Йоаникій Ґалятовський

Йоаникій Ґалятовський
Іѡанѣкій Ґалꙗтовскій
Народився	1620 Волинь, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Помер	2 (12) січня 1688 Чернігів
Поховання	Успенський собор (Чернігів)
Країна	Річ Посполита
Діяльність	література
Галузь	проповідь
Відомий завдяки	письменник, перекладач, філолог, оратор, богослов
Alma mater	Київська колегія
Вчителі	Лазар (Баранович)
Знання мов	українська і польська
Заклад	Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Посада	архімандрит
Конфесія	православ'я
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Йоаникій Ґалятовський (пол. Joannicjusz Galatowski; бл. 1620, Волинь, Річ Посполита — 12 січня 1688, Чернігів, Гетьманщина) — український православний монах, архімандрит Єлецького монастиря в Чернігові (1669—1688). Випускник, викладач і ректор (1657—1669) Києво-Могилянській колегії. Письменник, агіограф, проповідник і гомілет (теоретик церковного красномовства), педагог, публіцист.

Писав українською і польською мовами. Автор численних українських бестселерів: «Ключ разумінія» (1659), «Неба нового» (1665), «Месія правдивий» (1669), «Стара західна церква новій римській церкві» (1678), «Лебідь» (1679), «Фундаменти» (1683), «Алькоран Магометів» (1683).

Відіграв істотну роль у розвитку українського письменства ранньомодерної доби, регламентував барокові форми прозових, ораторських жанрів. Помер у Чернігові, Гетьманщина. Похований у реставрованому ним Успенському соборі Єлецького монастиря. Також — Іоаникій.

Біографія

Йоаникій Галятовський походив з Волині. У 1640-х роках навчався в Києво-Могилянській Колегії, був учнем Лазаря Барановича.

Близько 1650 року прийняв чернечий постриг. Служив у Куп'ятицькому монастирі (поблизу Пінська, нині Білорусь). Повернувшись до Києва, викладав курс риторики у Києво-Могилянському колегіумі.

У 1658—68 роках (після Л. Барановича) — ректор Києво-Могилянської академії, ігумен Києво-Братського монастиря. Від 1668 року — ігумен, згодом архімандрит Чернігівського Єлецького монастиря.

Конфлікт і неприйняття ставленика Москви, «місцеблюстителя» Київської митрополії єпископа Методія (Филимоновича), якого не визнавало більшість представників вищого українського православного духовенства, примусили Й. Галятовського виїхати з Києва (1664) і шукати притулку у львівського православного єпископа Атанасія Желиборського. Крім Львова, Галятовський відвідав Луцьк, Слуцьк, Мінськ.

1668 року повернувся до Києва. Владнавши питання з друкуванням свого трактату «Месія правдивий», поїхав до Новгорода-Сіверського — до чернігівського архієпископа Л. Барановича. У 1669—88 роках — архімандрит Єлецького Успенського монастиря у Чернігові.

Помер Йоаникій Галятовський 2(12) січня 1688 року в Чернігові, де й похований.

Праці

Йоаникій Галятовський. Ключ разуменія (1659)

Йоаникій Галятовський. Скарбница потребная и пожитечная всему свету (1676)

Йоаникій Галятовський — видатний промовець, автор збірок проповідей і оповідань. Автор близько 20-ти творів, здебільшого полемічного характеру, українською та польською мовами:

• «Ключ разумінія..» (1659 і 1660, Київ; 1663 і 1665, Львів);
• «Казання» (1660);
• «Месія правдивий» (1669);
• Трактат з теорії гомілетики «Наука, або способ зложення казання» (1659);
• Небо новоє (1665, 1677, 1699), історико-літературне значення якої полягало в ознайомленні українського суспільства з розповідями й легендами західно-європейської середньовічної літератури;
• Гріхи розмаитіи — Чернігів, 1685.
• Боги поганскіи в болванах мешкаючіи… — Чернігів, 1686.
• Душі людей умерлих… — Чернігів, 1687
• «Скарбниця потребная» — Новгород-Сіверський, 1676
• а також кілька творів полемічного характеру, спрямованих на захист православ'я.

Видав польською мовою полеміко-богословські трактати:

• Messiasz prawdziwy… — Київ, 1672
• Rozmowa białocerkiewska… — Новгород-Сіверський, 1676
• Skarb pochwały — Новгород-Сіверський, 1676
• Łabędź z piórami swemi a darami boskiemi  — Новгород-Сіверський 1679
• Alphabetum rozmaitym heretykom niewiernym dla ich nauczenia y nawrocenia do wiary katholickiey od prawowiernych katholikow… — Чернігів, 1681
• Alkoran Machometow… — Чернігів, 1683

1688 року переклав українською мовою окремі уривки Біблії. Його творчий доробок свідчить про широку ерудицію, глибоку обізнаність з найкращими зразками світової наукової, полемічної та історичної спадщини.

Слідом за Єпіфанієм Славинецьким, Галятовський вплинув на розвиток схоластичної проповіді в Україні, сприяв поширенню на Московії традицій українського проповідництва. Цю справу згодом продовжили Димитрій Туптало, Стефан Яворський, Феофан Прокопович.

Видання праць

• Біда К. Іоанікій Ґалятовський і його «Ключъ Разумѣнія» [Архівовано 30 листопада 2020 у Wayback Machine.]. — Рим: 1975 р. — 527 с. (репринтне видання стародруку разом зі 100-сторінковою розвідкою Костянтина Біди)
• Іоаникій Галятовський. Ключ розуміння. — Київ: Наукова думка, 1985. — 448 с. (до видання увійшли твори «Ключ розуміння» (скорочено), «Небо новоє», «Скарбніца потребная», «Гріхи розмаїтиї», «Душа»)

Вшанування

Іменем Йоаникія названо вулицю в Півцях — місцевості на північному сході Чернігова.

Джерела, література

• Галятовський, Іоаникій // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
• Чепіга І. П. «Ключ розуміння» Іоаникія Галятовського — видатна пам'ятка української мови XVII ст. // Галятовський І. Ключ розуміння. Пам'ятки української мови / І. Галятовський; підгот.: І. П. Чепіга; відп. ред. В. В. Німчук; АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні.– Київ: Наукова думка, 1985. — С. 5–51.
• Симонова, Катерина. Співвідношення книжних і народнорозмовних часток у творах І. Ґалятовського // У силовому полі мови. Пам'яті Інни Петрівни Чепіги [Архівовано 18 червня 2019 у Wayback Machine.] / Інститут української мови НАН України: упоряд.: Г. В. Воронич. — К.: КММ, 2011. — С. 176—183.
• Яковенко, Н. М. У пошуках Нового неба: Життя і тексти Йоаникія Ґалятовського. — К. : Laurus, 2017. — 604 с.
• Йоанникій Галятовський // Возняк М. С. Історія української літератури. У 2 книгах: Навч.вид. — Вид. 2-ге, перероб. Кн.1. — Львів: Світ, 1992. — С. 572—580.
• Соломаха, Богачевська «Християнська антропологія Іоаникія Галятовського» [Архівовано 24 січня 2017 у Wayback Machine.]. — Чернігів, 2008.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1957. — Кн. 2, [т. 2] : Голинський — Зернов. — С. 472. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Історія України: Універсальний ілюстрований довідник. — Донецьк : ТОВ ВКФ «БАО», 2007.
• Ciobanu, Ștefan. Din legăturile culturale româno-ucrainene. Ioannichie Galeatovschi și literatura românească veche // Academia Româna. Memoriile Secțiunii Literare. — 1938. — Seria III. — Tomul VIII. — Mem. 8. — P. 143—231, XVI pl.
• О. Іоаникій Ґалятовський // Ісіченко Ігор, Архиепископ. Історія української літератури: епоха Бароко (XVII—XVIII ст.). Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. — Львів: Святогорець, 2011. — С. 170—172; 201—207; 258—261. — ISBN 978-966-1576-03-01.

Посилання

• Галятовський Іоаникій // Українські письменники: біо-бібліографічний словник: у 5 т. / ред. кол.: відп. ред. О. І. Білецький (голова) та ін. — Т. 1 : Давня українська література (XI—XVIII ст.) / уклад. Махновець, Л. Є.. — Перероб. вид. — Харків: Прапор, 2005. — 976 с. — С. 283—291. — ISBN 966-8690-20-6.
• Ґалятовський Йоанікій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 291. — 1000 екз.

• Твори і інформація на Ізборнику [Архівовано 4 жовтня 2017 у Wayback Machine.] Довідкова стаття на Ізборнику [Архівовано 14 травня 2013 у Wayback Machine.]
• Галятовський Іоанікій
• Яковенко Н. М. У пошуках Нового неба: Життя і тексти Йоаникія Ґалятовського [Архівовано 10 липня 2018 у Wayback Machine.]. — К. : Laurus, 2017. — 604 с.
• Публікації про життя та діяльність І. Галятовського [Архівовано 12 вересня 2021 у Wayback Machine.] | Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського