Перейти до вмісту

Шолом із Гйормундбю

Координати: 60°10′37″ пн. ш. 10°20′47″ сх. д. / 60.17694444° пн. ш. 10.34638889° сх. д. / 60.17694444; 10.34638889
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шолом із Гйормундбю
Зображення
Країна  Норвегія
Місце розташування Університет Осло
У збірках Museum of Cultural Historyd
Історичний період епоха вікінгів
Дата відкриття (винаходу) 1943
Місце відкриття Рінгеріке
Мапа
CMNS: Шолом із Гйормундбю у Вікісховищі

60°10′37″ пн. ш. 10°20′47″ сх. д. / 60.17694444° пн. ш. 10.34638889° сх. д. / 60.17694444; 10.34638889

Шолом із Гйормундбю[1] (норв. Gjermundbuhjelmen) — залізний шолом з напівмаскою епохи вікінгів з Норвегії. Є єдиним добре збереженим скандинавським шоломом[2][3] (з 2020 р. — одним з двох, якщо рахувати англо-скандинавський шолом, знайдений в англійському місті Ярм[4][5]) і унікальним за формою[6]; датується кінцем IX  — початком X століття[7]. Напівмаска шолома з Гйормундбю схожа на фрагмент напівмаски шолома Х століття, знайдений у кінці XIX століття в садибі Десятинної церкви у Києві[8].

Виявлення

[ред. | ред. код]

Шолом виявлено в багатому[9] похованні воїна (за традиціями вікінгів, із загиблим воїном клали речі, які мали б знадобитися йому в Царстві мертвих, і проводили обряд кремації)[10][6] навесні 1943 року на фермі Гйормундбю, біля Хаусбюгда (комуни Рінґеріке, провінції Бускерюд) в Норвегії.

Його було знайдено випадково фермером Ларсом Гйормундбю 20 березня 1943 року[11][12]. Дослідникам Університету Осло було повідомлено про це лише пізніше. Куратор Сверре Марстрандер та помічник музею Шарлотта Бліндхейм провели розслідування, яке підтвердило наявність на цьому місці похоронної камери епохи вікінгів[13][14][15][16].

Шолом знайдено по частинах (як вважалося, 9 фрагментів[17].) і пізніше відновлено. Фахівці консервації з Університету Осло в ході досліджень датували шолом епохою вікінгів. У похованні Гйормундбю (Gjermundbu-funnet) також виявлені предмети озброєння. Нині виставлений в Історичному музеї в Осло[10].

Місце розкопок

[ред. | ред. код]
  • Місцезнаходження поховання на фермі Гйормундбю
    Місцезнаходження поховання на фермі Гйормундбю
  • Курган, який ще не розкопаний
    Курган, який ще не розкопаний

Курган мав довжину 25 метрів, ширину 8 метрів у найширшому місці та 1,8 метра висоти в середній частині. Більша частина кургану сформована кам'янистим грунтом; однак внутрішню частину середньої частини було вимощено великими валунами. Деякі камені були знайдені навіть на поверхні кургану. У середній частині, приблизно на один метр під поверхнею та під кам'яним шаром, була виявлена ​​перша могила, так звана Гйормундбю І[12].

Знахідка була розташована поряд з валунами, що утворювали поховальну камеру. При цьому було виявлено низку предметів. З точки зору якості обладнання для розкопок, знахідка є найбагатшою чоловічою могилою часів вікінгів у Норвегії (після човнових курганів: Гокстадського корабля в Саннефіорді й Тунського корабля у Рольвсеї та камерної могили з того самого місця). Дослідник Хельге Браатен[18] датує поховання другою половиною X століття.

Шолом знаходився в найменшому (з двох великих на фермі) кургані, який містив, серед іншого:

У травні 1943 р. Сверре Марстрандер повернувся до місця розкопок і виявив ще одну могилу вікінга, в більшому кургані по сусідству (у 8 метрах від Гйормундбю I, у західній частині кургану). Зараз їх називають, відповідно, Гйормундбю I і Гйормундбю II. У другому кургані було знайдено двосічний меч типу М, бойову сокиру та наконечник списа[12][11][19].

Опис

[ред. | ред. код]
Графічне зображення шолому із Гйормундбю в різних ракурсах
Фрагмент шолома з Києва (НМІУ)
Фрагмент шолома Тьєле

Шолом датується періодом 950—975 рр.. Він не має прикрас, які часто зустрічаються на майстерних шоломах давніх часів, але оснащений захистом обличчя у формі окулярів. На шоломі, ймовірно, також була шийна броня[10][20].

Шолом є цінним і, враховуючи кількість та вартість предметів, знайдених разом із ним, мабуть, належав могутній людині, можливо одному з монархів королівства Рінгеріке[19]. Відсутність знахідок інших шоломів цього часу може свідчити про те, що вікінги зазвичай не носили шолом на війні та в боях[21].

Залізний шолом з Гйормундбю викуваний з 4-х пластин у формі казанка з гребенем у верхній частині[22].

