Перейти до вмісту

Церква Святого Архістратига Михаїла (Качанівка)

Координати: 49°27′58″ пн. ш. 26°07′10″ сх. д. / 49.466083333333° пн. ш. 26.119361111111° сх. д. / 49.466083333333; 26.119361111111
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Церква святого Архістратига Михаїла (Качанівка))
Церква Святого Архістратига Михаїла (Качанівка)

49°27′58″ пн. ш. 26°07′10″ сх. д. / 49.466083333333° пн. ш. 26.119361111111° сх. д. / 49.466083333333; 26.119361111111
Типцерква
Країна Україна
РозташуванняКачанівка
КонфесіяУГКЦ, ПЦУ
Будівництво1863
Церква Святого Архістратига Михаїла (Качанівка). Карта розташування: Україна
Церква Святого Архістратига Михаїла (Качанівка)
Церква Святого Архістратига Михаїла (Качанівка) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква Святого Архістратига Михаїла у Вікісховищі
Церква Михаїла
Церква Св.Архангела Михаїла

Церква Святого Архістратига Михаїла в Качанівці — парафія і храм греко-католицької та православної громад у селі Качанівка Тернопільського району Тернопільської области.

Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення[1].

Історія церкви

[ред. | ред. код]

Наприкінці XVII століття згоріла стара дерев'яна церква, тому тодішня дідичка Ревуська в 1709 році збудувала спільну святиню для українців греко-католиків і поляків римо-католиків. Українці для богослужінь мали в храмі правий бік, поляки — лівий. Спільне користування тривало близько 150 років.

У 1848—1849 роках війтом села Качанівка був Палчук. За нього греко-католицька громада збудувала власну кам'яну церкву з баштовою дзвіницею за пожертвування людей і дідича. 21 листопада 1863 року в день святого Архистратига Михаїла церкву було освячено. При вході до кладовища є гріб Палчука, який нагадує людям про шляхетного чоловіка, який залишив помітний слід в історії села.

До 1946 року це була греко-католицька парафія. У 1946 році парафія і храм возз'єдналися з РПЦ.

У радянський період, починаючи з кінця 1950-х років і до виходу УГКЦ з катакомб, у с. Качанівка і м. Підволочиську проводив підпільні богослужіння ієромонах о. Йосиф Фаль. На початку 1991 року парафія відновила свою приналежність у лоні УГКЦ.

У лютому 2011 році єпископ Василій Семенюк привіз на парафію мощі святого Івана Хрестителя.

21 листопада 2013 року на 150-річчя від часу освячення церкви святкову літургію очолив архієпископ Тернопільський та Кременецький Нестор[2].

На греко-католицькій парафії діють: Вівтарна дружина і братство «Апостольство молитви».

Богослужіння в храмі відбуваються почергово, тому що в 1991 році громада села конфесійно поділилася на парафії УГКЦ і УАПЦ (остання згодом перейшла в ПЦУ).

Парохи

[ред. | ред. код]
УГКЦ
  • о. Йосиф Рейтаровський (1901—1921),
  • о. Михайло Присяжний (1921—1924),
  • о. Іван Люб'янецький (1924[3] — 1946 в УГКЦ, 1946 — 1950 в РПЦ[4]),
  • о. Зиновій Гончарик (1990),
  • о. Михайло Валійон (1990),
  • о. Іван Пославський (1991—1998),
  • о. Іван Козар (з 1998).
РПЦ
  • о. Іван Люб'янецький (1924[3] — 1946 в УГКЦ, 1946 — 1950 в РПЦ[4]),
  • о. Тарас Чернявський (1950—1966),
  • о. Анатолій Барчук (1968—1992).
ПЦУ
  • о. Володимир Задвірний (1992—1997),
  • о. Ростислав Земба (від 1997).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Лист Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини № 326 від 20 жовтня 2021 року.
  2. Історія села Качанівки // Качанівська ЗОШ І-ІІІ ступенів : website. — 2017. — 5 грудня. — Дата звернення: 20.04.2023.
  3. а б Державний архів Тернопільської області. Ф. 487. Оп. 1. Спр. 813 Метрична книга про шлюб села Качанівка (церковна). Арк. 82.
  4. а б Блажейовський Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832-1944). Том 1: Адміністрація і парохії: англійською мовою. — Львів. — Київ: КМ Академія, 2004. — С. 323.

Джерела

[ред. | ред. код]