1846 в Україні
Зовнішній вигляд
| |||||
Десятиліття: |
| ||||
---|---|---|---|---|---|
Див. також: | Інші події 1846 Список років в Україні |
- 6 січня — Тарас Шевченко написав «Заповіт»
- 6 січня — у Києві створено Кирило-Мефодіївське товариство
- лютий — березень — Галицьке селянське повстання
- 13 січня Милорадович Василь Петрович (1846—1911) — український фольклорист, етнограф, історик, поет і перекладач.
- 16 січня Стефурак Степан (1846—1888) — український актор, один з визначних коміків галицької сцени.
- 4 лютого Арандаренко Георгій Олексійович (1846—1908) — етнограф, генерал-майор, військовий губернатор Ферганської області.
- 23 лютого Владислав Боберський (1848—1891) — польський педагог, ботанік, директор Тернопільської чоловічої учительської семінарії.
- 23 березня Деркач Георгій Йосипович (1846—1900) — український актор, антрепренер.
- 8 квітня Заячківський Тит Йосипович (1846—1926) — український громадський та політичний діяч, посол до Галицького крайового сейму (1895—1901).
- 18 квітня Адасовський Євтихій Костянтинович (1846—1898) — генерал-майор артилерії Російської імператорської армії, теоретик артилерійської справи, учасник Російсько-турецької війни 1877—1878 рр.
- 24 квітня Верхратський Іван Григорович (1846—1919) — український галицький натураліст, педагог, мовознавець, письменник, громадський діяч, дослідник мови та фольклору лемків.
- 18 травня Коробка Павло Степанович (1846—1919) — український правознавець, освітній діяч і доброчинець.
- 23 травня Антоній Каліна (1846—1906) — польський славіст, етнограф, перший професор слов'янської філології та ректор Львівського університету. Член Польської академії знань.
- 27 травня Альтані Іполит Карлович (1846—1919) — український і російський скрипаль, диригент, педагог. Член Французької академії красних мистецтв (1895).
- 27 травня Фесенко Іван Федорович (1846—1882) — український революційний народник, один із перших марксистів в Україні та Російській імперії.
- 15 червня Леон Білінський (1848—1923) — австро-угорський і польський державний діяч, вчений-економіст. Міністр фінансів Цислейтанії в 1895—1897 і 1909—1911; загальноімперський міністр фінансів Австро-Угорщини в 1912—1915; міністр фінансів Польщі в 1919. Доктор права.
- 18 червня Ядловський Іван Олексійович (1846—1933) — сторож і доглядач могили Тараса Шевченка в Каневі в 1884—1933 роках.
- 3 липня Алферакі Ахіллес Миколайович (1846—1919) — російський композитор грецького походження.
- 6 липня Волховський Фелікс Вадимович (1846—1914) — український діяч російського та міжнародного революційного руху, журналіст, видавець, письменник, перекладач.
- 6 липня Давид Генрих Мюллер (1846—1914) — австро-угорський вчений-семітолог єврейського походження, професор, державний радник.
- 13 липня Роман Пілат (1846—1906) — польський літературознавець, історик літератури, педагог, почесний професор, ректор Львівського університету (1891), творець львівської наукової історико-літературної школи.
- 19 липня Лінинський Петро (1846—1914) — український правник і громадсько-політичний діяч. Посол Галицького сейму (1883—1889).
- 4 серпня Грушкевич Теофіл (1846—1915) — український педагог та громадський діяч, активний учасник національно-культурного руху на Покутті.
- 1 вересня Савич Олександр Андрійович (1846—1902) — український письменник, правник.
- 6 вересня Ревакович Тит (1846—1919) — український галицький суддя, громадський діяч.
- 4 жовтня Ян Непомуцен Франке (1846—1918) — польський математик, doctor honoris causa Львівської Технічної академії (1912). Завідувач кафедри теоретичної механіки і теорії машин (1870—1892) і ректор Львівської Технічної академії (1874—1875). Дійсний член Краківської академії наук (з 1885).
- 8 жовтня Біликовський Іван Симеонович (1848—1923) — український композитор-самоук, педагог, музичний діяч.
- 16 листопада Скадовський Микола Львович (1846—1892) — український маляр.
- 26 листопада Пашутін Олександр Миколайович (1846—1905) — колезький радник, єлисаветградський міський голова (1878—1905), почесний громадянин міста.
- 1 грудня Ничай Аполлон Антінович (1846—1918) — український громадський діяч, педагог. «Батько» кооперативної справи в Західній Україні.
- 6 грудня Стоюніна Марія Миколаївна (1846—1940) — російський педагог, громадська діячка.
- 13 грудня Ярошенко Микола Олександрович (1846—1898) — український маляр-жанрист, художник-передвижник. За військовим званням генерал-майор.
- 21 грудня Протопопов Василь Якович (1846—1914) — російський адвокат, голова Одеської міської думи і Градоначальник Одеси.
- Анкудінов Олександр Григорович (1846 — після 1877) — український архітектор.
- Борковський Григорій Максимович (1846—1900) — український драматург.
- Альбін Загурський (1846—1910) — львівський архітектор.
- Каценельсон Ієгуда Лейб Ізраїлевич (1846—1917) — єврейський письменник та лікар.
- Клосовський Олександр Вікентійович (1846—1917) — перший український і російський метеоролог-геофізик, доктор фізичної географії, професор, член-кореспондент Петербурзької (Російської) академії наук, фізик, геофізик, метеоролог, кліматолог.
- Вінцентій Кузневич (1846—1902) — львівський архітектор.
- Юліан Марковський (1846—1903) — львівський скульптор доби історизму та сецесії (ар нуво).
- Адольф Мінасевич (1946—1894) — львівський архітектор.
- Недзялковський Кароль-Антоній (1846—1911) — римо-католицький релігійний діяч, єпископ-помічник Могильовської архідієцезії (1897—1901); луцький і житомирський єпископ (1901—1911).
- Попович Костянтин Євсебійович (1846—1943) — професор церковного права, ректор Чернівецького університету.
- Рокицький Адам Аполлінарійович (1846—1925) — український землевласник.
- Соломон Манделькерн (1846—1902) — єврейський письменник, перекладач.
- Туркевич Лев Софронович (1946—1920) — український церковний діяч, греко-католицький священик, крилошанин, ректор Львівської духовної семінарії (1893—1902), декан Львівського деканату.
- Чернявський Володимир Іванович (1846—1915) — український зоолог, етнограф, краєзнавець, археолог.
- Янчевецький Григорій Андрійович (1846—1903) — вчитель, мовознавець, перекладач, редактор, видавець.
- Яснопольський Микола Петрович (1846—1920?) -український економіст, статистик і фінансист.
- 1 лютого Франтішек Піштек (1796—1846) — римо-католицький релігійний діяч чеського походження. Примас Галичини і Володимирії, Львівський латинський архієпископ. Почесний громадянин Львова (1845).
- 12 травня Димитріос Інглезі (1770—1846) — мореплавець і купець Російської імперії грецького аристократичного походження.
- 25 червня Лаврівський Іван Васильович (1773—1846) — український галицький священик (УГКЦ), освітній діяч.
- 3 вересня Станіслав Мишка-Холоневський (1791—1846) — ксьондз, літератор, теолог, релігійний діяч.
- 1 жовтня Дунін-Борковський Петро Дмитрович — поміщик, знайомий Тараса Шевченка.
- Темпль (Львів)
- Будинок родини Добровольських, Кривий Ріг
- Графська пристань, Севастополь
- Петропавлівський монастир (Світязь)
- Бердичівський повіт
- Поштова станція (Калинівка)
- Вознесенський собор (Конотоп)
- Церква Собору Пресвятої Богородиці і Йосифа Обручника (Малі Бірки)
- Церква святого Миколая (Богданівка)
- Церква святого архістратига Михаїла (Кам'янки)
- Парафіївський цукровий завод
- картини Тараса Шевченка
- 900 років з часу (946 рік):
- посольства княгині Ольги до Царгорода.
- придушення Ольгою повстання древлян після спалення Іскоростеня.
- 875 років з часу (971 рік):
- завершення Другого Балканського походу у Болгарії князя Святослава (з 969 року) та пограбування околиць Константинополя, облога у Доростолі; поразка і відхід з Балкан. Укладення з Візантією договору на умовах 944 року.
- 850 років з часу (996 рік):
- завершення спорудження Десятинної церкви в Києві (з 990 року) та її урочисте відкриття (25 травня), до якої прибули священики з Херсонеса. Захоронення тут праху княгині Ольги.
- 800 років з часу (1046 рік):
- укладення миру між Візантією та Київською Руссю, яким завершилася війна, що тривала з 1043 року.
- 750 років з часу (1096 рік):
- 19 червня — Битва на річці Трубіж — одна з битв русько-половецької війни 1090-х — 1116 років.
- Битва на Колокші біля Володимира у якій князь Мстислав Володимирович Великий розгромив Олега Святославича.
- 700 років з часу (1146 рік):
- завершення повстання у Києві, який у 1139 році був захоплений Всеволодом Олеговичем.
- початку збройної боротьби князівських родів (Ольговичів, Мономаховичів, Давидовичів) за Київський престол (до 1161 року).
- 650 років з часу (1196 рік):
- вторгнення литовців у Волинське князівство.
- 625 років з часу (1221 рік):
- початку княжіння Данила Романовича на Волині.
- 525 років з часу (1321 рік):
- битви на річці Ірпінь, коли литовський князь Гедимін розбив руське військо і зайняв Київ (інша дата — 1320 рік).
- 425 років з часу (1421 рік):
- входження Галичини до складу Польського королівства.
- 400 років з часу (1446 рік):
- Блокада Кафи трапезудською ескадрою. Генуезці відкупилися від греків і уклали з ними мир.
- 375 років з часу (1471 рік):
- ліквідація Великим князівством Литовського Київського удільного князівства та утворення Київського воєводства у складі Овруцького, Київського, Житомирського та інших повітів.
- 275 років з часу (1571 рік):
- походу кримських татар на чолі з ханом Девлет Ґераєм на Москву, який привів до спалення кримськими татарами Москви, коли цар Іван IV втік зі своєї столиці.
- петиції української шляхти з Київщини до польського короля про збереження прав «руської» української мови.
- 250 років з часу (1596 рік):
- 8-10 жовтня — скликання у Бересті королем Речі Посполитої Сигізмундом III Вазою Берестейського собора, що через непримиренність позицій розколовся надвоє. Обидва собори, православний і уніатський, відбулись, не знайшли способів порозумітися: уніатський проголосив з'єднання з римсько-католицькою церквою під проводом Папи Римського, а православний засудив унію.
- завершення повстання Наливайка 1594–1596 років у результаті програних битва під Гострим Каменем (поблизу села Трипілля на Київщині — у березні) та в ході Солоницького бою поблизу Лубен (у травні).
- 225 років з часу (1621 рік):
- Хотинської битви (1-29 вересня), в якій війська Речі Посполитої з українськими козаками зупинили наступ Османської імперії.
- укладення Хотинського мирного договору (8 жовтня). Османи отримали Хотин, але зобов'язалися не нападати на Україну.
- морської кампанії за завданням Петра Сагайдачного в Чорному морі діяв козацький флот у складі 200 чайок і 10 тисяч козаків, в часі цього походу товариство здобуло Трапезунд і Синоп.
- 175 років з часу (1671 рік):
- 26 серпня — у битві під Брацлавом польський гетьман Ян III Собеський завдав поразки козацько-татарському війську. Польсько-козацько-татарська війна завершилася перемогою поляків.
- 21 жовтня — би́тва під Ка́льником в ході польсько-козацько-татарської війни 1666—1671 років, коли коронний гетьман польний Ян Собеський розбив козацько-татарське військо, яке йшло на допомогу обложеному поляками Кальнику. Незважаючи на перемогу, Собеський не зміг взяти Кальника і відступив до Брацлава.
- 150 років з часу (1696 рік):
- лівобережні козаки взяли участь в захопленні Московією турецької фортеці Азов в ході Другого азовського походу — облоги, штурму і здобуття (19/29 липня) україно-російськими військами турецької фортеці Азов у гирлі Дону (травень — липень).
- 125 років з часу (1721 рік):
- завершення Північної війни Російської імперії зі Швецією.
- 30 серпня — підписання Ништадтського миру та закінчення Північної війни Московського царства зі Шведською імперією.
- видання наказу про цензурування українських книжок, яким були накладені штрафи на Київську та Чернігівську друкарні за книжки «не во всем с великороссийскими сходные». Знищення Чернігівської друкарні.
- перше взяття проб донецького вугілля з метою його промислового використання ландратом (помічникомгубернатора) Київської губернії, шляхтичем Микитою Вепрейським та капітаном Ізюмського полку, комендантом Бахмутської фортеці Семеном Чирковим в урочищі Скелеватому, що за 25 верст від Бахмута.
- 75 років з часу (1771 рік):
- походу Долгорукова на Кримське ханство в ході російсько-турецької війни, коли було здобуто Перекоп (червень), Ґезлев, Кафу. Кримське ханство було визнане незалежним, але під протекторатом Російської імперії.
- 50 років з часу (1796 рік):
- 28 січня — створення на українських землях Волинська, Київська, Малоросійська, Новоросійська і Подільська губернії.
- 25 років з часу (1821 в Україні821 рік):
- утворення в Тульчині таємного «Південного товариства» декабристів.
- 775 років з дня народження (1071 рік):
- Євпра́ксії Все́володівни (д.-рус. Еоупраксиа; пом. 1109) — князівни з династії Рюриковичів. Німецької імператриці (1088—1105), дружини німецького імператора Генріха IV. Доньки великого князя київського Всеволода Ярославича, онуки Ярослава Мудрого.
- Яросла́ва Святосла́вича (пом. 1129) — князя чернігівського (1123—1127). Сина Великого князя Київського Святослава II. Онука Ярослава I Мудрого.
- 625 років з дня народження (1221 рік):
- Андрія Ярославича (пом. 1264) — третього сина великого князя Ярослава Всеволодовича, князя суздальського, у 1250—1252 роках великого князя владимирського. Чоловіка Устини — доньки Короля Русі Данила Романовича та його союзник.
- Олександра Ярославовича Не́вського (пом. 1263) — князя новгородського (1236—1240,1241—1252, 1257—1259), псковського (1242), великого князя владимирського (1252—1263), формального великий князя київського (1249—1263). Прославився завдяки перемогам у Невській битві та Битві на Чудському озері.
- 250 років з дня народження (1596 рік):
- 6 січня[1][2] — Богда́на (Зино́вія-Богда́на) Миха́йловича Хмельни́цького (пом. 27 липня (6 серпня) 1657) — українського військового, політичного та державного діяча. Гетьман Війська Запорозького, очільника Гетьманщини (1648–1657). Керівника Хмельниччини — повстання проти зловживань коронної шляхти в Україні, котре переросло у загальну, очолену козацтвом, визвольну війну проти Речі Посполитої. Перший з козацьких ватажків, котрому офіційно було надано титул гетьмана[3]. Намагався розбудувати незалежну українську державу, укладаючи протягом свого правління союзи з Кримським ханством та Московським царством. Представника роду Хмельницьких.
- Петра Могили (пом. 1647) — церковного та політичного діяча, педагога, митрополита Київського, Галицького і всієї Русі (31 грудня);
- 225 років з дня народження (1621 рік):
- Дем'я́на Ігнатовича (також відомого як Многогрі́шний[4]) (1621[5] — пом. 1703) — 3-го очільника Лівобережної Гетьманщини (1668—1672). Полковника Чернігівського.
- 200 років з дня народження (1646 рік):
- Іва́на Васи́льовича Ломико́вського (пом. 1714) — українського державного та військового діяча доби Гетьмана Івана Мазепи. Генерального осавула (1696—1707) та Генерального обозного (1707—1709) в уряді Івана Мазепи. Одного із лідерів Гетьманату Пилипа Орлика в екзилі (Молдова).
- Іва́на Скоропа́дського (пом. 1722) — українського військового, політичного і державного діяча, гетьмана Війська Запорозького, голови козацької держави в Лівобережній Україні (1708-1722). Представника козацького роду Скоропадських. Гетьмана Глухівського періоду в історії України.
- 150 років з дня народження (1696 рік):
- 17 жовтня — Я́кова Андрі́йовича Марко́вича (пом. 1770) — українського письменника-мемуариста, державного діяча Гетьманщини, сина Андрія Марковича.
- 125 років з дня народження (1721 рік):
- Архімандрита Мельхіседека (світське ім'я Матві́й Карпович Значко-Яворський) (за іншими даними — близько 1716; пом. 1809) — православного церковного діяча, архімандрита, члена Новгород-Сіверського патріотичного гуртка.
- 100 років з дня народження (1746 рік):
- Івана Бондаренка (пом. 1768) — ватажка гайдамацького загону під час Коліївщини.
- 75 років з дня народження (1771 рік):
- Михайла Милорадовича (пом. 1825) — російського військового діяча, генерала, графа (з 1813).
- 25 років з дня народження (1821 рік):
- Платона Симиренка (пом. 1863) — промисловеця-цукрозаводчика, одного із засновників раціонального садівництва в Україні.
- Дмитра Пильчикова (пом. 1893) — українського громадського і культурного діяча, педагога.
- 750 років з дня смерті (1096 рік):
- 6 вересня — Ізяслава Володимировича — руського князя з династії Рюриковичів, другого сина Володимира Мономаха та його першої дружини Ґіти (дочки англійського короля Гарольда II Ґодвінсона).
- 725 років з дня смерті (1121 рік):
- квітень — Ники́фора І — православного церковного діяча, митрополита Київського та всієї Руси (1103 або 1104—1121).
- 700 років з дня смерті (1146 рік):
- 30 липня/1 серпня[6] — Все́волода О́льговича — руського князя з династії Рюриковичів, роду Ольговичів. Великий князь Київський (5 березня 1139 — 1 серпня 1146).
- 675 років з дня смерті (1171 рік):
- 20 січня — Гліба Юрійовича, в хрещенні Олександра — руського князя з династії Рюриковичів. Князь київський. Сина Юрія Довгорукого. Став першим київським князем, що не титулувався як «Великий» (з 1169 року).
- 30 травня — Володимира Мстиславича (нар. 1130) — руського князя з династії Рюриковичів. Великий князь київський (1171).
- 650 років з дня смерті (1196 рік):
- Всеволода Курського — князя курського і трубчевського, меншого брату князя новгород-сіверського Ігоря Святославича, сина Святослава Ольговича князя черніговського.[7]
- 600 років з дня смерті (1246 рік):
- 20 вересня — Миха́йла Чернігівського (нар. 1179) — руського князя з династії Рюриковичів, князя переяславського (1206), новгородського (1224, 1229), чернігівського (1224—1239), галицького (1235—1236), великого князя київського (1238—1239, 1241—1246).
- 30 вересня — Яросла́ва Все́володовича (нар. 1191) — сина князя Всеволода Велике Гніздо, князя Переяславського, великого князя Київськрого (1236—1238, 1246).
- 325 років з дня смерті (1521 рік):
- Йо́сифа II Солта́на — митрополита Київського, Галицького і всієї Руси.
- 250 років з дня смерті (1596 рік):
- Григо́рія Лободи — 23-го Гетьмана Війська Запорозького (1593—1596 з перервами). Учасника походів на Молдову та Угорщину, очільника низовців під час повстання Северина Наливайка.
- Шаула Матвія — українсього військового діяча, одного з керівників козацького повстання 1594—1596 років під проводом Северина Наливайка, запорізького гетьмана.
- 200 років з дня смерті (1646 рік):
- 12 жовтня — Миколая Станіслава Оборського (пол. Mikołaj Stanisław Oborski; нар. 1576) — церковного діяча Речі Посполитої, священика-єзуїта, ректора Львівської єзуїтської колегії 1635—1638, прокуратор у справі канонізації Станіслава Костки.
- 175 років з дня смерті (1671 рік):
- Ганни Золотаренко — руської міщанки, третьої дружини гетьмана Богдана Хмельницького, сестри полковників Івана та Василя Золотаренків.
- 125 років з дня смерті (1721 рік):
- Івана Сулими — українського полководця, генерального хорунжого Війська Запорозького (1708–1721), наказного гетьмана (з 1718).
- Сильвестра (Пиновського) (за іншою інформацією — помер у 1722) — українського церковного діяча, ректора Києво-Могилянської академії.
- 75 років з дня смерті (1771 рік):
- Каплана II Ґерая (нар. 1739) — кримського хана у 1770—1771 р.р.
- 50 років з дня смерті (1796 рік):
- Самуїла Миславського (нар. 1731) — українського релігійного діяча, церковного історика. Митрополита Київського і Галицького (1783-96) Відомства православного сповідання Російської імперії, перший після анексії Гетьманщини.
- Андрія Милорадовича (нар. 1727) — члена Другої Малоросійської колегії (1777—1781), після анексії Гетьманщини Московщиною — Чернігівського намісника (1782—1796).
- Петра Рум'янцева-Задунайського (нар. 1725) — графа, російського державного діяча та полководця, президента Малоросійської колегії та генерал-губернатора Лівобережної України.
Це незавершена стаття про Україну. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Енциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — К. : Наук. думка, 2013. — ISBN 966-00-0632-2.
: Т. 10 : Т—Я. — 2013. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9 (т. 10). - ↑ Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький. Альтернативи, 2003. — ISBN 966-7217-76-0.
- ↑ Качмарчик Я. Гетьман Богдан Хмельницький… — С. 113.
- ↑ Чи був Демко Многогрішний гетьманом Війська Запорозького?. Архів оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 13 липня 2021.
- ↑ Ю. А. Мицик, В. М. Горобець, З. І. Хижняк. Многогрішний Дем´ян Гнатович [Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 8. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- ↑ Войтович 2000.
- ↑ Українська література. Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 13 липня 2021. [Архівовано 2019-02-20 у Wayback Machine.]