Перейти до вмісту

Цой (фільм)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Цой
Жанрдрама
роуд-муви
РежисерОлексій Учитель
ПродюсерОлексій Учитель
Олена Бистрова
Філіп Пастухов
Павло Горін
Кіра Саксаганська
Гінтс Грубе
Інесе Бока-Грубе
СценаристОлександр Гоноровський
Сава Мінаєв
Олексій Учитель
У головних
ролях		Євген Циганов, Мар'яна Співак, Андреєва Пауліна Олегівна і Вєрник Ігор Емільович
ОператорЮрій Клименко
КомпозиторФедор Журавльов
КінокомпаніяТворчо-виробниче об'єднання «Рок»d
Тривалість98 хв.
Країна Росія
 Латвія
Рік2020
Кошторис150 000 000 руб.
Касові збори26 236 961 ₽
IMDbID 12077086

«Цой» (робоча назва «47») — художній фільм режисера Олексія Учителя спільного виробництва Росії, Литви та Латвії, який розповідає про те, як учасник ДТП, в якому загинув Віктор Цой, везе труну загиблого співака з Юрмали в Ленінград. Персонажа на ім'я «Віктор Цой» в картині при цьому немає, «У „Цої“ адже навіть немає Цоя» — відзначити «Комсомольська правда»[1], а рецензія в «Аргументах і фактах» названа «„Цой“ без Цоя»[2].

Історія створення

[ред. | ред. код]

Олексій Учитель не вперше звертається до фігури Цоя. У його фільмографії — документальні фільми «Рок» (одна з новел присвячена музиканту) та «Останній герой», де Учитель вперше досліджує причини його трагічної загибелі. Режисер називає фільм « Цой» продовженням цієї лінії, а його сюжет — припущенням про те, що могло статися в серпні 1990 року. Учитель стверджує, що після аварії сам бачив нещасливий автобус і спілкувався зі слідчим, який веде справу, і з водієм «Ікаруса»[3].

Перші згадки про проект під робочою назвою «47» відносяться до 2017 року. Учитель відкладав початок роботи через проблеми з попереднім фільмом, «Матильда», так що зйомки почалися тільки 8 липня 2019 року. Проходили вони в Санкт-Петербурзі, Калінінградській та Псковській областях, а також у Латвії[4].

Олексій Учитель принципово відмовився від художнього зображення Віктора Цоя, використавши в переважній більшості сцен архівні відеозаписи за участю музиканта. Єдиний художній кадр, в якому Віктор Цой зображений лише зі спини, був знятий для сцени з аварією. Він повністю згенерований нейромережею, так як знімальній групі не вдалося знайти актора з відповідною формою потилиці.

Син Віктора Цоя Олександр попросив змінити імена персонажів[5].

Ігор Вдовін, який працює з музикантами групи «Кіно» (проєкт «Симфонічне КІНО»), за словами режисера, відмовився писати музику для фільму[6].

Рашид Нугманов розповів про робочі контакти з колегою[7] :

Я зустрівся з Учителем, щоб пояснити йому необхідність отримання дозволів… На жаль, Олексій не прислухався до порад. На його прохання включити до фільму фрагменти з фільму " Голка " я відповів відмовою.

Прем'єра була призначена на 3 вересня 2020 року[8], однак 27 серпня було прийнято відкласти вихід фільму в прокат на невизначений термін[9]. 23 вересня було оголошено про включення картини до конкурсної програми 36-го Варшавського кінофестивалю[10][11], де 12 жовтня відбулася міжнародна прем'єра фільму[12]. Російська прем'єра відбулася в Москві 9 листопада 2020 року[13]. У широкий прокат фільм вийшов 12 листопада[14].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Самого Цоя в картині немає: герої знаходяться в автобусі, який везе труну музиканта з Юрмали до Ленінграда. Фільм починається з кадрів аварії, в якій загинув Цой, з перемежованими зйомками з салону автомобіля співака і зустрічного автобуса. Закінчується він альтернативними кадрами, без аварії, які виявляються передсмертним сном артиста. На них автобус і автомобіль благополучно роз'їжджаються.

