Златопільська волость
Зовнішній вигляд
Златопільська волость | ||||
Центр | Златопіль | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 7122 (1886) | |||
Населення | 14 385 осіб (1886) | |||
Густота | 184.9 осіб / км² | |||
Златопільська волость — адміністративно-територіальна одиниця Чигиринського повіту Київської губернії з центром у містечку Златопіль.
Станом на 1886 рік складалася з 4 поселень, 6 сільських громад. Населення — 14385 осіб (7065 чоловічої статі та 7320 — жіночої), 876 дворових господарства[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
---|---|---|
Сільських громад | 2874 | 2209 |
Приватної власності | 4125 | 2432 |
Іншої власності | 123 | 106 |
Загалом | 7122 | 4747 |
Поселення волості:
- Златопіль (Гуляйполе) — колишнє власницьке містечко при річці Турія за 90 верст від повітового міста, 684 особи, 86 дворів, 2 православні церкви, костел, синагога, 2 єврейських молитовних будинки, 2 прогімназії: чоловіча з домовою церквою та жіноча, лікарня, богодільня, 8 постоялих дворів, 11 постоялих будинків, 125 лавок, базари, 6 кузень, паровий, водяний, 5 вітряних і 6 кінських млинів, 3 ярмарки на рік: троїцький, 16 серпня та 12 листопада.
- Листопадове — колишнє власницьке село при річці Турія, 701 особа, 180 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, вітряний млин.
- Турія — колишнє власницьке село, 1918 осіб, 429 дворів, 2 православні церкви, школа, 2 постоялих будинки, лавка, водяний і 2 вітряний млин, винокурний завод.
Старшинами волості були:
- 1909—1910 роках — Всеволод Трохимович Швець[2],[3];
- 1912 року — Іпатій Олександрович Ставянко[4];
- 1913 роках — Арсен Васильович Бараненко[5];
- 1915 року — Григорій Кузьмич Нестеренко[6].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |