Чус Лампреаве
Чус Лампреаве | |
---|---|
María Jesús Lampreave Pérez | |
Дата народження | 11 грудня 1930 |
Місце народження | Мадрид, Іспанія |
Дата смерті | 4 квітня 2016 (85 років) |
Місце смерті | Альмерія, Андалусія, Іспанія[1] |
Громадянство | Іспанія |
Професія | акторка, кіноакторка |
Нагороди | |
IMDb | ID 0483942 |
Марія Хесус Лампреаве Перес (ісп. María Jesús Lampreave Pérez, більш відома як Чус Лампреаве, ісп. Chus Lampreave; 11 грудня 1930, Мадрид — 4 квітня 2016, Альмерія) — іспанська акторка кіно та телебачення.
Народилася 11 грудня 1930 року у Мадриді. По закінченні школи вивчала живопис в Королівській академії витончених мистецтв Сан-Фернандо. 1958 року дебютувала в кіно, з'явившись у невеликій ролі в фільмі «Квартирка» Марко Феррері. 1973 року почала зніматися на телебаченні. Після того зіграла більш ніж в півсотні фільмів у самих іменитих режисерів Іспанії — Луїса Гарсії Берланги, Фернандо Труеби та Педро Альмодовара, у якого знялася в 10 картинах[2].
1992 року отримала премію Гойя як найкраща акторка другого плану за роль у фільмі «Прекрасна епоха» Труеби.
2001 року удостоєна урядом Іспанії Золотої медалі за заслуги в образотворчому мистецтві (ісп. Medalla de Oro al Mérito en las Bellas Artes)[3].
На Каннському кінофестивалі 2006 року розділила приз за найкращу жіночу роль зі своїми партнерками по стрічці «Повернення» Альмодовара — Пенелопою Крус, Кармен Маурою, Лолою Дуеньяс, Бланкою Портільйо та Йоханою Кобо.
2012 року виступила сценаристом короткометражного фільму «La lectora de coños» Бенхи де ла Роси.
Чус Лампреаве померла 4 квітня 2016 року в лікарні Торрекарденас у місті Альмерія в 85-річному віці[4].
1960 року Лампреаве вступила у шлюб з Еусебіо Морено де лос Ріосом. У пари народилися двоє дітей — син Дієго, біолог, та дочка Лаура (1963— померла у листопаді 1996 року від тяжкої хвороби). Шлюб тривав до смерті чоловіка 2 липня 2015 року[5].
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1958 | ф | Квартирка | El pisito | Аделіна |
1960 | ф | Інвалідний візок | El cochecito | Іоданда |
1963 | ф | Кат | El verdugo | відвідувачка |
1971 | ф | Моя прекрасна сеньйорита | Mi querida señorita | племінниця Чус |
1974 | ф | Кохання капітана Брандо | El amor del capitán Brando | дружина алькальда |
1977 | ф | Національна зброя | La escopeta naciona | Віті |
1980 | ф | Національне надбання | Patrimonio nacional | Віті |
1981 | с | Сервантес | Cervantes | черниця |
1982 | ф | Національне III | Nacional III | Віті |
1984 | ф | Темні звички | Entre tinieblas | сестра Каналізаційний Щур |
1984 | ф | За що мені це? | ¿Qué he hecho yo para merecer esto? | бабуся |
1984 | ф | Таємний сад | El jardín secreto | Марія |
1984 | ф | Епілог | Epílogo | Фло-Фло |
1984 | с | Тереза де Хесус | Teresa de Jesús | служниця |
1986 | ф | Матадор | Matador | Пілар |
1985 | ф | Зраджуй і неважливо з ким | Sé infiel y no mires con quién | Адела Мора |
1985 | ф | Лулу вночі | Lulú de noche | аптекарка |
1986 | ф | Рік пробужденея | El año de las luces | донья Трансіто |
1987 | ф | Радісне життя | La vida alegre | сусідка |
1987 | ф | Маври і християни | Moros y cristianos | Антонія |
1988 | ф | Зачекай мене на небі | Espérame en el cielo | Емілія |
1988 | ф | Жінки на межі нервового зриву | Mujeres al borde de un ataque de nervios | консьєржка-свідок Єгови |