У ролях

[ред. | ред. код]
актор роль
Євген Циганов Павло Шелест, водій автобуса (прототип Яніс Фібігс)
Надія Калеганова Вікторія, фотограф групи
Мар'яна Співак Марина, колишня дружина співака (прототип Маріанна Цой)
Марія Пересільд Женя, син співака (прототип син Цоя Олександр Цой)
Ілля Дель Ріка, хлопець Марини (прототип Олександр Рикошет Аксьонов)
Пауліна Андрєєва Поліна, остання любов співака (прототип Наталія Разлогова)
Ігор Верник Юрій Райзен, продюсер співака (прототип Юрій Айзеншпис)
Інга Стежка слідчий Ілзе Ясс (прототип Еріка Ашманов)
Артурс Скрастиньш Майор Ціруліс (прототип Гуннар Ціруліс, начальник СО Тукумський РВВС)
Віталій Коваленко підполковник Свиридов

Прокат

[ред. | ред. код]

«Цой» увійшов до конкурсної програми 36-го Варшавського кінофестивалю, де 12 жовтня 2020 року відбулася його міжнародна прем'єра[10][12]. Фонд кіно оголосив про фінансову підтримку фільму в прокаті в числі 10 картин, запланованих до показу в 3 і 4 кварталах 2020 року[15]. Російський показ картини відбувся 9 листопада 2020 року в Москві[16]. У широкий прокат фільм вийшов 12 листопада 2020 року[14].

Після виходу картини Олександр Цой подав заяву до суду «на кінопрокатників за незаконне використання в художньому фільмі „Цой“ зображення його батька»[17]. Однак позов був залишений без розгляду[18].

Реакція

[ред. | ред. код]

Олександр Цой, з яким у режисера відбулися, за його словами, «гострі розмови», дав стрічці «неоднозначну» оцінку ще до прем'єри[5].

Гарного мені сказати нічого, а погане тільки підігріє інтерес до цього фільму.

[19]

Батько і син лідера групи «Кіно», назвавши фільм «вульгарним видовищем»[20], звернулися до Володимира Путіна[21] з проханням «організувати перевірку»[22] і «вжити належних заходів», щоб не допустити того, щоб ім'я їхнього родича було спаплюжено[23]. Ініціатором листа був Олександр Цой[24].

У зверненні підкреслено, що «творцям фільму „Цой“ не давали згоду на використання імені та зображення музиканта ні спадкоємці, ні музиканти групи „Кіно“, ні інші правовласники і зацікавлені особи. Проте, не дивлячись на їхні листи в Мінкультури, фільму було видано прокатне посвідчення»[25].

Рашид Нугманов прокоментував[7] :

Олексій перейменував назву фільму із «47» на «Цой», що представляє собою вже пряме порушення права на образ… Це відкрите лукавство, яке неможливо виправдати ніяким словоблуддям.

Сам режисер відкидає всі звинувачення у спотворенні образу Цоя[26].

Після виходу фільму 12 жовтня 2020 року професійні критики відреагували неоднозначно («Цой мертвий» називалася одна з газетних рецензій[1]):

  • кінознавець Ольга Галицька[27] :

Умоглядна, позбавлена життєздатності ідея, яку Учитель наполегливо виношував аж десять років, народила анемічне, тужливе кіно.

Цей фільм — зрада пам'яті про життя і смерті Цоя.

  • журналіст і театрознавець Марина Тимашева[29]:

Чергова спекуляція на імені. І все це вже на стадії сценарію було.

  • головний редактор журналу «Ведмідь» Борис Мінаєв[29]:

Цой живий, а фільм — немає. На відміну від «Літа», де всі живі до сліз, хоча сюжет згадати практично неможливо.

  • письменник Платон Бесєдін[30]:

Учитель з пристойного режисера перетворився на купця-ремісника… Це дуже вигідно, насправді, брати ім'я… і знімати не зрозумій що, заявляючи: мовляв, ви чого? Це ж художній твір, всі збіги випадкові. Добре, нехай так, але чого ж ти, зараза, назву таку даєш, а?

Фільм ні про що… Картина не про Цоя, вона про рок. Тільки не про музичний, а про злий… Чи варто було його знімати, чи варто було називати його «Цой» — відповідь очевидна, на мій погляд.

  • журналіст Вадим Богданов, InterMedia[32] :

Кіно складається з набору безглуздих випадковостей, фанерних персонажів, порушень причинно-наслідкових зв'язків і діалогів, написаних людиною, який нібито ні разу ні чув людської мови… Олексій Учитель всього-на-всього зняв дуже погане кіно.

Марення сивої кобили.

Це якийсь абсурд, суцільна фантазія про реальну людину.

