Перейти до вмісту

Шарль Жак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шарль Жак
Charles-Émile Jacque
Автопортрет, офорт 1846 р.
При народженніCharles-Émile Jacque
Народження23 травня 1813(1813-05-23)
Військова школа, VII округ Парижа, Франція[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть7 травня 1894(1894-05-07) (80 років)
 Париж
ПохованняПер-Лашез[1][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
НаціональністьФранція Франція
КраїнаФранція
Жанрпобутовий жанр, анімалістичний жанр
НавчанняПариж, Барбізон
ДіяльністьАнімаліст, ілюстратор, майстер офорту, художник, художник-гравер, фотограф, графік, візуальний митець Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямокреалізм
ВпливБарбізонська школа
ЧленБарбізонська школа[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Творипобутова картина, анімалістичний жанр
ДітиÉmile Jacqued і Fédéric Jacqued Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриLéon Jacqued Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекціїгалерея Бельведер, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Фінська національна галерея, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Національний музей образотворчого мистецтва Квебекуd[6], Музей мистецтва Метрополітен[7], Музей витончених мистецтв, Амстердамський музейd, Національні галереї Шотландіїd, Krannert Art Museumd, Sheffield Galleries and Museums Trustd, Aberdeen Art Galleryd, Perth Art Galleryd, Музей Ізабелли Стюарт Гарднер, Художній музей Волтерс, Бруклінський музей, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Музей мистецтв Філадельфії, Міннеаполіський інститут мистецтва, Ермітаж, Реймський музей образотворчого мистецтваd, Музей мистецтв Індіанаполіса, Національний музей образотворчого мистецтва[8], Музей образотворчих мистецтв, Музей мистецтв Карнегіd, Rijksmuseum Twenthed, Музей мистецтв Цинциннаті, Художня галерея Єльського університету, Музей Фіцвільяма, Hungarian National Galleryd, Музей образотворчих мистецтв, Moravian Gallery in Brnod, Клівлендський музей мистецтв, Міський музей (Амстердам), Rhode Island School of Design Museumd, Детройтський інститут мистецтв, Brest’s Museum of Fine Artsd, Художня галерея Йослинd, Музей образотворчих мистецтв, Allen Memorial Art Museumd, Santa Barbara Museum of Artd, Chrysler Museum of Artd, Художній музей Мілвокі, Galleria d'arte moderna di Milanod, USC Fisher Museum of Artd, Національна галерея Ірландії, Музей мистецтв Толедо, The Mesdag Collectiond, Arnot Art Museumd, Henry Art Galleryd, Tacoma Art Museumd, Музей д'Орсе, Музей мистецтва Епплтона, Зібрання Баррелаd, Музей Боуз, Memorial Art Galleryd, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Southampton City Art Galleryd, Ашмолеан музей, Музей образотворчих мистецтв, Heckscher Museum of Artd, Tweed Museum of Artd, Utah Museum of Fine Artsd, Flint Institute of Artsd, Mildred Lane Kemper Art Museumd, Singer Larend, Vanderbilt Museum of Artd, Інститут мистецтв Кларкаd, Музей витончених мистецтв Парижаd, Musée d'art et d'histoire de Langresd, Музей образотворчих мистецтв (Безьє), Гарвардський художній музей, Princeton University Art Museumd, Художній музей Фогга[d], Paisley Museumd, Mills College Art Museumd, Towneley Hall Art Gallery and Museumd, Oglethorpe University Museum of Artd, Музей витончених мистецтв Поd, Гантінгтонська бібліотека, Munsond, Landesmuseum Hannoverd, Musée d'art moderne (Saint-Étienne)d, Нью-Йоркська публічна бібліотека, Musée Denond, Art Gallery of Hamiltond, Picker Art Galleryd, Royal Pump Roomsd, Нантський музей образотворчого мистецтва, Музей Ґетті, Print Collectiond[9], Монреальський музей красних мистецтв, Музей Нортона Саймона, Галерея мистецтв Коркоран, Балтиморський музей мистецтв, Wadsworth Atheneum Museum of Artd, Національний музей витончених мистецтв Чилі, Художня галерея Онтаріо, Yamanashi Prefectural Museum of Artd, Musea Brugged[10], Wisbech and Fenland Museumd, Museum de Fundatied, Glasgow Museums Resource Centred і Музей витончених мистецтв (Труа) Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
CMNS: Шарль Жак у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Шарль Жак (фр. Charles Jacque 23 травня, 1813 — 7 травня, 1894) — французький художник, гравер, ілюстратор, карикатурист XIX ст.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з сільської родини і мав бідне дитинство. Батьки віддали хлопця у майтерню графіка, аби той навчився якомусь ремеслу. Відомо, що він опановував графічні технології і виготовляв мапи. 1830 року його батьки оселились в Бургундії. Хлопець розчарувався у навчанні і часто повертався у Бургундію. Практично на цьому його художнє навчання закінчилося.