1988 | ф | Одного світанку замало | Amanece, que no es poco | Каталіна Альварес |
1988 | ф | Спуститися по покупки | Bajarse al moro | донья Антонія |
1990—1991 | с | Єва і Адам, шлюбна агенція | Eva y Adán, agencia matrimonial | Луїса |
1992 | ф | Прекрасна епоха | Belle Époque | донья Асун |
1992 | ф | Супернова | Supernova | Авеліна |
1994 | ф | Всіх до в'язниці | Todos a la cárcel | Чус |
1995 | ф | Сім тисяч днів разом | Siete mil días juntos | Софія |
1995 | ф | На землі, як на небі | Así en el cielo como en la tierra | донья Асунсьйон |
1995 | ф | Квітка моєї таємниці | La flor de mi secreto | мати Лео |
1998 | ф | Ідеальна партнерка | Una pareja perfecta | донья Кука |
1998 | ф | Торренте, дурна рука закону | Torrente, el brazo tonto de la ley | Реме |
1998 | с | Сестри | Hermanas | мати-засновниця |
2001 | ф | Торренте 2: Місія в Марбельї | Torrente 2: Misión en Marbella | Реме |
2002 | ф | Точки дотику | El florido pensil | донья Пепа |
2002 | ф | Поговори з нею | Hable con ella | медсестра |
2004 | ф | Скажи «так» | Di que sí | мати Віктора |
2006 | ф | Повернення | Volver | тітка Паула |
2008 | ф | Фірмова страва | Fuera de carta | Селія, мати Максі |
2009 | ф | Розірвані обійми | Los abrazos rotos | консьєржка |
2012 | ф | Художник і його модель | El artista y la modelo | Марія |
2012—2013 | с | Феномени | Fenómenos | Амелія |
2014 | ф | Торренте 5: Операція Євровегас | Torrente 5: Operación Eurovegas | Реме |
2015 | кф | Я, президент | Yo, presidenta | Пілар |
- 2006 — Найкраща акторка (Повернення, спільно з іншими акторками фільму).
- 1984 — Номінація на найкращу акторку другого плану (За що мені це?).
- 1988 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Зачекай мене на небі).
- 1989 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Спуститися по покупки).
- 1992 — Найкраща акторка другого плану (Прекрасна епоха).
- 1995 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Квітка моєї таємниці).
- 2012 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Художник і його модель).
- 1984 — Номінація на найкращу кіноакторку (За що мені це?)
- 1986 — Номінація на найкращу кіноакторку (Рік пробуждення, Лулу вночі, Матадор).
- 1988 — Номінація на найкращу кіноакторку (Зачекай мене на небі, Жінки на межі нервового зриву).
- 1990 — Номінація на найкращу телеакторку (Єва і Адам, шлюбна агенція).
- 2005 — Премія за життєві досягнення.
Спілка акторів Іспанії
- 1995 — Номінація на найкращу кіноакторку другого плану (Квітка моєї таємниці).
- 2006 — Найкраща кіноакторку другого плану (Повернення).
- 2008 — Номінація на найкращу кіноакторку другого плану (Фірмова страва).
- 2012 — Номінація на найкращу кіноакторку другого плану (Художник і його модель).
- ↑ http://www.lavozdealmeria.es/Noticias/103852/5/Fallece-en-Almer%C3%ADa-Chus-Lampreave
- ↑ Chus Lampreave, secundaria de lujo con muchas películas y pocas entrevistas. El Huffington Post (ісп.). 4 квітня 2016. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 8 березня 2020.
- ↑ https://www.boe.es/diario_boe/txt.php?id=BOE-A-2001-3367
- ↑ Fallece en Almería Chus Lampreave. www.lavozdealmeria.com (ісп.). Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 8 березня 2020.
- ↑ Chus Lampreave: la tragedia personal detrás de la sonrisa de una gran cómica. El Confidencial (ісп.). 4 квітня 2016. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 8 березня 2020.