Пулинський район
| Пулинський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
Колишній район на карті Волинська округа УРСРКиївська область Житомирська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  СРСР Україна
| ||||
| Область: | Волинська округа УРСР Київська область Житомирська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 1825400000 | ||||
| Утворений: | 7 березня 1923 року | ||||
| Ліквідований: | 19 липня 2020 року | ||||
| Населення: | ▲26600 | ||||
| Площа: | 855 км² | ||||
| Густота: | 31.1 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-4131 | ||||
| Поштові індекси: | 12000—12056 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Пулини | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 19 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Селища: | 1 | ||||
| Села: | 65 | ||||
| Районна влада | |||||
| Вебсторінка: | Офіційний вебсайт | ||||
| Адреса: | вул. Шевченка, 104, смт Пулини, Пулинський р-н, Житомирська обл., 12001 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Пулинський район (1935—2016 роки — Червоноармійський) — колишня адміністративно-територіальна одиниця Волинської округи, УСРР, Київської і Житомирської областей УРСР та України з адміністративним центром у смт Пулини. Населення становить 26 600 осіб (на 15.08.2016). Площа — 855 км². Утворений в 1923 році.
Межує на сході з Черняхівським, на північному сході — з Хорошівським; на півночі — з Ємільчинським; на північному заході — з Новоград-Волинським; на заході — з Баранівським, на південному заході — з Романівським, на півдні — з Житомирським районами.
Належить до зони Житомирського Полісся з точки зору фізико-географічного районування та до Волинського Полісся з точки зору історично-культурного поділу.
Тут переважають піщані та дерново-підзолисті супіщані ґрунти.
Корисні копалини: торф, каолін, уран, глина, пісок;
Річки: Тенька, Тня, Лісова Кам'янка, Ірша, Тартак, Світлиця-
Станом на 1925 рік проживало:
| Національність | Кількість, осіб | Відсотки, % |
|---|---|---|
| Українців | 26954 | 51,9 % |
| Євреїв | 2113 | 4,07 % |
| Німців | 14821 | 28,5 % |
| Поляків | 7377 | 14,2 % |
| Чехів | 234 | 0,45 % |
| Росіян | 415 | 0,79 % % |
| Всього | 51914 | 100 % |
За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення району становила 31 656 осіб, з них українців — 23 744, росіян — 2 106, німців — 1 885, євреїв — 1 013, поляків — 2 352, інших — 556[1].
Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:
Район утворений 7 березня 1923 року в складі Житомирської округи Волинської губернії з 21 сільської ради Пулинської волості Житомирського повіту та Курненської волості Новоград-Волинського повіту.
3 червня 1930 року район було реорганізовано в Пулинський національний (німецький) район, (нім. Deutscher Kreis Pulin; рос. Пулинский немецкий район) — адміністративно-територіальна одиниця, німецький національний район Української Соціалістичної Радянської Республіки, створений в рамках політики коренізації, з центром у містечку Пулини.
До 14 вересня 1930 — у складі Волинської округи, з вересня 1930 по лютий 1932 підпорядкований центру, з лютого 1932 по 1935 — у складі Київської області, із 4 травня 1935 — Новоград-Волинської округу Житомирської області.
В нього були включені 30 сільських рад, які раніше знаходилися не території Пулинського та Володарського районів Волинської округи, а також Барашівського району Коростенської округи.
Внаслідок Голодомору 1932—1933 за даними різних джерел, у районі загинуло 535 чол., імена яких на сьогодні встановлено[3].
У 1935 році Пулинський німецький район був ліквідований «в зв'язку з економічною слабкістю» за постановою Політбюро КП(б)У «Про Мархлевський і Пулинський райони» від 17 вересня 1935 року і за постановою ВУЦВК під аналогічною назвою від 3 жовтня 1935 р.
