Очікує на перевірку

Центральна та Східна Європа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Центрально-Східна Європа)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
1989 рік. «Східний Блок» (помаранчевий колір) — накладено на нинішні кордони.
Запит «Центрально-Східна Європа» перенаправляє сюди; див. також Східно-Центральна Європа.
Див. також: Західно-Центральна Європа[de]

Центральна та Східна Європа (ЦСЄ), або Центрально-Східна Європа — термін, що охоплює Балтійські держави, держави Центральної, Східної та Південно-Східної Європи (крім Греції), зазвичай означає колишні комуністичні держави Східного блоку, Варшавського пакту, а також з колишньої Югославії. У науковій літературі для цього терміна часто використовуються абревіатуру ЦСЄ.[1][2][3] Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) також використовує термін «Держави Центральної та Східної Європи» (ДЦСЄ) для групи, що включає деякі з цих країн. Цей термін іноді використовується як альтернатива терміну «Східна Європа» для більш нейтрального угруповання.[4][5][6][7][8]

Визначення регіонів відрізняється, в залежності від джерел[9][10][10][11][12][13][14]. Термін Центральна та Східна Європа на теперішній час замістив собою інший термін Східно-Центральна Європа у контексті держав перехідної економіки[15].

Класифікація

[ред. | ред. код]

EuroVoc

[ред. | ред. код]
Європейські субрегіони згідно з EuroVoc:
   Центральна та Східна Європа

EuroVoc — це багатомовний тезаурус, який підтримується Офісом публікацій Європейського Союзу[en]. У цьому тезаурусі країни Європи згруповані в субрегіони. До підгрупи Центральна та Східна Європа входять такі держави:[16]

Визначення

[ред. | ред. код]
Центральна Європа. Зелений — за політичним та культурним критерієм, світло-зелений — за культурним критерієм.
Основні регіони Європи[en].

Термін ЦСЄ поширюється на усі держави Східного блоку на захід від встановленого за результатами Другої світової війни кордонами із колишнім Радянським Союзом, незалежні країни, які утворились на теренах колишньої Югославії (яка не вважалася частиною Східного блоку), і три Балтійські держави  — Естонія, Латвія, Литва — які вирішили не приєднуватись до Співдружности Незалежних Держав. Держави ЦСЄ далі поділяються за статусом вступу до Європейської Унії (ЄУ): вісім держав першої хвилі вступу, які приєдналися до ЄУ 1 травня 2004 року (Естонія, Латвія, Литва, Чеська Республіка, Словаччина, Польща, Угорщина та Словенія), дві держави другої хвилі, які приєдналися 1 січня 2007 року (Румунія та Болгарія), і держава третьої хвилі, яка приєдналася 1 липня 2013 року (Хорватія). Згідно з аналізом Світового банку за 2008 рік, перехід до розвиненої ринкової економіки завершився для всіх 10 країн, які приєдналися до ЄУ у 2004 та 2007 роках.[17]

Держави ЦСЄ включають колишні соціалістичні країни, які простягаються на схід від Австрії, Німеччини та Італії; північ Греції та європейська частина Туреччини; південь Фінляндії та Швеції; і на захід від Білорусі, Молдови й України:

Держава Європейський Союз Європейська Унія НАТО НАТО Примітки
Албанія Албанія Кандидатка, що веде переговори Держава-член
Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина Кандидатка План дій щодо членства
Болгарія Болгарія Держава-член Держава-член [18][19]
Естонія Естонія Держава-член Держава-член [18][19]
Косово Косово Заявниця Н/Д Частково визнана держава
Латвія Латвія Держава-член Держава-член [18][19]
Литва Литва Держава-член Держава-член [18][19]
Молдова Молдова Кандидатка, що веде переговори Індивідуальний план партнерства
Північна Македонія Північна Македонія Кандидатка, що веде переговори Держава-член [18][19]
Польща Польща Держава-член Держава-член [18][19]
Румунія Румунія Держава-член Держава-член [18][19]
Сербія Сербія Кандидатка, що веде переговори Індивідуальний план партнерства
Словаччина Словаччина Держава-член Держава-член [18][19]
Словенія Словенія Держава-член Держава-член [18][19]
Угорщина Угорщина Держава-член Держава-член [18][19]
Україна Україна Кандидатка, що веде переговори Прискорений діалог
Хорватія Хорватія Держава-член Держава-член [18][19]
Чехія Чехія Держава-член Держава-член [18][19]
Чорногорія Чорногорія Кандидатка, що веде переговори Держава-член
Вірменія Вірменія Н/Д Індивідуальний план партнерства Держава-член СНД та ОДКБ
Азербайджан Азербайджан Н/Д Індивідуальний план партнерства Держава-член СНД
Білорусь Білорусь Н/Д Н/Д Держава-член СНД та ОДКБ
Грузія Грузія Кандидатка Прискорений діалог
Росія Росія Н/Д Н/Д Держава-член СНД та ОДКБ

