Штучні люди Марса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Штучні люди Марса
Synthetic Men of Mars
ЖанрРоман
Формароман
АвторЕдгар Райс Барроуз
МоваАнглійська
Опубліковано1940
Країна США
ВидавництвоEdgar Rice Burroughs, Inc.
ЦиклБарсум
Попередній твірМечі Марса
Наступний твірЛлана з Гатола

«Штучні люди Марса» — дев'ятий роман Барсумської серії Едгара Райса Барроуза. Публікувався в тижневику Argosy Weekly (випуски від 7, 14, 21, 28 січня і 4 і 11 лютого 1939 р.). Незважаючи на популярність Барроуза, який вже два десятиліття професійно займався літературою, журнали Liberty і Blue Book відкинули рукопис; за право на публікацію автор отримав від Argosy Weekly 1200 доларів[1]. Окреме видання від Edgar Rice Burroughs, Inc. вийшло у березні 1940 р.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Оповідання ведеться від імені Вор Дая — гвардійця Джона Картера, його розповідь передана на Землю по радіо. Головний герой роману — Джон Картер, Владика Марса.

Принцеса Дея Торіс постраждала в авіакатастрофі — у неї перелом хребта і кращі лікарі Геліума можуть тільки підтримувати в ній життя. Необхідна допомога найздібнішого медика Марса — Рас Таваса, але його місцеперебування невідоме. Операцію міг би зробити його найкращий учень — принц Дахора Вад Варо (землянин Пакстон), тому Владика спішно збирається в дорогу. Помилка автопілота привела Джона Картера і Вор Дая в Фандал — вкрай ізольоване місто у Великих Тунольських Болотах, але не дійшовши до міста, вони були схоплені якимись потворними істотами і відвезені на гігантських птахах — малагорах в невідомому напрямку.

Дуже скоро з'ясовується, що Владика і його гвардієць потрапили в полон до Семи Джед невідомого міста Морбус. Після іспиту — гладіаторського бою, Дотар Соджет (таке марсіанське ім'я Владики) і Вор Дай потрапили в охорону Лабораторії, де і виявили Рас Таваса. Рас Тавас, посварившись із джеддаком його рідного Тунола, винайшов спосіб робити живих істот — хормадів з їхньою допомогою він побудував собі місто і став створювати армію, щоб оселитися у своїй лабораторії в Тунолі. На жаль, найбільш інтелектуальні з хормадів захопили свого творця, змусили імплантувати їхній мозок у тіла червоних марсіан, і створили олігархію Семи Джед, маючи намір підкорити весь Марс.

Вор Дай закохався в дівчину Джанай (її ніяк не можуть поділити Сім Джед), і попросив Рас Таваса пересадити його мозок в тіло хормада Тор-Дур-Бара, щоб потрапити в охорону Третього Джеда. Далі починається війна Семи Джед за верховну владу. Викравши Джанай, Тор-Дур-Бар починає довгий шлях по Туноліанським топам. Спочатку вони потрапили на острів Омпт, де живуть вкрай примітивні гулі, схожі на кенгуру. Потім вони потрапили в місто Амхор, де Тор-Дур-Бар (Вор Дай) потрапив в звіринець.

Йому потрібно за будь-яку ціну повернутися в Морбус, де в лабораторії Рас Таваса зберігається його тіло. Повернувшись в спустошений Морбус, Вор Дай з жахом дізнається, що під час відсутності Рас Таваса протоплазма з якої народжувалися хормади, вийшла з-під контролю і затопила велику частину острова. Незабаром величезний флот Владики Марса прилітає в Морбус і закидає протоплазму запальними бомбами. Тіло Вор Дая вдається врятувати, а Джанай здогадується, що в потворному тілі хормада був мозок Вор Дая, що кохав її.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [Taliaferro, J. Tarzan Forever: The Life of Edgar Rice Burroughs, Creator of Tarzan. New York: Scribner, 1999. P. 307.]

Посилання

[ред. | ред. код]