Ярош Олександр Андріанович

Ярош Олександр Андріанович
Народився	12 грудня 1919(1919-12-12) Колесники
Помер	31 січня 2002(2002-01-31) (82 роки) Київ
Національність	українець
Діяльність	науковець, лікар, науково-педагогічний працівник
Alma mater	Львівський медичний інститут
Галузь	неврологія
Заклад	Тернопільський державний медичний інститут, Національний медичний університет імені Олександра Богомольця
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор медичних наук
Науковий керівник	Маньковський Борис Микитович
Відомі учні	А. І. Шульга, В. В. Апостолюк, О. П. Максимюк, А. К. Груша
Відомий завдяки:	засковник та перший науковий керівник Українського Центру розсіяного склерозу
Нагороди	Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» І ступеня, Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», Медаль «За трудову доблесть»

Ярош Олександр Андріанович (12 грудня 1919, Колесники — 31 січня 2002, Київ) — український науковець, педагог, лікар-невропатолог, доктор медичних наук, професор, заслужений працівник вищої школи України, автор понад 400 наукових робіт. Підготував більше 30 докторів та кандидатів медичних наук.

Біографія

Народився 12 грудня 1919 року в селі Колесники Гощанського району Рівненської області в селянській родині.

У вересні 1940 року поступив до Львівського політехнічного інституту, але через місяць був призваний до лав Червоної Армії.

Учасник бойових дій під час війни з Німеччиною. Захищаючи Одесу, був тяжко контужений, потрапив у полон. За допомогою підпілля, втік з табору та повернувся на Рівненщину, де вступає до складу підпільної організації партизанського загону під командуванням полковника Д. М. Медведєва.

Після війни відновлює навчання у Львівській Політехніці, але почуваючи поклик присвятити себе медицині, залишає політехнічний інститут і поступає до Львівського медичного інституту, який успішно закінчує в 1949 році. Учень та послідовник фундатора Київської наукової школи неврології — академіка Б. М. Маньковського. 1958—1969 — очолював кафедру неврології Тернопільського державного медичного інституту, засновником якої був. Завідував кафедрою нервових хвороб Національного медичного університету імені акад. О. О. Богомольця (1969—1992). 1992—2000 роки — професор тієї ж кафедри. Науковий напрямок — лікування розсіянного склерозу, демієлінізуючі ураження центральної нервової системи.

О. А. Ярош помер 31 січня 2002 р., похований на Лісовому кладовищі в м. Києві.

Нагороди

За участь у бойових операціях О. А. Яроша нагороджено орденами Червоної Зірки і Вітчизняної війни ІІ ступеня, а також медалями «Партизану Вітчизняної війни» І ступеня та «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років», медаллю «За трудову доблесть».

Родина

Виховав двох синів, обидва медики-неврологи: Ярош Олександр Олександрович — доктор медичних наук, професор та Ярош Олег Олександрович — доктор медичних наук, старший науковий співробітник Інституту інфекційних хвороб.

Наукова діяльність

Наукові дослідження присвячені:

• розсіяному склерозу
• захворюванням периферичної нервової системи
• судинній патології головного мозку
• на базі клініки і кафедри організував (1979) і був першим науковим керівником Українського Центру розсіяного склерозу

Автор 400 наукових праць. Основні з них:

• Нарушения кровообращения в вертебральнобазилярной системе. — К., 1979 (в співавт.).
• Нарушения мозгового и периферического кровообращения у больных атеросклерозом и гипертонической болезнью. — К., 1981 (у співавт.).
• Алкогольная полиневропатия. — К., 1986 (у співавт.).
• Нервные болезни: Учебник. — К., 1985 (у співавт.).

Джерела

• Кафедра неврології. Національний медичний університет імені О. О. Богомольця «Професор О. А. Ярош»