У 1935 році з частин розформованих Мархлевського і Пулинського районів і частини Новоград-Волинського району утворено Червоноармійський район з адміністративним центром в Червоноармійську. Решта території розформованого Пулинського району ввійшла до Барашівського, Володарсько-Волинського, Черняхівського районів і Житомирської міськради[4].
До складу новоствореної Житомирської області увійшов 22 вересня 1937 року.
В 1941-43 роках територія району входила до складу гебітскомісаріату Звягель Генеральної округи Житомир. Було утворено 8 сільських управ.
30 грудня 1962 року район було розформовано, територію поділено між Ємільчинським, Новоград-Волинським та Черняхівським районами. Відновлений 8 грудня 1966 року[5].
19 травня 2016 року районові повернено історичну назву — Пулинський[6].
Ліквідований відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»[7].
Адміністративно-територіально район поділяється на селищну та 3 сільських об'єднаних територіальні громади і сільську раду, які об'єднують 67 населених пунктів та підпорядковані Пулинській районній раді. Адміністративний центр — смт Пулини[8].
Територією району проходить автошлях E40М06.
Мережа загальноосвітніх навчальних закладів нараховує: 30 загальноосвітніх навчальних закладів, в тому числі 4 — І ступеня, 13 — І-ІІ ступеня, 12 — І-ІІІ ступеня, 1 гімназія, 1 професійно-технологічний ліцей, школа мистецтв, 2- ДЮСШ, в яких навчається 2966 дітей.
У школах працює 464 вчителі та 40 педпрацівників дитячих дошкільних закладів. Комп'ютеризовано усі ЗОШ І-ІІІ ступеня.
Охоплено профільним навчанням вісім шкіл за такими напрямками: суспільно-гуманітарний, природничо-математичний, технологічний, спортивний. Функціонує 15 дитячих садків, ними охоплено 455 дітей дошкільного віку.
В районі працює центральна районна лікарня на 105 ліжок, дільнична лікарня (с. Соколів) на 15 ліжок, 5 сільських лікарських амбулаторій, 14 фельдшерсько-акушерські пункти, 21 фельдшерські пункти. При райполіклініці організовано дільницю загальної практики сімейної медицини.
Зараз в районі діє 69 закладів культури: районний будинок культури, 4 бібліотеки, школа мистецтв, 18 сільських Будинків культури, 24 сільські клуби, 22 сільські бібліотеки та районна картинна галерея «Пулинські барви».
Пулинська музична школа відкрита в 1969 році. Директором школи був призначений І. Ф. Мамайчук. За час роботи школи повний курс навчання пройшли близько 450 випускників. Близько 20 працюють викладачами в галузі культури, освіти.
На території району нараховується 67 пам'яток історії та культури місцевого значення, у тому числі 8 пам'яток археології і 2 пам'ятки природи — Тетеревиний тік і Яремів ліс. Діє в навчальних закладах 7 музеїв різного спрямування. В Очеретянській ЗОШ І-ІІ ступеня імені К. М. Новрузалієва функціонує комплекс музеїв: Великої Вітчизняної війни, історії села, школи, природи та 2 виставкові зали.
На території району діє 33 релігійні організації, які представляють 6 конфесійних напрямків. Відправляються служби в 32 кам'яних та дерев'яних культових спорудах.
Спортивні об'єкти району налічують: 1 стадіон в смт. Пулини, 23 спортивні майданчики, 20 футбольних полів, 9 спортивних залів, 15 приміщень для занять фізичною культурою, 1 поле зі штучним покриттям.
За 10 місяців 2016 року валове виробництво сільгосппродукції становить 68,3 млн грн, що на 134 % більше відповідного періоду минулого року. Зважаючи на несприятливі погодні умови, урожайність зернових залишилася на рівні минулого року і у середньому по району становить 20,7 ц/га.
Посів озимих зернових культур проведено на площі 3932 га, що становить 90 % до запланованих площ. Господарства району для сортозміни і сортооновлення закупили 90 тонн елітного насіння озимих культур.
