Червоне (Бориспільський район)
село Червоне | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Київська область | ||||
Район | Бориспільський район | ||||
Тер. громада | Яготинська міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA32040210360019096 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1728[1] | ||||
Населення | 521 | ||||
Площа | 2 км² | ||||
Густота населення | 260,5 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 07721 | ||||
Телефонний код | +380 4575 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°21′22″ пн. ш. 31°56′49″ сх. д. / 50.35611° пн. ш. 31.94694° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
125 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 07721, Київська обл., Яготинський р-н, с. Червоне, вул. Шевченка, 1 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Червоне́ (раніше Пречіська Слобода, Пречиска, Пречисте, Пречистка, Пречистки, Пречістки) — село в Україні, в Бориспільському районі Київської області. Населення становить 521 осіб. Входить до складу Яготинської міської громади.
За часів козаччини було відоме як слобода Пречиська і належала до Яготинської сотні Переяславського полку Війська Запорозького.[2]
За описом Київського намісництва 1781 року слобода відносилось до Пирятинського повіту цього намісництва, і у ній нараховувалось 22 хати. [3]
За книгою Київського намісництва 1787 року у слободі проживало 46 осіб і була у володінні гвардії капітан-поручника графа Іллі Безбородька. Описаний також хутір Пречисний у якому було 24 особи, належав «полковника Петра Новицького жінці Олені»[4]
Слобода є на мапі 1787 року.[5]
З ліквідацією Київського намісництва село як і увесь Пирятинський повіт перейшло до складу Полтавської губернії.
2001 року, стався спалах антраксом (сибіркою) у селі Червоне та у селищі Лозовий Яр Яготинського району Київської області. Зареєстрували хворобу загалом у 8 людей. Один із хворих встиг виїхати до Рівненської області.[6]
З 2020 року входить в склад Яготинської міської громади.
- ↑ Мартиролог, Київська, 1164 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 січня 2021. Процитовано 14 листопада 2019.
- ↑ Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 220-221. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020.
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. - С. 114
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. - С. 265
- ↑ Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021.
- ↑ Сибірка. Вікіпедія (укр.). 15 травня 2024. Процитовано 27 вересня 2024.
Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |