Глаукофан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ґлаукофан)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Глаукофан
Загальні відомості
Статус IMAперевизначений (Rd)[d][1][2]
IMA-номерIMA2012 s.p.
АбревіатураGln[3]
Хімічна формула☐Na₂(Mg₃Al₂)Si₈O₂₂(OH)₂[4]
Nickel-Strunz 109.DE.25
Dana 866.1.3c.1
Ідентифікація
Сингоніямоноклінна сингонія
Просторова групапросторова група C2/m[d][5]
Інші характеристики
Названо на честьнебо (давньогрецька мова)[6],
Зовнішній вигляд (давньогрецька мова)[7]
CMNS: Глаукофан у Вікісховищі
Глаукофан

Глаукофан — породотвірний мінерал класу силікатів. Лужний амфібол ланцюжкової будови.

Етимологія та історія

[ред. | ред. код]

За давньогрецькими словами Γλαύκος glaukós, мінерал був названий блискучим, світлим завдяки своєму яскраво-блакитно-сірому кольору, що означає яскравий блиск неба, моря чи людського ока.

Глаукофан вперше був знайдений та описаний у 1845 році німецьким геологом та мінералогом Йоганном Фрідріхом Людвігом Гаусманом (1782-1859). Місце першознахідки — грецький острів Сірос (Syros).

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Хімічна формула: Na2Mg3Al3(OH)2[Si8O22] або Na2(Mg,Fe)3Al2[(OH)2|Si8O22]. Домішки: Fe2+,Fe3+,Са, К. Містить (%): Na2О — 6,98; MgO — 13,02; Al2О3 — 12,04; SiO2 — 57,73; Н2О — 2,27.

Сингонія моноклінна.

Азбестоподібна відміна глаукофану — родусит.

Кристали призматичні.

Колір темносиній, безбарвний.

Твердість 5,5-6,5.

Густина 3,1-3,3.

Спайність довершена за призмою.

Характерний мінерал глаукофанових і слюдяних кристалічних сланців. Асоціація: кросит, хлорит, епідот, лавсоніт, омфацит, жадеїт, актиноліт, барроїзит, куммінгтоніт, арагоніт.

Зустрічається у метаморфічних гірських породах. Ґлаукофанові сланці широко розповсюджені в прибережних горах Каліфорнії (США), в горах Канто (Японія), вздовж східного узбережжя Корсики, та в ряді районів Швейцарських Альп. В Україні є в Кривому Розі.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]