Шабельницька волость
Зовнішній вигляд
Шабельницька волость | ||||
Центр | Шабельники | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 4851 (1886) | |||
Населення | 4923 осіб (1886) | |||
Густота | 92.9 осіб / км² | |||
Шабельницька волость — адміністративно-територіальна одиниця Чигиринського повіту Київської губернії з центром у селі Шабельники.
Станом на 1886 рік складалася з 4 поселень, 4 сільських громад. Населення — 4923 осіб (2352 чоловічої статі та 2571 — жіночої), 748 дворових господарства[1].
На 1900 рік складалася із сіл Боровиця, Бужин, Тарасівка, Шабельники. Впродовж 1959-1961 рр. теориторію волості було затоплено водами Кременчуцького водосховища. Село Боровиця було перенесене на високий берег, інші села зникли повністю.
Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
---|---|---|
Сільських громад | 4707 | 2459 |
Приватної власності | 9 | 2 |
Іншої власності | 135 | 101 |
Загалом | 4851 | 2562 |
Поселення волості:
- Шабельники — колишнє державне село при річці Дніпро за 15 верст від повітового міста, 2836 осіб, 458 двори, православна церква, 2 школи, 2 постоялих будинки, 2 лавки.
- Бужин — колишнє державне село при річці Дніпро, 686 осіб, 102 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Мордва — колишнє державне село, 760 осіб, 124 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Погорільці — колишнє державне село при річці Тясмин, 587 осіб, 587 дворів.
Старшинами волості були:
- 1909—1910 роках — Захар Дем'янович Меркотан[2],[3];
- 1912—1913 роках — Феодосій Архипович Леженко[4],[5];
- 1915 року — Костянтин Демидович Іщенко[6].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Юзеф Кшивіцький, Szabelniki, wieś u podnóża gór naddnieprowskich // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 753. (пол.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |