Яворський Володимир Полікарпович
Яворський Володимир Полікарпович | |
---|---|
Народився | 1876 ![]() Ропча, Сторожинецький район, Чернівецька область, Україна ![]() |
Помер | 25 вересня 1942 ![]() |
Країна | ![]() ![]() ![]() |
Діяльність | хімік ![]() |
Alma mater | Імператорський університет Святого Володимира ![]() |
Заклад | Імператорський університет Святого Володимира НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського КНУ імені Тараса Шевченка ![]() |
Відомі учні | Іван Смирнов-Замков |
Аспіранти, докторанти | Бабичев Федір Семенович ![]() |
Членство | НАНУ ![]() |
Нагороди |
Володи́мир Поліка́рпович Яво́рський (1876, с. Ропча, Чернівецька область — 25 вересня 1942) — хімік-органік, перший киянин, який очолив кафедру органічної хімії Київського університету у 1935 р.
До цього моменту він побував студентом і офіцером, лаборантом кафедри і викладачем.
Все це активно поєднував з політичною діяльністю. Після більшовицького перевороту займав різноманітні адміністративні посади, реорганізовував систему освіти.
По закінченні Київського університету (1901) працював у ньому, 1921—1925 у Київському Політехнічному Інституті (професор — з 1926), 1925—1939 знов у Київському Університеті (завідувач кафедрою органічної хімії — 1927, декан хімічного факультету — 1928—1930).
У 1934 р. без захисту здобув науковий ступінь доктора й одразу обирається академіком АН УРСР.
У 1935 р. йому присвоєно звання заслуженого діяча науки УРСР.
У 1939 р. став фундатором і директором Інституту органічної хімії АН УРСР.
Перші свої кроки у науці В. П. Яворський почав з вивчення методів добування високоненасичених кислот за реакцією С. М. Реформатського, а потім у коло його інтересів увійшли синтези з участю ненасичених галогермагнієвих реагентів та хімія органічних азидів.
Досліджував синтези ненасичених сполук, гол. спиртів за допомогою галогенмагнійорганічних сполук, а також різнорідні органічні азиди та їх перетворення в похідні гетероциклів (тріазолів, тетразолів і тріазенів).
Сам виконав 10 наукових праць з органічної хімії, 42 роботи виконано під його керівництвом.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с.
- Інститут історії України, 25 вересня
![]() |
Це незавершена стаття про хіміка. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 1876
- Уродженці Сторожинецького району
- Померли 25 вересня
- Померли 1942
- Випускники Імператорського університету Святого Володимира
- Викладачі Київського політехнічного інституту
- Викладачі Київського університету
- Члени Національної академії наук України
- Заслужені діячі науки і техніки УРСР
- Українські хіміки
- Хіміки-органіки
- Дійсні члени НАН України
- Науковці Інституту органічної хімії НАН України