Перейти до вмісту

Чекмарьов Олександр Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Чекмарьов Олександр Петрович
Народився30 серпня (12 вересня) 1902
Велика Знам'янка, Знам'янська волость, Мелітопольський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер11 березня 1975(1975-03-11)[1] (72 роки)
Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР[2]
ПохованняЗапорізьке кладовище
Країна Російська імперія
 Російська республіка
 УНР
 Українська Держава
 Українська РСР
 СРСР
Діяльністьметалург, науковець, викладач університету
Галузьоброблення металу тиском
Alma materКатеринославський гірничий інститут (1927)
Науковий ступіньдоктор технічних наук (1941)
Вчене званняпрофесор і академік
Науковий керівникВиноградов Андрій Павлович
Знання мовросійська
ЗакладДніпровський металургійний завод, Інститут чорної металургії НАН України і Дніпропетровський металургійний інститут
ЧленствоАН УРСР і Академія наук СРСР
ПартіяВКП(б)
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Орден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного Прапора
Орден Трудового Червоного ПрапораОрден Червоної ЗіркиОрден «Знак Пошани»
Сталінська премія — 1941Сталінська премія — 1949Державна премія УРСР у галузі науки і техніки — 1970

Олекса́ндр Петро́вич Чекмарьо́в (30 серпня (12 вересня) 1902, Велика Знам'янка, Таврійська губернія — 11 березня 1975(1975-03-11), Дніпро) — український науковець-металург, фахівець з оброблення металу тиском. Дійсний член (академік) АН УРСР (від 1948 року). Герой Соціалістичної Праці (1972). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1962).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 30 серпня (12 вересня) 1902(19020912) року в селі Велика Знам'янка, нині Запорізька область, Україна.

Могила Олександра Чекмарьова, Запорізьке кладовище

Закінчив Дніпропетровський гірничий інститут. Від 1934 року — професор Дніпропетровського металургійного інституту. У 1948—1976 роках працював в Інституті чорної металургії в Дніпропетровську.

Помер на 73-му році життя 11 березня 1975 року в Дніпропетровську, похований на Запорізькому кладовищі (надгробок-горельєф роботи Юрія Павлова).

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Автор понад 500 наукових робіт, понад 40 авторських свідоцтв на винаходи. Наукові роботи присвячені теорії прокатки, удосконаленню прокатного устаткування, розробці нових технологічних процесів. Серед учнів академіка Чекмарьова, зокрема, професори Олександр Грудєв, Валентин Данченко, Володимир Мелешко тощо. Підготував близько 4 тисяч інженерів-прокатників[3].

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Іменем Олександра Чекмарьова названа вулиця у Дніпрі (Академіка Чекмарьова) та одна з гірських вершин Паміру[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Чекмарёв Александр Петрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Чекмарёв Александр Петрович // Чекмарёв Александр Петрович / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. а б Чекмарьов Олександр Петрович — ВУЕ

Джерела

[ред. | ред. код]