Перейти до вмісту

Чернова Мар'яна Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Чернова Мар'яна Володимирівна
Народилася16 квітня 1923(1923-04-16) Редагувати інформацію у Вікіданих
Охтирка, Охтирський район, Богодухівська округа, Харківська губернія, Українська СРР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла27 листопада 1982 (59 років)
ПохованняПокотилівка Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмистецтвознавиця Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materХДУ імені О. М. Горького (1946)
Харківський державний театральний інститут (1949) Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладХарківський художній музей Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіЧеркашин Роман Олексійович і Зубар Михайло Іванович Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоСпілка радянських художників України (1982) Редагувати інформацію у Вікіданих

Мар'я́на Володи́мирівна Черно́ва (нар. 16 квітня 1923, Охтирка — пом. 29 листопада 1982, Харків) — український радянський мистецтвознавець; член Харківської організації Спілки радянських художників України від 1965 року[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 16 квітня 1923 року в місті Охтирці (нині Сумська область, Україна). Впродовж 1943—1946 років навчалася у Харківському університеті імені О. М. Горького; впродовж 1944—1949 років — у Харківському інституті театрального мистецтва (викладачі Аркадій Плетньов, Ромаш Черкашин, Михайло Зубар).

Протягом 1950—1980 років працювала науковим співробітником[en], завідувачем відділу дожовтневого мистецтва у Харківському художньому музеї); одночасно у 19541956 роках викладала у Харківській дитячій художній школі імені Іллі Рєпіна[1].

Поховання родини Чернових на Покотилівському кладовищі.

Жила в Харкові в будинку на вулиці Пушкінській (нині Григорія Сковороди) № 67, квартира № 20. Померла в Харкові 27 січня 1982 року[1]. Похована на кладовищі смт Покотилівки Харківського району Харківської області, поруч з батьком і матір'ю .

Роботи

[ред. | ред. код]

Працювала в галузі мистецтвознавства та художньої критики. Серед праць:

  • «У художників України» / «Творчество», 1960, № 8;
  • «Щодо історії створення картини І. Ю. Рєпіна „Запорожці“» / «Искусство», 1962, № 12;
  • «Забуте ім'я» / «Художник», 1963, № 12;
  • монографія «Дмитро Іванович Безперчий» (Київ, 1963);
  • «Художник і глядач»/ «Прапор», 1964, № 11;
  • «Борис Васильович Косарєв» (Київ, 1969);
  • «Художньо-меморіальний музей І. Ю. Рєпіна в Чугуєві» (Харків, 1969);
  • «Микола Леонідович Рябінін» (Київ, 1973);

Авторка низки каталогів, путівників, буклетів, в тому числі щодо пам'ятника Тарасу Шевченкові в Харкові[2], художньо-критичних статей про архітектора Олексія Бекетова, а також статей для видання Української радянської енциклопедії[1].

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Спогади щодо Мар'яни Чернової залишив харківський краєзнавець Микола Олександрович Корж у своїй автобіографічній повісті «На віку, як на довгій ниві» (2001)[3].

У 2012 році консалтинговою групою «Рубаненки і партнери» в рамках проекту «Харківські династії»  у «Вітальні на Дворянській» була проведена виставка «Чернови: шість поколінь»[4].Певна інформація щодо персоналії наведена на сайті Охтирської державної районної адміністрації у рубриці « Видатні співвітчизники»[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Художники Харківщини. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 24 серпня 2007.
  2. Памятник Т. Г. Шевченко в Харькове. kharkov.vbelous.net. Архів оригіналу за 23 жовтня 2019. Процитовано 2 жовтня 2019.
  3. Корж, Микола Олександрович (2001). На віку, як на довгій ниві : автобіогр. повість (українською) . Харків: Майдан. с. 101, 103.
  4. Больше века в одном зале: шесть поколений — одна династия. www.mediaport.ua (рос.). Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 2 жовтня 2019.
  5. oht.sm.gov.ua - Видатні співвітчизники. oht.sm.gov.ua. Процитовано 15 листопада 2022.

Література

[ред. | ред. код]