Шолом в профіль і в анфас мав чітку сферо-циліндричну форму. Висота шолома близько 15 см (без урахування маски і навершя). Шолом овальний з поперечними розмірами 16,5×20 см. Верхня частина корпусу шолома сформована чотирма трикутноподібними пластинами, що кріпилися на хрестоподібному каркасі, утвореному однією довгою дугою і двома короткими. Пластини верхньої частини шолома накладалися зверху на дуги каркаса і притискалися напівкруглими накладками - «ребрами», які склепувались з дугами за допомогою довгих заклепок. Вершини пластин приклепувалися до квадратоподібної пластини, викуваній на одній з дуг каркаса. У піднесеному у вигляді піраміди центрі цієї пластини кріпився штир  — навершя[23]. Нижня частина пластин заклепками приклепувалися до вінця, що являв собою смугу шириною 52-55 мм з ребром, пробитим на відстані близько 10 мм від верхнього краю. До передньої частини вінця за допомогою п'яти заклепок приклепана напівмаска. Зовнішня її поверхня була прикрашена інкрустацією кольоровим металом[23].

«Окуляри» служили захистом очей і носа при ударі по обличчю. Також на шоломі з потиличної боку для захисту шиї і надобличчєвої частини імовірно була кольчуга (збереглася частково і являє собою два кільця з обох боків шолому на відстані 3 сантиметри один від одного), також це могли бути шкіряні нащічники, що кріпились на кільця та не збереглись після кремації[23][7]. Внутрішня частина шолома, швидше за все, була обшита вовною або шкірою, щоб пом'якшити удари (ніби підкладка з пінопласту у велосипедному шоломі)[10]. На знахідці присутні сліди корозії і пошкоджень зброєю, вказуючи на ймовірність смерті похованого від сильного удару[2][6].

Шолом схожий зі знайденими в Англії і Скандинавії, і був до моменту поховання застарілим. Ілюстративні джерела доводять, що у пізнішу добу вікінгів в Північній і Східній Європі ширше поширені були шоломи конічної форми з носовою пластинкою[2]. Шолом із Гйормундбю конструктивно сходить до шоломів вендельскої епохи[24], які, як і англосаксонський шолом із Саттон Гу, наслідували пізньоримські шоломи з поздовжнім гребенем, конструкцію яких у свою чергу римляне позичили в Персії, перські же шоломи можливо сходять до середньоазійських шоломів IX—VIII ст. до н. е.[25] Таким чином шолом із Гйормундбю є частиною зброярської традиції, яка нараховує, можливо, біля 1000 років.

У нинішній час (з початку ХХІ ст.) шолом з Гйормундбю широко тиражується як «типовий шолом вікінга», замінивши популярні (але такі, що не мають археологічного підтвердження) рогаті шоломи[2].

Шолом з Гйормундбю — єдиний оригінальний шолом з епохи вікінгів в Скандинавії. Разом із фрагментом шолома Тьєле[en], двома фрагментами з Готланда та фрагментом з Києва, це також єдиний відомий шолом, який вдалося реконструювати[26]. Крім того, 2020 року було встановлено, що шолом з Ярма[en], знайдений у 1950-х рр. в місті Ярм, графство Північний Йоркшир, Велика Британія, датується Х ст. н. е., що робить його другим відомим відносно добре збереженим вікінгським шоломом, за умови, що він був створений саме вікінгами[4][27][28].

Реставрація шолому

[ред. | ред. код]
Реставрований Вегардом Віке шолом з Гйормундбю під вітриною в Осло, 2020 р.

Археологи виявили шолом частинами. У кургані лежало дев'ять шматків колись цілісного шолому. У музеї їх зібрали, однак, на думку норвезьких археологів, не зовсім правильно. А оскільки шолому понад тисячоліття і він пройшов через кремацію, тобто є крихким, то і переробляти зібране тоді не стали. При цьому як саме мав виглядати шолом, в загальних рисах, було зрозуміло, і відповідна правильна замальовка була зроблена археологом Сігурдом Грігом 1947 року[11].

1. Ілюстрація шолому Гйормундбю на основі здогадок С. Гріга. 2. Ілюстрація шолому Гйормундбю на основі реставрації В. Віке

Лише 16 січня 2018 року норвезький історик-реконструктор Вегард Віке почав реставрацію шолому, що включала в себе розбирання, мікро-піскоструменеву обробку, детальну фотозйомку всіх фрагментів, рентгенологію, 3D-сканування і перезбирання[29].

Реконструктор виявив, що можливо насправді фрагментів не 9, а більше, адже залізні залишки зі складу музею (що до цього вважалися елементами котла, в якому знаходилися предмети) належать шолому[30]. Згодом В. Віке встановив, що всього фрагментів 17[17].

Після розібрання старої моделі та обробки всіх частин основна увага була зосереджена на перемонтуванні фрагментів у цілісний шолом для демонстрації. Спочатку потрібно було знайти найкращий спосіб розташування деталей. Певною мірою це мав бути компроміс, оскільки кілька фрагментів сильно деформовані. Потім з паперу та клею було сформовано і пофарбовано кріпильний ковпак (щоб мати можливість вмістити та утримувати на місці всі деформовані й тендітні частини шолома, в цьому ковпаку довелося зробити багато вм'ятин)[17].