Тваринництвом в районі займаються 14 сільгосппідприємств району. Поголів'я ВРХ становить 1438 голів, у тому числі — 912 корів, свиней нараховується 3050 та 96 тис. поголів'я птиці. За 10 місяців 2016 року вироблено 1552 т молока (на 11 % більше минулого року), м'яса вирощено 1657 т (на 7 % більше від минулого року). Досить непоганими є середньодобові прирости по ВРХ — 502 г та у свиней — 511 г. Удій на фуражну корову становить 2100 кг, що на 297 кг більше, ніж у минулому році[9]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Пулинського району були створені 53 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 66,65 % (проголосували 11 386 із 17 083 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 51,19 % (5 829 виборців); Юлія Тимошенко — 21,74 % (2 475 виборців), Олег Ляшко — 9,97 % (1 135 виборців), Сергій Тігіпко — 6,46 % (735 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,99 %.[10]
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська) . Процитовано 17 березня 2023.
- ↑ Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.
- ↑ Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир: «Полісся», 2008. — с.772. Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ s:ЗЗНРСУСРСР/1935/1/56/Про розформування Мархлєвського і Пулінського районів і про утворення Червоноармійського району Київської області
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 31, 539, 540, 617, 620. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 22 жовтня 2020.
- ↑ Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 22 жовтня 2020.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 28 грудня 2020.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Пулинського району на сайті Верховної Ради України
- ↑ День працівників сільського господарства
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 17 березня 2016.
- Новини Пулинського району «Чортоліси.zt.ua»
- Довгалюк Андрій — з життя району.
- Погода в смт. Пулини
- Картка на сайті ВР[недоступне посилання з липня 2019]
- Офіційний вебсайт ПУЛИНСЬКОЇ районної державної адміністрації та районної ради
- Пулинський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)
- Національні меншини в Україні 1920–1930-ті роки. Істрико-картографічний атлас. Київ, 1996.
- Нові адміністративні райони УСРР: Статистичний довідник. Х., 1930;
- Райони УСРР, т. 1: Статистичний довідник. К., 1936;
- Національні процеси в Україні: історія і сучасність: Документи і матеріали: Довідник, ч. 2. К., 1997;
- Ченцов В. В. Трагические судьбы: Политические репрессии против немецкого населения Украины в 1920–1930-е годы. М., 1998;(рос.)
- Немцы в России: Энциклопедия, т. 1. М., 1999.(рос.)
| Новоград-Волинський район | Ємільчинський район | Хорошівський район |
| Баранівський район | 
|
Черняхівський район |
| Романівський район | Житомирський район |
 Населені пункти колишнього Пулинського району (до 2020 року) | |
|---|---|
| Смт | |
| Селища | |
| Села | Андріївка · Бабичівка · Березова Гать · Білка · Будище · Буряківка · Великий Луг · Веселе · Веснянка · Видумка · В'юнки · В'язовець · Грузливець · Гута-Юстинівка · Зелена Діброва · Зелена Поляна · Івановичі · Калиновий Гай · Колодіївка · Корчівка · Кошелівка · Курне · Липівка · Мартинівка · Мирне · Молодіжне · Муравня · Нарцизівка · Неборівка · Новий Завод · Новини · Олізарка · Очеретянка · Павлівка · Підлісне · Поплавка · Пулино-Гута · Радецька Болярка · Радецьке Будище · Рудокопи · Сколобів · Слобідка · Соколів · Стара Олександрівка · Стара Рудня · Старий Майдан · Стрибіж · Тартачок · Теньківка · Тетірка · Трудове · Ужівка · Улашанівка · Ходорівка · Цвітянка · Червоносілка · Чернявка · Чехівці · Шереметів · Юлянівка · Ягодинка · Ялинівка · Ясенівка · Ясна Поляна · Ясногірка |