Перейти до вмісту

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Жеребки)

Координати: 49°30′02″ пн. ш. 25°53′57″ сх. д. / 49.500527777778° пн. ш. 25.899111111111° сх. д. / 49.500527777778; 25.899111111111
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Жеребки)

49°30′02″ пн. ш. 25°53′57″ сх. д. / 49.500527777778° пн. ш. 25.899111111111° сх. д. / 49.500527777778; 25.899111111111
Типцерква
Країна Україна
РозташуванняЖеребки
КонфесіяУГКЦ
Будівництво1991
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Жеребки). Карта розташування: Україна
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Жеребки)
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Жеребки) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Церква Успіння Пресвятої Богородиці в Жеребках — парафія і храм Підволочиського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в селі Жеребки Тернопільського району Тернопільської области.

Історія церкви

[ред. | ред. код]

З історичних джерел відомо, що першу дерев'яну церкву греко-католицької парафії освячено в 1711 році, у 1983 році її зруйнували.

Сучасний храм почали будувати в 1929 році, але через брак коштів не завершили. Богослужіння проводили в старій дерев'яній церкві.

У 1991 році будівництво церкви завершено. Храм 24 грудня 1995 року освятив єпископ-ординарій Тернопільської єпархії Михаїл Сабрига.

Парафія і храм до 1990 року належали РПЦ. У 1990 році більша частина громади перейшла знову до УГКЦ.

Єпископські візитації парафії в 1995 та 2006 році здійснив владика Михаїл Сабрига.

При парафії діють: братство «Апостольство молитви», Матері Божої Неустанної Помочі та Вівтарна дружина.

До нерухомого майна належить будівля церкви та парафіяльний дім.

Парохи

[ред. | ред. код]
  • о. Ілля Зарацький (до 1809),
  • о. Фома Герасимович (1809—1852),
  • о. Петро Зухаєвич (1852—1899),
  • о. Григорій Дяків (1901—1919),
  • о. Василь Бачинський (1919—1951),
  • о. Зиновій Гончарик,
  • о. Микола Шаварин,
  • о. Володимир Зарічний,
  • о. Василь Ткач,
  • о. Ілля Довгошия,
  • о. Михайло Полівчук (1995—2013),
  • о. Володимир Фурман (з серпня 2013).

Джерела

[ред. | ред. код]