Солдатська служба

[ред. | ред. код]

Аби заробляти на життя, Шарль Жак подався у солдати і був переправлений у Бельгію. Служба тривала сім років і молодик дослужився до звання капрала. Серед війсьових операцій, у котрих від брав участь — облога міста Антверпен. 1835 року він звільяється і відчуває, що нікому не потрібен.

Заробітчанин у Лондоні

[ред. | ред. код]

Він подався 1836 р. у Лондон в надії заробити гроші. Практично малоосвічений селянин і вояк у минулому (і без надійного фаху) мало що міг запропонувати великому місту. Він пішов у наймити до друкарів і знову повернувся до графіки. До лондонського періоду відносяться його дереворити до чергового британського видання Шекспіра і праця у різних друкарнях. 1838 р. він повернувся у Францію, де працював ремісником по перекладу картин у графічні ілюстрації (репродукційна гравюра). Лише згодом, опанувавши ремесло і образи голландських граверів минулого, сам звернувся до творчості. Але присмак технік старих майстрів був присутнім в його творах, що помітили консервативні сучасники. Згодом він виборов декотрий авторитет як графік.

В художній колонії Барбізон

[ред. | ред. код]

В середині XIX ст. в Парижі спалахнула епідемія холери (1849 рік). Серед тих, хто покинули місто, були і художники Жан-Франсуа Мілле та Теодор Руссо. Вони узяли з собою і Шарля Жака. В селі Барбізон останній звернувся до побутового жанру і анімалістичного жанру, почав малювати причепурені сільські сценки з численними пастушками, коровами, курами, вівцями. Він і запам'ятався багатьом, як художник овець та численних сільських сцен. Він почав переходити від графіки до живопису олійними фарбами.

На відміну від картин і офортів Жана-Франсуа Мілле твори митця відрізнялися солодкавістю і причепуреністю. Його селянки — молоді, привабливі і стрункі, а їх бідність — живописна і зовсім не страшна. Ніяких ознак співчуття до пригнобленого стану французького селянства в картинах Шарля Жака не було, як не було і розуміння драм такого стану. Часто він звертався до зображень свійських тварин, що були нейтральними зображеннями на потребу невибагливого художнього ринку. Сільська свідомість Шарля Жака відбилася навіть в тому, що він створив посібник для розпліднення і утримання курей. Здається, його посібник для розпліднення курей мав більшу популярність, ніж його живопис, бо витримав декілька передруків.

Мав двох синів. Еміль Жак (1848-1912) і Фредерик Жак (1859-1931) були другорядними французьими художниками.

Як художник книг і часописів

[ред. | ред. код]

Разом із граверами Феліксом Бракмоном і Феліксом Бюго він відродив у мистецтві Франції культуру офорту.

Як художник і карикатурист, він працював у виданнях «Pittoresque», «Le Charivari », « Le Musée Philipon», для газети «L'Illustration ». Аби заробляти на життя, брався робити ілюстрації до нових видань книг, серед котрих Шарль Перро «Казки», Крістофер Вордсворт «Живописна Греція».

Вибрані офорти

[ред. | ред. код]
«Музикант», офорт, 1847 р., Бруклінський музей.
  • «Пейзаж з коровою на пасовиську», бл. 1864 р.
    «Пейзаж з коровою на пасовиську», бл. 1864 р.
  • «На пасовиську взимку», до 1867 р.
    «На пасовиську взимку», до 1867 р.
  • «Жуль Жофрей», 1866 р.
    «Жуль Жофрей», 1866 р.
  • «Молода селянка», офорт 1850 р.
    «Молода селянка», офорт 1850 р.

Галерея картин

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bauer P. Deux siècles d'histoire au Père Lachaise — Versailles: 2006. — P. 431. — ISBN 978-2-914611-48-0
  2. ↑ свідоцтво про народження
  3. ↑ Moiroux J. Le cimetière du Père-Lachaise — Paris: 1908. — P. 200.
  4. ↑ Jean Adhémar
  5. ↑ Jacques Lethève
  6. ↑ collections.mnbaq.org — Національний музей образотворчого мистецтва Квебеку.
  7. ↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
  8. ↑ https://www.bellasartes.gob.ar/
  9. ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/318495
  10. ↑ https://www.museabrugge.be/collection/work/id/2014_GRO0821_III

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Pierre-Olivier Fanica, Charles Jacque, 1813-1894: École de Barbizon : graveur original et peintre animalier (Montigny-sur-Loing: Art Bizon, 1995) In French. ISBN 2-9509265-0-9

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шарль Жак

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Шарль_Жак