Газетні рецензії

[ред. | ред. код]
  • «Аргументи і факти»[2] :
Проблема в тому, що фабула фільму вигадана практично повністю.
Щоб оцінити повною мірою нову картину Учитель, потрібно не тільки і не стільки мати уявлення про спадщину Цоя (можна і взагалі нічого про нього не знати, так навіть краще), скільки орієнтуватися в біблійних сюжетах.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://www.kp.ru/daily/2171207/4320191
  2. ↑ а б «Цой» без Цоя. Рецензия на фильм Алексея Учителя | Кино | Культура | Аргументы и Факты
  3. ↑ Алексей Учитель: «Если не выработаем программу по быстрому выходу из кризиса, произойдет катастрофа». www.kinometro.ru (рос.). Процитовано 30 квітня 2021.
  4. ↑ Учитель завершил съемки фильма о Викторе Цое. Работали и в Латвии // mixnews.lv, 23 июня 2020
  5. ↑ а б Сын Виктора Цоя неоднозначно отреагировал на фильм о смерти отца // Газета.Ru. Архів оригіналу за 27 серпня 2020. Процитовано 28 серпня 2021.
  6. ↑ «Есть противоречивое поле вокруг фильма, и нам с этим придется что-то делать» // Коммерсантъ
  7. ↑ а б Режиссёр Нугманов заявил о нарушении авторских прав в фильме «Цой» // РТ на русском
  8. ↑ Премьеру фильма "Цой" Алексея Учителя перенесли на сентябрь. ТАСС. Процитовано 1 серпня 2020.
  9. ↑ Премьеру фильма "Цой" вновь перенесли. ТАСС. Процитовано 28 серпня 2020.
  10. ↑ а б Фильм Учителя «Цой» покажут в конкурсной программе Варшавского кинофестиваля
  11. ↑ Фильм «Цой» отобран в конкурс Варшавского кинофестиваля Российская газета
  12. ↑ а б Фильм «Цой» Алексея Учителя выходит в российский прокат ЛенТВ24
  13. ↑ В Москве прошла премьера фильма Алексея Учителя "Цой". ТАСС. Процитовано 11 листопада 2020.
  14. ↑ а б Фильм «Цой» Алексея Учителя выходит в прокат ТАСС
  15. ↑ Фонд кино утвердил список фильмов для финансовой поддержки Российская газета
  16. ↑ В Москве состоялась премьера фильма «Цой» Известия
  17. ↑ Сын Цоя подал в суд на Учителя за фильм об отце — МК
  18. ↑ Суд не стал рассматривать иск сына Цоя к студии Учителя РИА Новости
  19. ↑ Сын Цоя прокомментировал новость о начале съёмок фильма об отце // РТ на русском
  20. ↑ Родственники Цоя просят Путина снять с проката фильм Алексея Учителя «Цой» // Фонтанка. Ру
  21. ↑ Наследники Цоя попросили Путина не допустить выхода в прокат фильма Учителя // news.ru
  22. ↑ «Пошлое зрелище»: отец и сын Виктора Цоя просят Путина запретить фильм о рокере-легенде // WOMAN
  23. ↑ Наследники Цоя попросили Путина не допустить выхода фильма Учителя о лидере «Кино» // Газета.Ru
  24. ↑ Наследники Виктора Цоя попросили президента РФ запретить фильм Алексея Учителя о музыканте. Meduza. 1 вересня 2020. Архів оригіналу за 19 жовтня 2022. Процитовано 12 лютого 2023. (рос.)
  25. ↑ Сын и отец Виктора Цоя попросили Путина запретить показ фильма Алексея Учителя о музыканте // znak.com. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 28 серпня 2021. [Архівовано 2020-10-21 у Wayback Machine.]
  26. ↑ Алексей Учитель не согласился с претензиями сына Цоя по поводу фильма о музыканте. ТАСС. Процитовано 18 листопада 2020.
  27. ↑ Рецензия на фильм Алексея Учителя «Цой» // Издательский Дом «Новый Взгляд»
  28. ↑ а б Йоц — Блоги // Эхо Москвы, 19.11.2020
  29. ↑ а б Цой жив, а фильм — нет // Издательский Дом «Новый Взгляд»
  30. ↑ «Цой» осквернитель // Политнавигатор
  31. ↑ https://www.kp.kg/daily/2171207/4320608/
  32. ↑ Рецензия на фильм Алексея Учителя «Цой»: Цой жив, а кино — мертво // Интермедиа
  33. ↑ «Абсурд»: Джоанна Стингрей раскритиковала фильмы Учителя и Серебренникова о Цое — Собеседник
  34. ↑ Дорогой Цой: Учитель и Кончаловский стартуют одновременно | Статьи | Известия
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Цой_(фільм)&oldid=43936701