги», у липні 1954 року, його реабілітували і він повертається на посаду доцента та завідувача кафедри фізики у Педагогічному інституті. Однак, невдовзі (3 жовтня 1956 року) вчений помирає внаслідок трагічного випадку. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 71.[2]

Автор праць з фізики, шкільних підручників з математики і хімії, популярно-наукових статей. Розробник української хімічної термінології («Про українську хемічну термінологію» (1928)).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Б. Головин, Б. Пиндус. Цегельський Роман Михайлович… С. 569
  2. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 389, 392. — ISBN 966-8955-00-5.

Література

[ред. | ред. код]