Шапошников Євген Іванович
Євген Іванович Шапошников | |
---|---|
Евгений Иванович Шапошников | |
Народження | 3 лютого 1942 Великий Лог, Аксайський район, Ростовська область |
Смерть | 8 грудня 2020 (78 років) Москва, Росія коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) |
Поховання | Троєкуровське кладовище |
Країна | СРСР→ Росія |
Приналежність | Радянська армія |
Рід військ | ВПС СРСР |
Освіта | Харківське вище військово-авіаційне училище льотчиків, Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна |
Роки служби | 1959—1993 |
Партія | КПРС |
Член | ЦК КПРС |
Звання | Маршал авіації |
Командування | Міністр оборони, головнокомандувач ВПС СРСР, 16-та повітряна армія |
Війни / битви | Афганська війна |
Нагороди | |
Шапошников Євген Іванович у Вікісховищі |
Євген Іванович Шапошников (* 3 лютого 1942, хутір Великий Лог, Аксайський район Ростовська область — 8 грудня 2020) — радянський та російський військовий і політичний діяч, маршал авіації (26 серпня 1991 року), останній міністр оборони СРСР (серпень 1991 — лютий 1992), головнокомандувач Об'єднаних Збройних Сил СНД (1992—1993), головнокомандувач ВПС — заступник міністра оборони СРСР (1990—1991). Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках.
Останній, хто мав звання маршала роду військ СРСР. Останній (за датою) в історії СРСР, кому було надано військове звання «маршал авіації» і взагалі зі словом «маршал» у найменуванні рангу.
Шапошников Євген Іванович народився 3 лютого 1942 року на хуторі Великий Лог Аксайського району Ростовської области. 1963 року закінчив Харківське вище військово-авіаційне училище льотчиків імені двічі Героя Радянського Союзу С. І. Грицевця. Член КПРС з 1963 року.
Офіцерську службу розпочав у Прикарпатському військовому окрузі. З 1963 року був льотчиком, старшим льотчиком та штурманом полку, командував ескадрильєю. 1966 року поступив на навчання до Військово-повітряної академії ім. Ю. А. Гагаріна, яку закінчив у 1969. У період із 1971 по 1975 рік служив заступником командира авіаційного полку з політичної частини, потім командиром авіаційного полку. У 1975 році повернувся до Прикарпатського військового округу на посаду заступника командира авіаційної винищувальної дивізії, потім став командиром дивізії. У 1979 році призначений заступником командувача військово-повітряних сил Прикарпатського військового округу. У 1984 році закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних сил СРСР.
У 1984 році посів посаду заступника командувача ВПС Одеського військового округу, а з 1985 року — командувач ВПС Одеського військового округу.
У 1987 році Шапошников призначений командувачем ВПС Групи радянських військ у Німеччині. З 1988 року очолив 16-ту повітряну армію у складі Групи радянських військ у Німеччині. У 1988 році призначений першим заступником головнокомандувача ВПС, а 13 липня 1990 року — головнокомандувачем ВПС — заступником міністра оборони СРСР.
23 серпня 1991 року, після провалу ГКЧП, президент Горбачов підписав указ про призначення Шапошникова міністром оборони СРСР і виніс це рішення на розгляд сесії Верховної Ради СРСР. 26 серпня Шапошникову присвоєно військове звання маршал авіації. 29 серпня Верховна Рада СРСР, згідно з пунктом 3 статті 113 Конституції СРСР, затвердила кандидатуру Шапошникова міністром оборони. 23 серпня вийшов із КПРС і сприяв департизації Збройних сил СРСР. З 1 жовтня до 25 грудня 1991 — член Ради оборони при президенті СРСР.
З листопада 1995 до березня 1997 року працював генеральним директором «Аерофлоту».
Був помічником президента Росії.
З 2003 року входив до керівництва ДКБ Сухого.
8 грудня 2020 року останній радянський міністр оборони маршал авіації Шапошников Євген Іванович помер у Москві у віці 78 років. За даними ЗМІ, причиною смерті стала коронавірусна інфекція. Похований на Троєкурівському цвинтарі.
- орден Пошани (Російська Федерація) (2.02.2002)
- орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» ІІ ст.
- орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» ІІІ ст.
- орден Червоної Зірки
- медалі
- Заслужений військовий льотчик Російської Федерації (1992)
- Помер останній міністр оборони СРСР /Гордон, 8.12.2020/ [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Біографія [Архівовано 15 листопада 2005 у Wayback Machine.]
- Народились 3 лютого
- Народились 1942
- Померли 8 грудня
- Померли 2020
- Померли в Москві
- Поховані на Троєкурівському цвинтарі
- Члени КПРС
- Члени ЦК КПРС
- Маршали авіації (СРСР)
- Кавалери ордена Пошани (Російська Федерація)
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Кавалери ордена «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» II ступеня
- Кавалери ордена «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» III ступеня
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Нагороджені медаллю «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені ювілейною медаллю «300 років Російському флоту»
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 850-річчя Москви»
- Нагороджені медаллю «Ветеран Збройних сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «50 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «60 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «70 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» 1 ступеня
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» 2 ступеня
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» 3 ступеня
- Нагороджені медаллю «За зміцнення бойової співдружності»
- Голови радянського військового відомства
- Уродженці Аксайського району
- Секретарі Ради Безпеки Російської Федерації
- Померли від COVID-19 у Росії