За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, «Держави Центральної та Східної Європи (ДЦСЄ) — це термін ОЕСР для групи країн, до складу якої входять Албанія, Болгарія, Хорватія, Чеська Республіка, Угорщина, Польща, Румунія, Словацька Республіка, Словенії та три балтійські держави: Естонії, Латвії та Литви».[20]

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Історія Центрально-Східної Європи / за ред. Л. О. Зашкільняка. — Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2001. — 660 с.
  • Центральна і Східна Європа в XV—XVIII століттях: Питання соціально-економічної та політичної історії / ред.: Л. Зашкільняк, М. Крикун; Львів. держ. ун-т ім. І.Франка. Каф. історії слов'ян. країн. — Л., 1998. — 301 c.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Inotai, András (Autumn 2009). BUDAPEST—Ghost of Second-Class Status Haunts Central and Eastern Europe. Europe's World. Архів оригіналу за 12 січня 2013. Процитовано 4 вересня 2012.
  2. ↑ Z. Lerman, C. Csaki, and G. Feder, Agriculture in Transition: Land Policies and Evolving Farm Structures in Post-Soviet Countries, Lexington Books, Lanham, MD (2004), see, e.g., Table 1.1, p. 4.
  3. ↑ J. Swinnen, ed., Political Economy of Agrarian Reform in Central and Eastern Europe, Ashgate, Aldershot (1997).
  4. ↑ Mälksoo, Maria (4 травня 2019). The normative threat of subtle subversion: the return of 'Eastern Europe' as an ontological insecurity trope. Cambridge Review of International Affairs. 32 (3): 365—383. doi:10.1080/09557571.2019.1590314. ISSN 0955-7571.
  5. ↑ Twardzisz, Piotr (25 квітня 2018). Defining 'Eastern Europe': A Semantic Inquiry into Political Terminology (англ.). Springer. с. 18. ISBN 978-3-319-77374-2.
  6. ↑ Hall, Derek (July 1999). Destination branding, niche marketing and national image projection in Central and Eastern Europe. Journal of Vacation Marketing (англ.). 5 (3): 227—237. doi:10.1177/135676679900500303. ISSN 1356-7667.
  7. ↑ Zarycki, Tomasz (2014). Ideologies of Eastness in Central and Eastern Europe. doi:10.4324/9781315819006. ISBN 9781317818571.
  8. ↑ Kalnoky, Boris. Eastern promise and Western pretension – 09/07/2018. DW (англ.). Процитовано 16 листопада 2022.
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 31 грудня 2014. Процитовано 14 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 14 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 липня 2017. Процитовано 14 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 14 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 14 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 14 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ ECE — United Nations Economic Commission for Europe. Архів оригіналу за 16 грудня 2020. Процитовано 14 березня 2015.
  16. ↑ Central and Eastern Europe - EU Vocabularies - Publications Office of the EU. EU Vocabularies (брит.). Процитовано 19 жовтня 2024.
  17. ↑ Alam, Asad; Anós Casero, Paloma; Khan, Faruk; Udomsaph, Charles (2008). Unleashing Prosperity: Productivity Growth in Eastern Europe and the Former Soviet Union (PDF). Washington, D.C.: World Bank. с. 42. Архів оригіналу (PDF) за Nov 28, 2018.
  18. ↑ а б в г д е ж и к л м н CEE countries. Weastra. 9 August 2011. Архів оригіналу за Sep 6, 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1:Сторінки з посиланнями на джерела, що мають непридатні URL (посилання)
  19. ↑ а б в г д е ж и к л м н Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою auto2 не вказано текст
  20. ↑ Central and Eastern European Countries (CEECs) Definition. OECD Glossary of Statistical Terms. OECD Statistics. 2 листопада 2001. Архів оригіналу за Oct 25, 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Центральна_та_Східна_Європа&oldid=43721344