Перейти до вмісту

Юрченко Анатолій Петрович (дипломат)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Юрченко Анатолій Петрович)
Анатолій Юрченко
Анатолій Юрченко
Анатолій Юрченко
Прапор
Прапор
2-й Посол України в Азербайджані
2 листопада 2004 року — 18 серпня 2005 року
Президент: Леонід Кучма
Віктор Ющенко
Попередник: Борис Алексенко
Наступник: Ігор Кизима
Прапор
Прапор
8-й Голова Херсонської обласної державної адміністрації
21 травня 2002 року — 2 листопада 2004 року
Президент: Леонід Кучма
Попередник: Юрій Кравченко
Наступник: Сергій Довгань
Прапор
Прапор
4-й Голова Херсонської обласної ради
10 травня 2002 року — 11 жовтня 2002 року
Президент: Леонід Кучма
Попередник: Валерій Третьяков
Наступник: Володимир Ходаковський
 
Народження: 27 липня 1948(1948-07-27) (76 років)
Горошків, Тетіївський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Національність: українець
Країна: СРСР СРСРУкраїна Україна
Партія: КПУ«Народна партія»
 
Військова служба
Роки служби: 1971—1973
Приналежність: СРСР СРСР
Звання:  Капітан
Командував: командир мотострілецького взводу, командир роти
Нагороди:
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Анатолій Петрович Юрченко (нар. 27 липня 1948, с. Горошків, Тетіївський район, Київська область) — український політичний і державний діяч, дипломат. Надзвичайний та Повноважний Посол України. Голова Херсонської обласної державної адміністрації. Народний депутат України 1-го скликання.

Біографія

[ред. | ред. код]
Україна Народний депутат України
1-го скликання
?? березня 1990 18 червня 1992[1]

Закінчив Українську сільськогосподарську академію (1971), зоотехнік. Київську вищу партійну школу (1988), партійне і радянське будівництво. Кандидат сільськогосподарських наук. З 08.1971 по 10.1973 — командир мотострілецького взводу, командир роти, в/ч 35872.

З 10.1973 по 03.1976 — працював головним зоотехніком радгоспу ім. Покришева Голопристанського р-ну.

З 03.1976 по 09.1977 — головний зоотехнік Херсонського радгоспвинтресту.

З 09.1977 по 07.1983 — інструктор відділу сільського господарства Херсонського обкому Компартії України.

З 07.1983 по 03.1985 — інструктор відділу сільського господарства та харчової промисловості Херсонського обкому Компартії України.

З 03.1985 по 11.1988 — голова виконкому Голопристанської районної Ради народних депутатів Херсонської області.

З 11.1988 по 03.1991 — перший секретар Голопристанського райкому Компартії України.

З 03.1990 по 06.1992 — народний депутат Верховної Ради України I скликання (обраний у 2-му турі) від Скадовського виборчого округу № 402, Херсонська область. Член Комісії ВР з питань АПК.

З 1991 по 1992 — голова ради та виконкому Голопристанської районної Ради народних депутатів Херсонської області.

З 1992 по 1994 — Представник Президента України в Голопристанському районі Херсонської області[2][3].

З 1994 — радник голови Херсонської обласної ради народних депутатів.

У 1994—2000 — голова правління ВАТ «Облагропостач».

У 2000—2001 — перший заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації.

З 2001 — директор Херсонської філії комерційного банку «Брокбізнесбанк».

З 2001 — радник голови правління «Брокбізнесбанк».

З грудня 2001 — заступник голови обласної державної адміністрації.

З 10 травня 2002 по 10 жовтня 2002 — Голова Херсонської обласної ради XXIV скликання.

З 21 травня 2002 — Голова Херсонської обласної державної адміністрації[4][5].

З 2 листопада 2004 по 18 серпня 2005 — Надзвичайний та Повноважний Посол України в Азербайджані[6][7].

З 2012 р. — директор Чорноморського біосферного заповідника НАН України.

Державний службовець 3-го рангу (березень 2000)[8].

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

У 2004 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук. Тема дисертації: «Використання спеціалізованих м'ясних порід вітчизняної і зарубіжної селекції для підвищення продуктивності свиней», науковий керівник — Пелих Віктор Григорович. Як зазначено у авторефераті дисертації, дослідження були проведені особисто автором у 1999—2003 рр. Оскільки робота на тих керівних посадах, які в ці роки займав Анатолій Петрович Юрченко (від голови правління ВАТ «Облагропостач» та першого заступника голови Херсонської обласної державної адміністрації до Голови Херсонської обласної адміністрації), несумісна з проведенням зазначених у авторефераті експериментальних досліджень, є підстави вважати, що дисертація є або плагіатом, або ж дослідження, які лягли в її основу, взагалі сфальсифіковані.

Наявність наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук дала змогу Анатолію Петровичу Юрченку у 2012 р. обійняти посаду директора Чорноморського біосферного заповідника НАН України.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Постанова Верховної Ради України від 18 червня 1992 року № 2475-XII «Про дострокове припинення повноважень народних депутатів України, призначених Представниками Президента України»
  2. Указ Президента України від 9 квітня 1992 року № 229/92 «Про призначення Представників Президента України в районах Херсонської області»
  3. Указ Президента України від 6 грудня 1994 року № 731/94 «Про увільнення з посад Представників Президента України в районах Херсонської області»
  4. Указ Президента України від 21 травня 2002 року № 477/2002 «Про призначення А. Юрченка головою Херсонської обласної державної адміністрації»
  5. Указ Президента України від 5 липня 2004 року № 745/2004 «Про звільнення А. Юрченка з посади голови Херсонської обласної державної адміністрації»
  6. Указ Президента України від 2 листопада 2004 року № 1339/2004 «Про призначення А. Юрченка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Азербайджанській Республіці»
  7. Указ Президента України від 18 серпня 2005 року № 1180/2005 «Про звільнення А. Юрченка з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Азербайджанській Республіці»
  8. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 березня 2000 року № 477 «Про присвоєння рангів державним службовцям».
  9. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1253 «Про нагородження Юрченка А.П. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».

Посилання

[ред. | ред. код]