Якимчук Сергій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Якимчук Сергій Вікторович
 Солдат
Загальна інформація
Народження7 травня 1988(1988-05-07)
Староміщина, Тернопільський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Смерть2 квітня 2023(2023-04-02) (34 роки)
Іванівське, Бахмутська міська громада, Бахмутський район, Донецька область, Україна
ПохованняСтароміщина
Alma MaterЛьвівський коледж транспортної інфраструктури і УкрДУЗТ
Псевдо«Кардан»
Військова служба
Роки служби2014—2015, 2022—2023
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ ДШВ
Формування
 80 ОДШБр
Війни / битвиВійна на сході України
Битва за Бахмут
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Якимчук.

Сергі́й Ві́кторович Якимчу́к (позивний Кардан; 7 травня 1988, с. Староміщина — 2 квітня 2023, с. Іванівське, Бахмутський район[1][2]) — український військовослужбовець, солдат 80 ОДШБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 7 травня 1988 року в с. Староміщина Підволочиського району Тернопільської області. До школи ходив у рідному селі та в Підволочиську. Закінчив Львівський технікум залізничного транспорту, здобув фах техніка-електромеханіка з обслуговування залізничних колій. Упродовж 2008—2009 років проходив строкову військову службу у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Потім працював на Підволочиській залізничній станції. У серпні 2014 року мобілізований. 14 місяців воював у зоні АТО в складі 80 ОДШБр. Більшість часу перебував у місті Щастя на Луганщині. У 2016—2020 роках навчався в Українському державному університеті залізничного транспорту в Харкові, який закінчив зі ступенем магістра за спеціальністю «Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології»[2].

18 жовтня 2022 року приєднався до лав ЗСУ. Був водієм десантно-штурмового батальйону 80-ї десантно-штурмової бригади[3].

Загинув 2 квітня 2023 року в с. Іванівське Бахмутського району. Похований 8 квітня в рідному селі[4].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

25 квітня 2024 року у селищі Підволочиськ на фасаді Підволочиського ліцею відкрили меморіальну дошку пам'яті трьом загиблим воїнам ЗСУ, випускникам цього закладу освіти: Віталію Гладину, Сергію Якимчуку та Юрію Баранецькому[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Тернопільщина втратила ще одного відважного воїна-захисника. Тернополяни – головні новини міста Тернополя та Тернопільської області. Незалежний інформаційний ресурс Тернополяни (укр.). 3 квітня 2023. Процитовано 3 квітня 2023.
  2. ↑ а б Десантник Сергій Якимчук потрапив під ворожий обстріл. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 9 червня 2023.
  3. ↑ Під Бахмутом загинув 34-річний військовий, який захищав Україну з 2014 року. glavred.net (укр.). Процитовано 12 травня 2023.
  4. ↑ Підволочиська громада. pidvolochyska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 8 квітня 2023.
  5. ↑ а б Якимчук Сергій Вікторович. Книга пам'яті. Процитовано 14.01.2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. ↑ Боденчук, Богдан (25 квітня 2024). У громаді на Тернопільщині відкрили меморіальні дошки загиблим воїнам. Суспільне. Тернопіль.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
 Жертва за Україну. Останній путь: воїн Сергій Якимчук на YouTube. 12 квітня 2023.

.

Зовнішні відеофайли
 Пам'яті Сергія Якимчука. "Навколо темрява, а у нього було світло всередині" на YouTube. 24 березня 2024.

.


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Якимчук_Сергій_Вікторович&oldid=43814099