21 березня 2019 року реставрований шолом було виставлено на вітрину[31]. Крім того, 3D-модель реставрованого шолома з Гйормундбю відтоді доступна в мережі[32].

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Джон Хейвуд. Люди Севера: История викингов. 793-1241. — М. : Альпина-Нон-Фикшн. — С. 449. — ISBN 978-5-91671-630-6.
  2. ↑ а б в г Gareth Williams. Weapons of the Viking Warrior. — Bloomsbury Publishing, 2019. — С. 25, 66. — ISBN 9781472818362.
  3. ↑ James Graham-Campbell, Dafydd Kidd, British Museum. The Vikings: the British Museum, London, the Metropolitan Museum of Art, New York. — W. Morrow, 1980. — С. 115. — ISBN 9780688036034.
  4. ↑ а б Yarm Viking helmet 'first' to be unearthed in Britain. BBC News. 9 серпня 2020. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 5 квітня 2022. (англ.)
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 лютого 2021. Процитовано 9 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ а б в James Graham-Campbell. Viking Artefacts: A Select Catalogue. — British Museum Publications, 1980. — С. 75. — ISBN 9780714113548.
  7. ↑ а б Ian P. Stephenson. The late Anglo-Saxon army. — Tempus, 2007. — С. 63, 87.
  8. ↑ Васин П.; Лемешко А. Личины. Китаб хона. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 8 лютого 2021.
  9. ↑ Peter Godfrey Foote, David Mackenzie Wilson. The Viking Achievement: The Society and Culture of Early Medieval Scandinavia. — Book Club Associates, 1979. — С. 279. Архівовано з джерела 14 лютого 2021
  10. ↑ а б в г Архівована копія. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 31 січня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 6 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 7 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. ↑ Gjermbu. Norderhov herad. Buskerud. Matrikkelutkastet av 1950. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 1 жовтня 2017.
  14. ↑ Gjermundbu og Liste over gårder i Ringerike. Unionpedia. Процитовано 1 жовтня 2017.
  15. ↑ Frans-Arne Stylegar. Sverre Marstrander. Store norske leksikon. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 1 жовтня 2017.
  16. ↑ Charlotte Blindheim. Unionpedia. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 1 жовтня 2017.
  17. ↑ а б в I located 10 more pieces in storage, among the fragments of a cauldron from the same grave as the helmet. Here are all the 17 helmet parts layed out after having being cleaned by micro-sandblasting. 3/. Twitter. Vegard Vike. 28 листопада 2018. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 7 лютого 2021. (англ.)
  18. ↑ Braathen, Helge 1989: Ryttergraver. Politiske strukturer i eldre rikssamlingstid. Universitetets Oldsaksamling Varia 19. Oslo.
  19. ↑ а б Viking, Dorling Kindersley Ltd, 2010, ISBN 1405365927 p. 13.
  20. ↑ nrk.no 2016: Verdens eneste vikinghjelm. Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 31 січня 2021.
  21. ↑ Knut Wester om vikingtidshjelmene 2001. Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 31 січня 2021.
  22. ↑ Ian Heath. The Vikings. — Bloomsbury USA. — 56 с. — ISBN 9781855329430. Архівовано з джерела 13 лютого 2021
  23. ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 6 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  24. ↑ Кирпичников А. Н. Глава 2. Шлемы // Древнерусское оружие. Выпуск третий. Доспех, комплекс боевых средств IX-XIII вв.. — Л. : Наука, 1971. — С. 23.
  25. ↑ Негин, А. Е. Позднеримские шлемы: проблемы генезиса // Antiqvitas Aeterna. Поволжский антиковедческий журнал: Вып. 2: Война, армия и военное дело в античном мире. — Саратов, 2007. — С. 341—343. — 335–359 с.
  26. ↑ Ian Harvey (22. december 2016). The only surviving example of a complete Viking helmet in existence. thevintagenews.com. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 1 жовтня 2017.
  27. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 9 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  28. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 9 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  29. ↑ Today I started #conservation work on the Gjermundbu helmet - sometimes refered to as the only #Viking Helmet. The process will entail disassembly, micro-sandblasting, detailed photos of all parts, X-ray, 3D-scan and a new mounting. Photo: Jessica Leigh McGraw @Kulturhistorisk. Twitter. Vegard Vike. 15 січня 2018. Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 6 лютого 2021. (англ.)
  30. ↑ Then I had a hunch & rumaged through the remains of an iron cauldron from the same grave as the #Gjermundbu Helmet. Could pieces of iron plate from the two objects be intermixed? Yes! I'm now identifying more parts for the helmet, possibly doubling the number of fragments! (2/2). Twitter. Vegard Vike. 7 лютого 2018. Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 6 лютого 2021. (англ.)
  31. ↑ I finally got the #Gjermundbu helmet lobbed into its new display case today. This will be its home in the coming years - the exhibition #Víkingr opens April 5th @Kulturhistorisk. Twitter. Vegard Vike. 20 березня 2019. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 6 лютого 2021. (англ.)
  32. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 6 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шолом_із_Гйормундбю&oldid=40249107